Ухвала КГС ВС № 911/1337/22
від 24.07.2023 · ГосподарськаУХВАЛА 24 липня 2023 року м. Київ cправа № 911/1337/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Кондратової І.Д., Рогач Л.І., розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Центренерго", на рішення господарського суду Київської області від 02.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" до публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 748 800 грн та зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Центренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" про стягнення 139 000 грн, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго", відповідач за первісним позовом, скаржник) звернулося 17.07.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Київської області від 02.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 (повний текст постанови виготовлено 26.06.2023) зі справи № 911/1337/22, щодо вимог за зустрічним позовом, в яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову в повному обсязі; в іншій частині спірні судові акти залишити без змін. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Позов у зазначеній справі подано у 2022 році. При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом первісного позову є вимога про стягнення 748 800 грн передплаченої, але невідібраної електроенергії за договором купівлі-продажу електроенергії від 06.10.2021 № 20/21-256-РДД. Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 139 000 грн штрафних санкцій за відмову від відбору зазначеного у додатку № 1 до договору купівлі-продажу електроенергії від 06.10.2021 № 20/21-256-РДД обсягу електроенергії за період: з 03.03.2022 по 31.03.2022. Отже, сума позовних вимог (як окремо первинних та зустрічних, так і сукупно) не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ПАТ "Центренерго" не обґрунтовує жодними доводами в розумінні вимог пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Натомість касаційна скарга відповідача за первісним позовом не містить жодних належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі. При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Центренерго" на рішення господарського суду Київської області від 02.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 зі справи № 911/1337/22, оскільки вона подана на судові акти, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення господарського суду Київської області від 02.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 зі справи № 911/1337/22. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Кондратова Суддя Л. Рогач