Постанова 4806 № 306/245/22

Справа № 306/245/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 26 червня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі головуючого судді КОНДОРА Р.Ю. суддів БИСАГИ Т.Ю., ФАЗИКОШ Г.В. за участю секретаря ГУСОНЬКИ З.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 306/245/22 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 і приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович, про визнання прав іпотекодержателя, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Свалявського районного суду від 22 лютого 2022 року, повний текст якого складено 22 лютого 2022 року, головуюча суддя Ганчак Л.Ф.,- встановив: 01.02.2022 ПАТ АБ «Укргазбанк» пред`явило до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позов про визнання прав іпотекодержателя. ОСОБА_3 і приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. позивач визначив у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Позов мотивувався таким. 27.05.2008 Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (у подальшому Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ПАТ АБ «Укргазбанк») уклало з ОСОБА_4 кредитний договір № 43/08МК, на підставі якого з урахуванням внесених 15.09.2008 змін до договору надало йому кредит у сумі 1300000,00 дол. США. Виконання позичальником зобов`язань було забезпечено іпотекою належного ОСОБА_1 готельного комплексу загальною площею 1550,60 кв. м по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, на якій знаходиться цей готельний комплекс, що були передані в іпотеку на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. за реєстровим № 3270. В день укладення договору іпотеки до Державного реєстру іпотек були за № 7269263 і № 7269297 внесені відомості про іпотеку, а до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були за № 7267458 і №7267818 внесені відомості про відповідні заборони. Зважаючи на порушення позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором ПАТ АБ «Укргазбанк» прийняло рішення реалізувати своє право на задоволення вимог у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим 10.09.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокудіна Л.Д. зареєструвала на підставі п. 6.4. договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01 право власності на готельний комплекс і земельну ділянку за банком. Рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц, що набрало законної сили 17.08.2017, було скасовано державну реєстрацію права власності за ПАТ АБ «Укргазбанк» на готельний комплекс і земельну ділянку. 30.08.2017 ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомості, які є предметом іпотеки. Заяви були зареєстровані за № 23921395 і № 23922198. 31.08.2017 ОСОБА_1 на підставі рішення Свалявського районного суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. із заявами про скасування реєстрації права власності банку на вищевказані об`єкти нерухомості. 04.09.2017 приватний нотаріус Кішкін Д.В. протиправно, незважаючи на наявність зареєстрованих заяв банку про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомості, які є предметом іпотеки, вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування права власності банку на ці об`єкти нерухомості. 05.09.2017 і 11.09.2017 приватний нотаріус Кішкін Д.В. здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240) і на готельний комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240). Водночас нотаріус протиправно не поновив первинні записи про обтяження речових прав на нерухоме майно (про іпотеку та про заборону відчуження майна) на користь банку, хоча зобов`язаний був це зробити. Як наслідок, ОСОБА_1 отримав змогу поза волею і без згоди банку відчужити земельну ділянку з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, що і зробив уклавши 06.09.2017 із ОСОБА_2 відповідний договір купівлі-продажу. У подальшому ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. 07.09.2017 за реєстровим № 1462, передав земельну ділянку в іпотеку ОСОБА_3 . Готельний комплекс ОСОБА_1 передав у наступну іпотеку ОСОБА_5 (договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. 11.09.2017 за реєстровим № 1480), а останній, своєю чергою, передав права на це іпотечне майно ОСОБА_3 (договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. 15.09.2017 за реєстровим № 1525). Такими діями порушені цивільні права ПАТ АБ «Укргазбанк» як іпотекодержателя за чинним договором іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01. Посилаючись на ці обставини, ґрунтуючись на нормах Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зокрема, ст.ст. 10, 25, 26), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127 (зокрема, п.п. 12, 17), Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України від 26.10.2011 № 1141 (зокрема, п.п. 33, 41), на інших нормах законодавства, виходячи з того, що: з урахуванням чинності договору іпотеки така є дійсною з моменту її первинної державної реєстрації; нотаріусу як державному реєстратору належало із надходженням відповідних заяв банку зупинити державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_1 , а також належало поновити за банком записи, що існували до державної реєстрації речових прав, про державну реєстрацію обтяжень; визнання за банком прав іпотекодержателя стосовно іпотечного майна та внесення після цього до відповідного державного реєстру запису про іпотекодержателя є належним способом захисту порушеного права, що відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у подібних справах, банк не має можливості захистити своє цивільне право у позасудовий спосіб, позивач з урахуванням заяви від 31.03.2022 про зміну позовної вимоги остаточно просив: визнати за ПАТ АБ «Укргазбанк» права іпотекодержателя на підставі договору іпотеки (без оформленої заставної) № 43/08МК-01 від 27.05.2008 стосовно іпотечного майна, а саме: об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1022924921240 (земельна ділянка площею 0,2291 га, кадастровий номер 2124084401:04:002:0169), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240) і об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1022928921240 (готельний комплекс), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про АБ «Укргазбанк» іпотекодержателя на підставі договору іпотеки (без оформлення заставної) № 43/08МК-01 від 27.05.2008 з поновленням щодо вказаних об`єктів нерухомого майна реєстрації іпотеки на підставі первинних записів про іпотеку за реєстраційним номером 7269297 від 27.05.2008 із змінами від 15.09.2008 і за реєстраційним номером 7269263 від 27.05.2008 із змінами від 15.09.2008 та з поновленням щодо вказаних об`єктів нерухомого майна заборони відчуження на підставі первинних записів про заборону на нерухоме майно за реєстраційним номером 7267818 від 27.05.2008 і за реєстраційним номером 7267458 від 27.05.2008; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» понесені судові витрати у розмірі 4962,00 грн. Рішенням Свалявського районного суду від 22.02.2022, з урахуванням ухвали цього ж суду від 31.03.2023 про виправлення описки в рішенні суду, у позові відмовлено. Додатковим рішенням Свалявського районного суду від 31.03.2023 стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості та недоведеності, оскільки: на підставі чинного рішення суду право власності банку на предмет іпотеки було скасоване, після чого власник майна ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку ОСОБА_2 ; земельна ділянка і готельний комплекс у подальшому були передані в нову іпотеку, де кінцевим іпотекодержателем наразі виступає ОСОБА_3 ; у визнанні недійсними цих наступних договорів іпотеки банку судом було відмовлено, право власників на об`єкти нерухомості підтверджене чинними судовими рішеннями, визнання за банком права іпотекодержателя потягне порушення прав нових власників майна; позивач обрав невірний спосіб захисту права, оскільки перешкодою є рішення Свалявського районного суду від 01.06.2021 у справі № 306/2149/19. Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» оскаржив рішення суду як незаконне та необґрунтоване, доводи скарги зводяться до такого. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що первісний договір іпотеки є чинним, іпотека є дійсною з моменту її первинної державної реєстрації та не припинилася, тому ОСОБА_1 продовжує залишатися іпотекодавцем. Борг за кредитом не погашений. Зміна власника (власників) предмета іпотеки не впливає на існування та чинність іпотеки. ОСОБА_1 незаконно, без згоди банку як іпотекодержателя відчужив земельну ділянку, а потім так само незаконно земельна ділянка та інше майно як окремі об`єкти нерухомості були обтяжені іншими (наступними) іпотеками. Висновок суду про те, що наявність чинного рішення Свалявського районного суду від 01.06.2021 у справі № 306/2149/19 є перешкодою для захисту прав позивача і банк обрав неналежний спосіб захисту права хибний. Спосіб захисту прав є належним і був обраний з урахуванням прямої вказівки Верховного Суду на такий. Відмова банку у справі № 306/2149/19 в позові до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Кішкіна Д.В. про визнання правочинів недійсними через неналежний і неефективний спосіб захисту права ніяк не може слугувати перешкодою для захисту прав банку в справі, що розглядається, в якій банк обрав саме належний спосіб судового захисту. Державний реєстратор протиправно не поновив записи про іпотеку в реєстрі за банком зі скасуванням рішенням суду попередньої реєстрації права власності на нерухоме майно за банком, що і потягло пред`явлення позову про визнання за банком права іпотекодержателя. Власне факт порушення прав банку як іпотекодержателя встановлений і не спростований по суті. Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов. У відзиві на апеляцію відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шпуганич В.П., вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, зокрема, що під час державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за банком державний реєстратор не переніс до нових розділів реєстру попередніх обтяжень (іпотеки та заборони на майно), ці обтяження були припинені, тому коли державна реєстрація права власності банку на земельну ділянку та розташований на ній готельний комплекс була скасована, попередні обтяження не могли бути поновлені. Нові іпотекодержателі добросовісно покладалися на відсутність у державному реєстрі, достовірність відомостей якого презюмується, обтяжень майна, всі правочини є дійсними, новий власник і нові іпотекодержателі не зобов`язані були перевіряти історію майна. Вимога про визнання права іпотекодержателя пред`явлена до неналежного відповідача, яким має бути ОСОБА_3 , а належним способом захисту є вимога про визнання відсутнім у відповідача права іпотеки та про визнання права іпотекодержателя у позивача. Вимога про внесення змін до реєстру є неефективним способом захисту права, що підтверджується і судовими рішеннями, ухваленими в спорах щодо цього іпотечного майна. Позивач пропустив позовну давність, оскільки просить відновити записи в реєстрі, які мали місце у вересні 2017 року. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» Артимича М.М., який апеляцію підтримав, відповідача ОСОБА_1 адвоката Шпуганича В.П., який скаргу не визнав, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого. Відповідно до ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст. 19 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору; провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Сторонами у справах позовного провадження є позивач особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом (ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 ЦПК України). Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів, кожен із яких щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (ст. 50 ч. 1). Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред`явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов`язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного. Право позивача вимагати з передбачених законом підстав задоволення позову і, відповідно, право відповідача на захист від позову можуть бути належно реалізовані сторонами за умови пред`явлення конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються, ані щодо відповідача, до якого вони пред`явлені. Особа розпоряджається своїми процесуальними правами та здійснює своє право на захист вільно, на власний розсуд; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред`явлення вимог (право на позов), так і право на пред`явлення вимог до конкретного відповідача (відповідачів) та обов`язок такого конкретного відповідача (відповідачів) відповідати за пред`явленим до нього (них) позовом; обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76-82 ЦПК України). Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, який розглядає справу в межах пред`явлених позивачем вимог, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного розгляду справи суд не вправі за відсутності для того належних підстав змінювати склад позивачів, відповідачів у справі, зміни у складі учасників процесу допустимі лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, якщо таке має місце після ухвалення рішення судом першої інстанції (ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст. 55 ч. 1, ст. 56 ч.ч. 2, 3, 6, ст.ст. 351, 352, ст. 365 ч. 1 п. 1, ст. 368 ч. 1 ЦПК України). Таким чином, по захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі належного позивача (позивачів) відповідає обов`язок належного відповідача (відповідачів) усунути порушення права. Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах належно пред`явленого позову, відповідають вимогам закону, договору та є щодо належного відповідача (відповідачів) доведеними у спосіб, передбачений цивільним процесуальним законом (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України). Апеляційний суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення (ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України). З матеріалів справи убачається таке. 27.05.2008 ВАТ АБ «Укргазбанк» (у подальшому ПАТ АБ «Укргазбанк») уклало з ОСОБА_4 кредитний договір № 43/08МК, на підставі якого з урахуванням внесених 15.09.2008 змін до договору надало йому кредит у сумі 1300000,00 дол. США (а.с. 6-10 т. 1). Виконання позичальником зобов`язань було забезпечено іпотекою належного ОСОБА_1 готельного комплексу загальною площею 1550,60 кв. м по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, на якій знаходиться цей готельний комплекс, що були передані в іпотеку на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. за реєстровим № 3270, та договору про внесення змін і доповнень до цього договору від 15.09.2008, посвідченого цим же приватним нотаріусом за реєстровим № 5930 (а.с. 11-16 т. 1). 27.05.2008 до Державного реєстру іпотек були за № 7269263 і № 7269297 внесені відомості про іпотеку, відповідно, готельного комплексу та земельної ділянки, а до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були за № 7267458 і №7267818 внесені відомості про заборони на нерухоме майно щодо, відповідно, готельного комплексу та земельної ділянки (а.с. 18, 19, 21, 23 т. 1). 15.09.2008 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були внесені зміни до вищевказаних записів у зв`язку зі змінами до договору іпотеки (а.с. 20, 21 т. 1). ПАТ АБ «Укргазбанк» у порядку реалізації своїх прав кредитора та іпотекодержателя у відносинах, які виникли з кредитного договору від 27.05.2008 № 43/08МК і договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, вирішило задовольнити свої вимоги в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим 10.09.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокудіна Л.Д. зареєструвала на підставі п. 6.4. договору іпотеки право власності на готельний комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, номер запису про право власності 16321244) і на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, номер запису про право власності 16321170) за банком (а.с. 24-26 т. 1). Рішенням Свалявського суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокудіної Л.Д. про визнання незаконним рішення про перехід права власності на нерухоме майно, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17.08.2017 і постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 (а.с. 27-30 т. 1, посилання в мережі Internet на Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/66337644, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), скасовано реєстрацію речових прав, права власності на нерухоме майно, готельний комплекс і земельну ділянку площею 0,2291 га, кадастровий номер якої 2124084401:04:002:0169, розташовані в АДРЕСА_1 , за ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 3270, виданого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г., вчинену у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. рішення індексний номер 31325918 і 31325920 від 10.09.2016. У справі містяться заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, розташованих по АДРЕСА_1 , подані ПАТ АБ «Укргазбанк» 30.08.2017, сформовані державним реєстратором Виконкому Ужгородської міської ради за номерами, відповідно, 23921395 і 23922198 (а.с. 34, 35 т. 1). За наявними в справі даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В.: 06.09.2017 на підставі посвідченого ним цього ж дня за реєстровим № 1447 договору купівлі-продажу зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, розташовану по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 у цілому (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, номер запису про право власності 22189866); 07.09.2017 зареєстрував право власності на готельний комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 у цілому (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, номер запису про право власності 22264162) (а.с. 31-33 т. 1). На підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. 07.09.2017 за реєстровим № 1462, ОСОБА_6 передав земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, розташовану по АДРЕСА_1 , на якій розміщений належний ОСОБА_1 готельний комплекс, у іпотеку ОСОБА_3 на забезпечення своїх власних зобов`язань перед нею за договором позики від 07.09.2017, договором іпотеки встановлена також заборона на нерухоме майно, що зареєстрована за № 1463 (а.с. 135 т. 1). Ця іпотека зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.09.2017, номер запису про іпотеку 22217924, крім того, 28.09.2017 був укладений додатковий договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. за реєстровим № 1567, заборона на нерухоме майно зареєстрована 07.09.2017, номер запису про обтяження 22217634 (а.с. 31-33 т. 1). На підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. 11.09.2017 за реєстровим № 1480, ОСОБА_1 передав готельний комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , в іпотеку ОСОБА_5 на забезпечення своїх власних зобов`язань перед ним за договором позики від 10.09.2017, договором іпотеки встановлена також заборона на нерухоме майно, що зареєстрована за № 1481 (а.с. 136 т. 1). Ця іпотека зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.09.2017, номер запису про іпотеку 22267108, де також зафіксовано відступлення прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги від 15.09.2017, посвідченим приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. за реєстровим № 1525, на користь ОСОБА_3 , крім того, 28.09.2017 був укладений додатковий договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. за реєстровим № 1566, заборона на нерухоме майно зареєстрована 11.09.2017, номер запису про обтяження 22267347 (а.с. 31-33 т. 1). Таким чином, з вересня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотекодержателем земельної ділянки площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 по АДРЕСА_1 та розташованого на ній готельного комплексу, а також обтяжувачем щодо цього майна зареєстрована ОСОБА_7 . У липні та жовтні 2019 року ПАТ АБ «Укргазбанк» зверталося до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. із заявами про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, даних про задоволення яких немає (а.с. 36-44 т. 1). Станом на 23.01.2021 борг ОСОБА_4 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК зафіксований включно зі штрафними нарахуваннями загалом у сумах 1227916,03 дол. США і 1816720,95 грн (а.с. 45 т. 1). З кредитного договору від 27.05.2008 № 43/08МК і договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01 виникли численні та різноманітні спори між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Кішкіним Д.