Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3099/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3099/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 24 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В березні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просив: 1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000018/2 від 07 лютого 2023 року. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

5. Апелянт, зокрема, вказує, що відповідно до договору №2023-01 від 05.01.2023 MTD TRANSPORT SPEDYCJA MIEDZYNARODOWA Maksymilian, Tomasz Dejewsey S.C. (продавець) продав, а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (покупець) купив самохідний моторний транспортний засіб SCANIA R440, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_1 .

6. Зазначає, що 07 лютого 2023 року на підставі договору - доручення №01/2023 від 27 січня 2023 року про надання митно - брокерських послуг фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 від імені позивача до Хмельницької митниці подано для митного оформлення транспортного засобу митну декларацію 23UА400040004375U1 та відповідні документи, а саме: інвойс №01/Т/01/2023 від 05.01.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0072090 від 31.01.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 24.01.2023, банківський платіжний документ № 15 від 05.01.2023, довідку про транспортні витрати № 2 від 07.02.2023, зовнішньоекономічний договір купівлі - продажу № 2023-01 від 05.01.2023, договір - доручення № 01/2023 від 27 січня 2023 року про надання митно - брокерських послуг, копію митної декларації країни відправлення 23РL421010Е0051436 від 25.01.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.003141-23 від 06.02.2023, фото транспортного засобу, листування з відповідачем стосовно митного оформлення транспортного засобу.

7. Вказує, що у МД декларантом митна вартість автомобіля заявлена в розмірі 6975 Євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 5999 Євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД). 8. 07 лютого 2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UА400000/2023/000018/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000088.

9. Зазначає, що у рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 13500 Євро. У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною відповідачем, склала 51088,79 грн, яку позивач сплатив, що підтверджується митною декларацією 23UА400040004491U1 від 08.02.2023. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.02.2023 року на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці позивачем було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA400040004375U1 на товар: "Самохідний моторний транспортний засіб, що призначений для перевезення напівпричепів, що використовувався - сідельний тягач марки SCANIA R440: - загальна кількість місць, включаючи місце водія: 2; - тип двигуна: дизельний; - робочий об`єм циліндрів двигуна: 12742 см3; - потужність: 324 кВт; - колісна формула: 4х2; - ідентифікаційний номер шасі: НОМЕР_1 ; календарний рік випуску: 2013; - торгівельна марка: SCANIA. Виробник: Saab-Scania Ab (графа 31 МД).

11. Митну вартість заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), шляхом додавання до фактурної вартості задекларованого товару (5999 євро) витрат на транспортування (976 євро).

12. У митній декларації від 07.02.2023 №23UA400040004375U1 митна вартість була задекларована у розмірі 6975 євро (графа 45 МД).

13. До митного оформлення разом з МД позивачем подано наступні документи (графа 44 МД): рахунок - фактура (інвойс) 01/Т/01/2023 від 05.01.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0072090 від 31.01.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.01.2023, калькуляцію транспортних витрат від 07.02.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу №2023-01 від 05.01.2023, договір про надання послуг митного брокера 01/2023 від 27.01.2023, інші некласифіковані документи фото від 07.02.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.003141-23 від 06.02.2023.

14. Враховуючи вищевикладені обставини, митницею направлено позивачу повідомлення, в якому для підтвердження заявленої митної вартості необхідно надати: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

15. В іншому повідомлені митниці було зазначено, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

16. У відповідь на вказані повідомлення декларантом надано фотографічне зображення з веб - сторінки (сайту) "edobank.com.ua" та фотографічне зображення (копія) митної декларації країни відправлення №23PL421010Е0051436 від 25.01.2023 року. Листом від 07.02.2023 року декларант повідомив про те, що усі основні документи для підтвердження митної вартості надано, інших документів для підтвердження митної вартості надати немає змоги.

17. Оскільки декларантом не були усунені зазначені вище розбіжності, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості UA400000/2023/000018/2 від 07 лютого 2023 року.

18. У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, серед іншого зазначено: "Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та ст.60) по причині відсутності у митного органу інформації вартості операції з ідентичними (подібними) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.63 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 31.01.2023 №23UA205140007330U7 згідно якої за рівнем митної вартості 13500 євро здійснено митне оформлення такої ж моделі того ж року з такими ж характеристиками. Даний рівень митної вартості є мінімальним для ідентичних моделей того ж року з врахуванням характеристик. Коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості".

19. Не погоджуючись із вказаним рішенням Хмельницької митниці, позивач звернувся до суду з даним позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

20. Апелянт вважає рішення про коригування митної вартості протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження митної вартості товару надано всі необхідні документи.

21. Відповідач заперечуючи проти доводів наведених в апеляційній скарзі, вказує, що під час митного оформлення були виявлені причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вказує, що в поданих документах містяться розбіжності, а також такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно з частиною першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

24. Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

25. Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

26. Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

27. Положеннями статті 49 МК України передбачено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

28. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

29. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

30. Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

31. За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

32. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

33. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

34. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

35. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

36. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

37. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

38. Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

39. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

40. Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

41. Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

42. Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

43. Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

44. Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

45. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

46. За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

47. Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

48. Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

49. Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).

50. Відповідно до пунктів 114 розділу 2 Методичних рекомендацій робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

51. Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту).

52. При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами.

53. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

54. Положеннями пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

55. Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

56. Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

67. З огляду на викладені норми чинного законодавства України, колегія суддів зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, які повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

58. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

59. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

60. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

61. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

62. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

63. Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

64. Як вірно зазначив суд першої інстанції, у контролюючого органу були підстави для виникнення об`єктивних сумнівів щодо дійсної митної вартості товару, заявленого позивачем до митного оформлення, з огляду на те, що заявлений рівень вказаної ціни у рахунку - фактурі (інвойсі) 5999 євро був значно нижчий, ніж пропозиції продажу на ринку таких же моделей, а також рівня їх митної вартості, що надходили на адреси інших суб`єктів зовнішньо - економічної діяльності.

65. Так, згідно інформації в ЄАІС Держмитслужби України мінімальний рівень митної вартості таких же моделей транспортного засобу, того ж року виготовлення, що надходили на адреси інших суб`єктів зовнішньо - економічної діяльності складає 13500 євро (наприклад, за митною декларацією від 31 січня 2023 року №23UА205140007330U7).

66. Крім того, згідно із інформацією з інтернет - ресурсу (сайту) mobile.de ціна сідельного тягача марки SCANIA R440, 2013 року випуску складає 17900 євро.

67. Відповідно до статті 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

68. У даному випадку в результаті опрацювання документів, поданих до митного оформлення, виявлено розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а також відсутності документів, визначених частиною 2 статті 53 МКУ, а саме: пунктом 2.1 поданого до митного оформлення договору №2023-01 від 05 січня 2023 року передбачено, що взаєморозрахунок проводиться переказом грошей на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100% передоплати, а пунктом 4.2 вказаного договору передбачено, що продавець дозволяє відпуск товару після повної передоплати.

69. Необхідно зазначити, що відповідно до підпункту 4 частини 2 статті 53 МКУ якщо за придбаний товар вже сплачені кошти, то відповідні документи про оплату необхідно подавати під час митного оформлення цього товару разом з митною декларацією.

70. Проте, такого документу про оплату за придбаний транспортний засіб не було надано декларантом одночасно з митною декларацією, в якій цей автомобіль був задекларований.

71. Суд звертає увагу на те, що відсутність банківських платіжних документів підтверджується графою 44 МД, а саме відсутність документів під кодом "3001" (банківський платіжний документ, що стосується товару).

72. Крім того, задекларований за МД №23UA400040004375UI транспортний засіб, призначений для перевезення напівпричепів був ввезений на митну територію України самоходом.

73. При цьому, надана до митного оформлення, довідка про транспортні витрати не містить відомостей про протяжність маршруту у кілометрах по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що не відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», якою визначено, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, подається калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

74. Таким чином, належно оформлених, відповідно до вищевказаних вимог, підтверджуючих документів щодо витрат на транспортування не надано.

75. Також, суд звертає увагу на те, що додатково подане фотографічне зображення веб-сторінки (сайту) «edobank.com.ua» не містить електронного підпису/інформацію/відмітки банку про фактичний переказ коштів, як це передбачено для платіжного (розрахункового) документа.

76. Підпунктом 4 частини 2 статті 53 МКУ передбачено, що документом, який підтверджує митну вартість товарів, є серед інших - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

77. Пунктом 2.1 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затв. постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 910/15601 передбачено, що платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов`язково має містити такі реквізити, серед іншого: підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.

78. Відповідно до пункту 3.10 вказаного Положення Банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо.

79. Суд звертає увагу на те, що інформація про вартість товару зазначена у графі 46 митної декларації країни відправлення не відповідає заявленій до митного оформлення.

80. Щодо коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних товарів, суд звертає увагу, що відповідно до положень графи 31 розділу 2 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» в окремих графах 31 МД зазначаються відомості про: товари за кодами товарних позицій 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться в Україну та підлягають реєстрації в реєстраційних державних органах.

81. Оскільки даний товар є транспортним засобом товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД «8701», який підлягає реєстрації, незалежно від кількості, кожен транспортний засіб декларується окремим товаром. Отже, коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів не здійснювалось, оскільки усі ідентичні моделі декларувались у кількості однієї одиниці.

82. Як зазначено вище, частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції. У митного органу були сумніви щодо дійсної вартості товару, оскільки заявлена ціна (5999 євро) була більш як в 2 рази нижча пропозицій продажу таких же моделей, а також рівня митної вартості таких же моделей, що надходили на адреси інших суб`єктів ЗЕД.

83. Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

84. А тому, у митного органу під час контролю правильності визначення митної вартості товару були підстави для витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 МКУ та коригування митної вартості відповідно до статті 55 МКУ.

85. Таким чином, у зв`язку з тим, що сумніви відповідача щодо достовірності заявленої митної вартості товару були обґрунтованими, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ та частини 1 статті 55 МКУ було прийняте рішення про коригування митної вартості товару.

86. Як вбачається зі змісту документів, позивач не надав митниці додаткові документи, які б усунули розбіжності, виявлені митним органом, і зняли сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару.

87. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

88. Крім того, у апеляційній скарзі позивачем не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки.

89. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

90. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

91. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

92. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

93. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

94. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

95. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.