Ухвала КАС ВС № 560/11185/22

УХВАЛА 21 липня 2023 року м. Київ справа № 560/11185/22 адміністративне провадження № К/990/23378/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІТА» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №560/11185/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІТА» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІТА» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 14.07.2022 №0031360705, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 54113,00 грн. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІТА» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №560/11185/22. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 26.04.2023 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції. Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Скаржником з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України зазначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункту 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») у подібних правовідносинах. Скаржником з посиланням на підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України вказано, що справа №560/11185/22 має для нього виняткове значення, оскільки «товариство залишилось не почутим внаслідок ігнорування самим судом процесуальних правил, через що у позивача залишилося стійке відчуття несправедливості та недовіри до органів судової влади». Також заявником вказано, що він зазнає необґрунтованих та недоведених належним чином матеріальних витрат у вигляді штрафних санкцій, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, скаржником не жодним чином не підтверджено матеріальне становище, тому не можуть вважатися винятковим випадком. Відтак, обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328, пункт 3 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції не розглянуто клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів (копії доручення Прем`єр-Міністра України Д.Шмигаля від 08.05.2022 №11381/0/1-22 та копії листа ДПС України від 11.05.2022 №3869/7/99-00-07-05-03-07), що в результаті унеможливило встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Верховний Суд зазначає, що, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що «Згідно листа ДПС від 11.05.2022 №3869/7/99-00-07-05-03-07, який міститься в матеріалах справи, проінформовано Головні управління ДПС в областях та м. Києві, що проведеним аналізом інформації, що міститься в СОД РРО ДПС про проведені розрахункові операції відповідно до фіскальних чеків продажу пального через РРО в період з 16.04.2022 по 10.05.2022 виявлено 1302 місця роздрібної торгівлі пальним, де здійснювався продаж бензинів автомобільних та дизельного палива з порушенням законодавства про ціни та ціноутворення, з перевищенням граничного рівня торговельної надбавки, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2». При цьому, до вказаного листа додано перелік місць роздрібної торгівлі пальним, за якими згідно із даними СОД РРО ДПС фіскальними чеками продажу пального підтверджуються операції продажу пального із порушенням граничних рівнів торгівельної надбавки. Серед вищевказаних місць роздрібної торгівлі пальним, була зазначена АЗС, що належить позивачу, за адресою: Україна, Хмельницька обл., м. Хмельницький вул. Трудова,

4. Документообіг між підрозділами Державної податкової служби України та ії територіальними органами здійснюється в електронному вигляді за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи управління документів. Документи надсилаються в електронних форматах, зокрема, pdf та excel. Лист ДПС від 11.05.2022 №3869/7/99-00-07-05-03-07 надійшов до ГУ ДПС у Хмельницькій області у форматі pdf, тоді як додатки до нього у форматі excel. З пояснень представника відповідача встановлено, що Додаток 1 містить інформацію не тільки щодо позивача, а й про 1302 АЗС інших платників податків. Відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами. З огляду на викладене, додана до листа інформація були лише описана у відзиві на позовну заяву. При цьому, додаток 2 містить форму звітування перед ДПС про результати вжитих контрольно-перевірочних заходів. Враховуючи наведене вище, судом першої інстанції правильно зазначено, що у відповідача були обґрунтовані підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ «Моріта».» Скаржником такі висновки суду апеляційної інстанції не спростовано, не доведено, що відсутність в матеріалах справи певних документів унеможливила встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРІТА» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №560/11185/22 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва