Ухвала КЦС ВС № 757/66075/21-ц

Ухвала 24 липня 2023 року м. Київ справа № 757/66075/21-ц провадження № 61-10030ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення відсотків та пені, ВСТАНОВИВ: 04 липня 2023 року Акціонерне товариство Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у цій справі. У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17, Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18-ц, від 23 грудня 2021 року у справі № 910/13/21. Крім того, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не прийняли їх до уваги (пункт 1 частина третя статті 411 ЦПК України). Наведене свідчить, що касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту. За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, касаційна скарга містить посилання на підстави оскарження судових рішень, а саме на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, тож наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить зупинити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року, яке змінене постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, посилаючись на те, що ОСОБА_1 (позивач) має російське громадянство та є учасником/засновником російської юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентальне бюро». Клопотання про зупинення виконання судових рішень не підлягає задоволенню з огляду на таке. За змістом частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їхні права, свободи чи обов`язки. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Зазначене також визначено положенням статті 129-1 Конституції України. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Тож, враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його дії або виконання має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів. Доводи клопотання про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, зводяться до того, що виконання цього судового рішення призведе до безпідставного стягнення грошових коштів із банку. Такі доводи Верховний Суд оцінює як необґрунтовані, оскільки процесуальним законом передбачена процедура повороту виконання судового рішення, яка дозволяє повернути кошти, стягнуті на виконання судового рішення, у разі його скасування. Обґрунтування заявника зводяться до надання суб`єктивної оцінки оскаржуваному судовому рішенню, предмету спору та особистим правам інших осіб, що не є безумовним доказом наявності об`єктивної необхідності у застосуванні такого процесуального інструменту як зупинення виконання судового рішення. Верховний Суд в чергове нагадує про те, що після перегляду справи в апеляційному порядку, судове рішення набирає законної сили та підлягає виконанню, тому зупинення дії або виконання судового рішення на час його перегляду в касаційному порядку можливе лише за істотних обставин, які повинен обґрунтувати заявник. Заявником не наведено обставин, які можуть бути оцінені судом як істотні і такі, що є підставою для зупинення виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Враховуючи те, що заявник не навів обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення, тому клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення відсотків та пені. Витребувати із Печерського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 757/66075/21-ц. Відмовити Акціонерному товариству Комерційного банку «ПриватБанк» у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний