Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/6503/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року справа №360/6503/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (головуючий суддя І інстанції Захарова О.В.), складеного в повному обсязі 20 грудня 2021 року у справі № 360/6503/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Шепель Марини Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, з такими позовними вимогами: 1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо непроведення з 03.04.2019 перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу третього частини першої статті 28, пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 2) зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи позивача на Шахті ім. Войкова виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 23.01.1987 по 24.06.1987, з 11.08.1989 по 19.03.1991; в Шахто-будівельному управлінні № 5 Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 20.02.1992 по 07.05.1993; в ШПУ № 9 з 26.05.1993 по 14.12.1994 - підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею, та період проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989; 3) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням періодів роботи позивача на Шахті ім. Войкова виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 23.01.1987 по 24.06.1987, з 11.08.1989 по 19.03.1991; в Шахто-будівельному управлінні № 5 Свердловеького виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 20.02.1992 по 07.05.1993; в ШПУ № 9 з 26.05.1993 по 14.12.1994 - підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею, та період проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989 з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 03.04.2019; 4) зобов`язати відповідача провести з 03.04.2019 перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів згідно Закону України від 19.10.2000 № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», по день виплати фактичної заборгованості. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на Шахті ім. Войкова виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 23.01.1987 по 24.06.1987 та з 11.08.1989 по 19.03.1991; в Шахто-будівельному управлінні № 5 Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 20.02.1992 по 07.05.1993; в ШПУ № 9 з 26.05.1993 по 14.12.1994, та періоду проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989 до загального та пільгового стажу роботи відповідно до поданої ним заяви від 25.08.2021, зареєстрованої 26.08.2021 за вх. № №3759/К-1200-21 Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2021, зареєстровану 26.08.2021 за вх. № 3759/К-1200-21д про перерахунок пенсії на підставі статі 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на Шахті ім. Войкова виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 23.01.1987 по 24.06.1987 та з 11.08.1989 по 19.03.1991; в Шахто-будівельному управлінні № 5 Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 20.02.1992 по 07.05.1993; в ШПУ № 9 з 26.05.1993 по 14.12.1994 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, та до загального та пільгового стажу період проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989, з урахуванням висновків суду. В іншій частині вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 360/6503/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що до загального та до пільгового періоду роботи позивача не врахований період проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989, у зв`язку з тим, що в трудовій книжці в графі 4 запису № 4 підстава запису про звільнення не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 р. №

162. В наданому військовому квитку НОМЕР_1 запис призиву на строкову службу виконано частково чорнилами, частково кульковою ручкою чорного кольору. Щодо періодів роботи з 23.01.1987 по 24.06.1987, з 11.08.1989 по 19.03.1991, 20.02.1992 по 07.05.1993, з 26.05.1993 по 14.12.1994 відповідач вказав, що трудова книжка не є основним документом, що підтверджує стаж роботи в шкідливих умовах праці, спеціальний стаж або пільговий. В трудовій книжці відсутні певні дані про фактори, які визначають право на пенсію на пільгових умовах (наприклад, робота з відповідними або шкідливими речовинами відповідних категорій небезпеки, про виконання робіт певним способом або в певних умовах, або повний робочий день, що є виключно необхідною умовою та ін.). Таким чином записи в трудовій книжці лише підтверджують період знаходження працівника в трудових відносинах з підприємством, а не тривалість роботи в шкідливих умовах праці повний робочий день. Крім того, однією із умов призначення пенсії на пільгових умовах, передбачених частиною першої статті 114 Закону № 1058-IV, є наявність результатів атестації робочих місць. Оскільки, в трудовій книжці позивача відсутні відомості передбачені пунктом 2.14 Інструкції № 58 (про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, та про атестацію робочого місця), а згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про спеціальний стаж наявні лише з 2004 року, уточнюючі довідки за спірні періоди позивачу не надавались, то періоди роботи з 23.01.1987 по 24.06.1987, з 11.08.1989 по 19.03.1991, 20.02.1992 по 07.05.1993, з 26.05.1993 по 14.12.1994 не зараховані до пільгового стажу роботи позивача. Надані позивачем довідки відповідачем не прийнято до уваги, є не дійсними, у зв`язку, оскільки видані на території Луганської області. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/6503/21, однак листом року суд першої інстанції повідомив про неможливість надання справи в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд» Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , звернувся до відповідача із заявою довільної форми зареєстрованою 26.08.2021 за вхідним номером № 3759/К-1200-21, про перерахунок пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», додавши до заяви архівні довідки№№ 2932, 2933, 2934, 2935, 2936, 2937, 2938, 2939, 2940, 2941, 2942, 2943 від 15.07.2021, №№ 3076, 3077, 3078, 3079, 3080, 3081, 3082, 3083, 3084, 3085, 3086, 3087, 3088, 3089 від 19.07.2021, та копії наказів № 729 від 17.12.2012, № 297к від 30.12.2011, № 992-к від 03.07.2014 Листом від 07.09.2021 № 3576-3759/К-02/8-1200/21 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та повідомив, що загального періоду роботи позивача не врахований період проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989, у зв`язку з тим, що в наданому військовому квитку НОМЕР_1 запис призиву на строкову службу виконано частково чорнилами, частково кульковою ручкою чорного кольору. Стаж роботи позивача на шахті ім. Войкова виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 23.01.1987 по 24.06.1987, з 11.08.1989 по 19.03.1991; в шахто-будівельному управлінні № 5 Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 20.02.1992 по 07.05.1993; в ШПУ № 9 з 26.05.1993 по 14.12.1994 зарахований як страховий стаж на загальних підставах. Надані позивачем довідки та копії наказів видано на тимчасово окупованій території України і є недійсними, тому для перерахунку не застосовуються Спірним питанням даної адміністративної справи є правомірність дій під час перерахунку пенсії. Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що проведення перерахунку пенсії позивачу без врахування пільгового стажу є протиправним, відновлене право позивача має бути відновленим шляхом повторного розгляду заяви із зарахуванням спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 11.10.2017 застосовується редакція статті 28 Закону № 1058-ІV згідно з внесеними змінами Законом від 03.10.2017 № 2148-VIII, відповідно до абзацу третього частини першої якої встановлено: - мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Статтею 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день». Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до записів у трудовій книжці від 23.01.1987 серії НОМЕР_3 у межах спірних правовідносин позивач працював: Шахті ім. Войкова виробничого об`єднання «Свердловантрацит»: запис 2: 23.01.1987 прийнятий підземним електрослюсарем 4-го розряду з повним робочим днем під землею на дільницю № 2; запис 3: 24.06.1987 звільнений у зв`язку із призивом на військову службу; запис 4: 07.07.1987 - 31.05.1989 служба в Радянській Армії; запис 5: 11.08.1989 прийнятий підземним електрослюсарем 4-го розряду з повним робочим днем під землею на дільницю № 2; запис 6: 19.03.1991 звільнений за власним бажанням; Свердловське шахто-будівельне управління № 5 Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит»: запис 10: 20.02.1992 прийнятий підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем під землею на гірничу дільницю №3; запис 11: 07.05.1993 звільнений за п.5 ст.36 КЗпП України за переведенням до ШПУ-9; ШПУ № 9: запис 12: 26.05.1993 прийнятий підземним електрослюсарем 4-го розряду з повним робочим днем під землею; запис 13: 14.12.1994 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж позивача складає 33 роки 02 місяці 22 дні, пільговий стаж (робота за Списком № 1) - 11 років 05 місяців 28 днів. У межах спірних правовідносин до пільгового стажу не зараховано період роботи з 23.01.1987 по 24.06.1987, з 11.08.1989 по 19.03.1991, з 20.02.1992 по 07.05.1993, з 26.05.1993 по 14.12.1994, та період проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989 не зараховано ані до страхового ані до пільгового стажу Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Таким чином, страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а страховий стаж, набутий після 01.01.2004, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Записи у трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача - з повним робочим днем під землею. Окрім того, до заяви про перерахунок пенсії позивачем надані додаткові документи, які підтверджують пільговий характер роботи та проведення атестації робочих місць за умовами праці, відомості в яких відповідають записам у трудовій книжці позивача. Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20.03.2003 № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.06.2014) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 79-р) м населені пункти Перевальського району Луганської області належать до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Закон України від 18.01.2018 № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою. Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав. Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відповідач має врахувати уточнюючі страховий стаж довідки та інші документи, видані позивачу та які надані ним відповідачу. Посилання відповідача про звернення позивача із заявою невстановленого зразка суд вважає безпідставним та зазначає, що відповідач після звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії повинен був перевірити документи та, у разі відсутності необхідних документів, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення необхідних документів у тримісячний строк з дня подання заяви. За результатами розгляду заяви відповідач повинен прийняти обґрунтоване рішення. Разом з цим відповідач в порушення норм Порядку № 22-1, отримавши заяву позивача від 25.08.2021, зареєстрованої 26.08.2021 за вх. № 3759/К-1200-21, розглянув її в порядку Закону України «Про звернення громадян» без прийняття обґрунтованого рішення. Крім того суд зазначає, що позивачем при звернені до суду надано уточнюючі довідки, зі змісту яких можливо встановити періоди, які підлягають зарахуванню до пільгового та підземного стажу. Щодо незарахування до загального та до пільгового періоду проходження військової служби з 07.07.1987 по 31.05.1989, у зв`язку з тим, що в трудовій книжці в графі 4 запису № 4 підстава запису про звільнення не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 №

162. Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Також згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Суд звертає увагу відповідача, що запис 4 трудової книжки позивача в повній мірі містить інформацію, яка має бути зазначена відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомтруда СРСР № 162 від 20 червня 1974 року. При цьому, суд зауважує, що навіть формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її конституційного права на соціальний захист, зокрема й призначення пенсійних виплат. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а. Суд наголошує, що відповідачем не наведено розрахунку підземного стажу позивача, з огляду на матеріали справи, не надано оцінки та розрахунок підземного стажу позивача необхідного для перерахунку пенсії за нормами Закону № 345-VI. Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Так, прийняття рішення про перерахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Правильним є висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту в цій частині буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії із зарахуванням окремих періодів роботи, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги В іншій частині рішення суду не оскаржувалось. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 360/6503/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 липня 2023 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д.Компанієць