В., які виступали в різних справах у різних комбінаціях і процесуальних статусах, де судами щодо різних аспектів спірних правовідносин були ухвалені (окрім справи № 306/2053/16-ц) ряд рішень, серед них: у справі № 306/2149/19 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування записів про іпотеку: рішенням Свалявського суду від 01.06.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97765319), залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.03.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103841077), у позові було відмовлено та в числі іншого було констатовано, що ПАТ АБ «Укргазбанк» за період з дня набрання законної сили рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц (тобто з 17.08.2017) по день розгляду справи в суді не вчинив дій, спрямованих на відновлення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; постановою Верховного Суду від 26.10.2022 постанову Закарпатського апеляційного суду від 24.03.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав, серед іншого, на те, що: в результаті поновлення права власності ОСОБА_1 приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. були оформлені наступні договори: 06.09.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2291 га; 11.09.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки готельного комплексу площею 1587,2 кв. м; 15.09.2017 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки; 28.09.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки земельної ділянки площею 0,2291 га; договір іпотеки, який укладався банком, є чинним, з огляду на що належним способом захисту права є вимога про визнання права іпотекодержателя, при вирішенні якої необхідно дати оцінку доводам позивача про чинність договору іпотеки та порушення прав банку як іпотекодержателя оспорюваними правочинами та добросовісності дій набувачів і наступних іпотекодержателів (правова позиція, сформульована в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107011724). Право власності та інші речові права підлягають захисту, захист права особи, яка має речове право на чуже майно, у тому числі і від власника майна, здійснюється за тими ж правилами, що і захист права власності, власник, особа, яка має відповідне речове право на чуже майно, може, зокрема, вимагати визнання свого права, припинення дії, яка порушує право, зміни, припинення правовідношення, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення будь яких перешкод у здійсненні свого права, суд може захистити цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст.ст. 16, 386, 391, 396 ЦК України, інші норми законодавства). На час укладення 27.05.2008 банком договору іпотеки № 43/08МК-01 з ОСОБА_1 законом були встановлені, зокрема, такі правила щодо іпотеки: ЦК України: право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ст. 182 ч.ч. 1, 4); в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ч. 1); застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ч. 1); іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (ст. 575 ч.ч. 1, 3); застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ст. 577 ч. 2); право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення (ст. 585 ч. 1); заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (ст. 586 ч. 2); у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ч.ч. 1, 2); право застави припиняється у разі, зокрема, набуття заставодержателем права власності на предмет застави; у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (ст. 593 ч. 1 п. 4, ч. 2); Закон України «Про іпотеку» (Закон № 898-IV): пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна (ст. 1); іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення; у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки; якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки; пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки; зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ст. 3 ч.ч. 1, 2, 5, 6); обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (ст. 4 ч. 1); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки (ст. 9 ч. 3); іпотека припиняється у разі, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 17 ч.ч. 1, 3); у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою; особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 ч.ч. 1, 2); відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням; якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням; іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням; правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню; відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 24 ч.ч. 1, 2, 3); іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки; договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки; рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді; право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування; права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність (ст. 37 ч.ч. 1, 2, 4). На час реєстрації ОСОБА_1 свого права власності на нерухоме майно, що 27.05.2008 на підставі договору № 43/08МК-01 передавалося в іпотеку банку, відчуження земельної ділянки ОСОБА_2 , передачі об`єктів нерухомості в іпотеку ОСОБА_5 і ОСОБА_3 та набуття останньою прав іпотекодержателя щодо земельної ділянки та розташованого на ній готельного комплексу в період з 06.09.2017 по 28.09.2017 правила щодо іпотеки були врегульовані загалом так само, з уточненнями та змінами, пов`язаними з тим, що з 01.01.2013 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV). Зокрема, у ЦК України термін «обмеження» речових прав замінено на термін «обтяження» цих прав (ст. 182 ч. 1), уточнено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом (ст. 585 ч. 1) і т.ін. Установлені Законом № 898-IV правила у відповідній частині залишилися без істотних змін. На час пред`явлення ПАТ АБ «Укргазбанк» 01.02.2022 позову, що розглядається, та на час його вирішення судами першої та апеляційної інстанцій вищевказані законодавчі акти не зазнали у відповідній частині змін щодо суті регулювання таких правовідносин і лише уточнялися та доповнювалися щодо певних їх аспектів. Зокрема, Закон № 898-IV був доповнений положенням про те, що право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ст. 37 ч. 3 відповідної редакції Закону). Безпосередньо процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень урегульована Законом № 1952-IV і виданими відповідно до нього нормативними актами, якими передбачено: обов`язковість державної реєстрації речових прав нерухоме майно та їх обтяжень, до яких належить й іпотека; виникнення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, з моменту такої реєстрації; гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, можливості використання цих відомостей як достовірних у спорі з третіми особами; визнання дійсності речових прав, що виникли до 01.01.2013 і були зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло до цієї дати, тощо (ст. 1 ч. 1, ст. 2 ч. 1, ст. 3 ч.ч. 1, 2, 3, ст. 4 ч. 1 п. 2, ст. 5 ч. 1, ст. 12 ч. 5 та інші норми вказаного Закону). ПАТ АБ «Укргазбанк» пред`явило позов про визнання прав іпотекодержателя до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які як власники об`єктів нерухомого майна (відповідно, готельного комплексу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 (на час розгляду справи у результаті проведення реформи адміністративно-територіального устрою Мукачівського) району Закарпатської області є належними відповідачами в справі, що не викликає ніяких сумнівів чи заперечень. Водночас на день пред`явлення банком цього позову і вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій попри чинність договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01 як правочину, державна реєстрація за ПАТ АБ «Укргазбанк» права іпотеки (речового права, обтяження) на підставі вказаного договору відсутня, натомість у результаті повернення нерухомого майна у власність ОСОБА_1 та ряду подальших правочинів право іпотеки щодо вищезгаданих готельного комплексу та земельної ділянки зареєстроване за іпотекодержателем ОСОБА_3 . Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» поставив питання про визнання його права іпотекодержателя щодо відповідного нерухомого майна виходячи з чинності договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, чинності іпотеки з моменту її первинної державної реєстрації та передбачаючи в подальшому звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК. При цьому, вимоги заявлені: за відсутності зареєстрованого за ПАТ АБ «Укргазбанк» права іпотеки щодо відповідного нерухомого майна; щодо права іпотеки, де майно, яке визначене предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, перебуває в іпотеці у ОСОБА_3 на підставі інших договорів іпотеки, якими забезпечено виконання інших зобов`язань, і права ОСОБА_3 як іпотекодержателя зареєстровані. Заявленими вимогами позивач поставив питання по суті про визнання за ним права, реалізація якого позбавляє ОСОБА_3 в усякому разі пріоритету як іпотекодержателя щодо одного й того ж нерухомого майна, своє право іпотеки на яке вважає первинним ПАТ АБ «Укргазбанк». Зважаючи на правову позицію банку в спірних правовідносинах, позивачем заперечується і власне правомірність набуття ОСОБА_3 прав іпотекодержателя та належне їй право іпотеки як таке. Правомірність державної реєстрації речового права презюмується, наявність чинної і як такої обов`язкової для всіх державної реєстрації права іпотеки щодо готельного комплексу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на час пред`явлення позову та вирішення його судом підлягала врахуванню як позивачем при пред`явленні позову, так і судом першої інстанції при вирішенні питання щодо можливості задоволення вимог ПАТ АБ «Укргазбанк». Відтак у справі, що розглядається, відповідно до реальних її обставин та пред`явлених вимог має місце спір про право цивільне як між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , так і між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_3 щодо відповідних речових прав на нерухоме майно, першим результатом вирішення якого в разі задоволення позову є зміна (зниження) пріоритету ОСОБА_3 щодо іпотеки, а кінцевим результатом може стати припинення іпотеки. Між двома іпотекодержателями з різним, у силу відповідних обставин, пріоритетом права іпотеки щодо одного й того ж нерухомого майна, при встановленні якого ключове значення має державна реєстрація речового права, є спір щонайменше стосовно пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, у якому ПАТ АБ «Укргазбанк» кінцевим підсумком вважає свій пріоритет вищим порівняно з пріоритетом ОСОБА_3 . Особа, яка має зареєстроване речове право на нерухоме майно, не може бути позбавлена права і можливості на належній стадії процесу та в належному процесуальному статусі захищати своє право, заперечувати проти задоволення вимог, які впливають на підстави набуття речового права на нерухоме майно, на легітимність і обсяг цього права тощо. У відзиві на позов ПАТ АБ «Укргазбанк» відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_8 у контексті позиції про належність як способу захисту вимоги про визнання відсутнім у відповідача права іпотеки та про визнання права іпотекодержателя у позивача вказував, серед іншого, на те, що вимога про припинення обтяження (іпотеки) до ОСОБА_3 не була заявлена, а вона була залучена до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (а.с. 92-103 т. 1). Попри такі умови і фактичну наявність спору, в тому числі, з ОСОБА_3 , яка з огляду на підстави, предмет позову та достеменно відомі позивачу на час пред`явлення позову обставини є одним із належних відповідачів, а по суті основним відповідачем щодо права іпотеки, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами та пред`явив і підтримував позов лише до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Участі в справі в якості відповідача ОСОБА_3 не брала, тоді як спір безпосередньо стосується її цивільних прав і обов`язків, майнових прав та інтересів як іпотекодержателя, за яким зареєстроване речове право (іпотека) щодо нерухомого майна, на яке фактично в якості первісного іпотекодержателя претендує позивач ПАТ АБ «Укргазбанк». Фактичний спір у тому числі й із ОСОБА_3 підтверджується матеріалами справи, змістом аргументації своїх правових позицій учасниками справи тощо. Суд першої інстанції маючи у справі відповідні дані суті спірних правовідносин у контексті суб`єктного складу сторін у справі не врахував. Тим часом, саме сторона у справі повинна доводити обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і саме відповідачу належить право визнати позов повністю або частково, укласти мирову угоду, реалізувати за наявності для того підстав інші права, притаманні саме відповідачу (ст. 12 ч. 3, ст.ст. 43, 49, 81, 193, 206, 207 ЦПК України). Оскільки комплекс процесуальних прав і обов`язків сторони в справі та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, різний, участь у справі особи, яка мала бути відповідачем, в якості третьої особи без самостійних вимог участі в якості відповідача не замінює та істотно звужує її процесуальні можливості, а тому порушує право на належний захист від позову. Тож позов не був пред`явлений, а справу не було вирішено щодо належного відповідача: ОСОБА_3 , яка є іпотекодержателем нерухомого майна готельного комплексу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 та має зареєстроване право іпотеки. Суд не мав процесуальних підстав за відсутності належного відповідача для вирішення спору як щодо його прав, так і щодо прав позивача та інших відповідачів по суті, що, крім іншого, може тягти наслідки, які випливають із положень ст. 352 ч. 1 ЦПК України. Таке вирішення справи є неправильним у процесуальному розумінні, рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України, вищенаведені обставини виключали можливість реального вирішення спору через відсутність у справі належного відповідача, без якого про законність розв`язання спору щодо права іпотеки не йдеться. Питання обґрунтованості позову по суті, його доведеності, наявності підстав для визнання та захисту права, на існування якого посилається позивач, щодо інших обставин наразі значення не мають і вирішуватися не можуть. За умовами справи на стадії апеляційного провадження викладені обставини не можуть бути змінені, а порушення норм закону не можуть бути усунені чи виправлені. Вирішення справи щодо неналежного відповідача або відсутність у справі на стадії її розгляду судом першої інстанції необхідного для вирішення спору належного відповідача (відповідачів) є за приписами ст. 376 ч. 3 п. 4 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення. Виходячи з викладеного, з урахуванням положень ст. 367 ч. 4 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 2, ч. 3 п. 4 цього Кодексу апеляцію з урахуванням саме наведених вище обставин слід задовольнити, ухвалене з порушенням норм процесуального права рішення суду скасувати, у задоволенні позову про визнання прав іпотекодержателя відмовити з процесуальних підстав внаслідок пред`явлення вимог не до всіх належних відповідачів, через що судом було прийнято рішення про права, свободи, та інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі в передбаченому цивільним процесуальним законом статусі. Керуючись ст. 367 ч. 4, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 2, ч. 3 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково, рішення Свалявського районного суду від 22 лютого 2022 року скасувати, у позові Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя відмовити внаслідок пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 20 липня 2023 року. Судді