Ухвала КАС ВС № 160/25184/21

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 20 липня 2023 року м. Київ справа №160/25184/21 адміністративне провадження №К/990/24664/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 160/25184/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТ СІТІ», Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та нечинними рішень в частині, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : 11 липня 2023 року Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі -скаржник, Департамент) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про: - визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20 вересня 2017 року № 82/24 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та інших матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради № 2/17 від 25 липня 2007 року, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 на проектну територію багатоквартирної забудови за рахунок реконструкції кварталів садибної забудови; - визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 рішення Дніпровської міської ради від 02 вересня 2020 року № 84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради № 2/17 від 25 липня 2007 року, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по пр. Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська на територію з функціональним призначенням проектна територія багатоквартирної житлової забудови та в тому числі включення до таблиці № 62 текстових матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська «Площадки нового багатоквартирного будівництва у м. Дніпро» на розрахунковий строк дислокація б за рахунок винесення об`єктів за експлікацією 11»; - визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20 жовтня 2021 року № 212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпровської міської ради № 54/66 від 22 липня 2015 року щодо зміни зони існуючої садибної житлової забудови по пр. Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська на зону проектної змішаної багатоквартирної житлової забудови (різної поверховості); - визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 24 листопада 2021 року № 88/12 «Про внесення змін до проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра»; - зобов`язання Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради відновити (відкоригувати) функціональне призначення «території існуючої садибної житлової забудови» пр. Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська, привівши графічні та інші матеріали Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради № 2/17 від 25 липня 2007 року, з урахуванням змін та доповнень, у відповідність до графічних та інших матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська в редакції станом на 25 липня 2007 року, та відновити (відкоригувати) зону «існуючої садибної житлової забудови» території пр. Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська, привівши графічні та інші матеріали плану зонування м. Дніпропетровська, затверджені рішенням Дніпровської міської ради № 54/66 від 22 липня 2015 року, з урахуванням змін та доповнень, у відповідність до графічних та інших матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська, в редакції станом на 22 липня 2015 року. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На підтвердження своїх доводів у касаційній скарзі скаржник вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення містобудівного законодавства, зокрема, частину дев`яту статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), а також не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, від 03 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17, від 21 лютого 2023 року у справі № 369/7737/16-а про те, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення Згідно правової позиції Верховного Суду, межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Скаржник вказує, що для визнавання нечинними рішень міської ради через їх прийняття поза межами строків, визначених статтею 17 Закону № 3038-VI, суд мав обґрунтувати, що ймовірне недотримання вказаних строків привело до прийняття іншого за змістом рішення. Проте жодного висновку з цього питання судом не було зроблено, що свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував правові норми щодо визнання рішення міської ради протиправним без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладених у вищезазначених постановах Верховного Суду. Крім того, скаржник зауважує про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що визначення містобудівною документацією спірної території зоною проектної багатоквартирної забудови порушує права позивача, з огляду на неврахування змісту містобудівної документації. З аналізу останньої вбачається, що правові можливості власників земельних ділянок та індивідуальних житлових будинків в зонах садибної житлової забудови та зоні змішаної багатоквартирної житлової забудови є однаковими за своїм змістом і жодним чином не відрізняються. Власники земельних ділянок, до яких відносяться Позивач та частина третіх осіб, мають право вільно розпоряджатися своїми земельними ділянками, здійснювати їх поділ або об`єднання, отримувати паспорти забудови земельних ділянок, відповідно до будівельних норм та правил будувати та ремонтувати свої індивідуальні житлові будинки, господарські будівлі та споруди, вчиняти будь-які не заборонені чинним законодавством дії щодо своєї власності Тому права Позивача як власника домоволодіння та земельної ділянки, яка знаходиться в межах зони змішаної багатоквартирної житлової забудови, жодним чином не порушено. Також Департамент вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що рішенням Дніпровської міської ради від 02 вересня 2020 року № 84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» є рішенням про внесення змін до генерального плану м. Дніпра, яке було прийнято без дотримання законодавчо визначених підстав та встановленої процедури. В обґрунтування зазначеного скаржник стверджує, що вказане спричинено відсутністю правової позиції Верховного Суду з питань необхідності розрізнення двох абсолютно різних за своєю правовою природою та процедурою випадків: внесення змін до затвердженої містобудівної документації та внесення змін до рішення про затвердження містобудівної документації. Департамент наголошує, що в першому випадку є чітко визначена чинним законодавством України процедура розроблення містобудівної документації, що передбачає прийняття рішення про розроблення містобудівної документації, проведення громадських обговорень, розгляд містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді, проведення експертизи тощо. В другому випадку має місце лише внесення певних змін до самого рішення про затвердження містобудівної документації, яка вже пройшла всі вищезазначені процедури, і зовсім не стосується зміни вже затвердженої документації. Разом з тим Департамент звертає увагу на необхідності врахування положень Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 548 (далі - Порядок № 548). Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій протиправно не врахували наявність позитивних висновків експертизи містобудівної документації, наявність яких виключає наявність правових підстав ставити під сумнів дотримання вимог чинного законодавства України при розробленні містобудівної документації та законність прийнятих міською радою рішень. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції положень містобудівного законодавства, зокрема, частини дев`ятої статті 17 Закону № 3038-VI та Порядку № 548, а також необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, від 03 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17, від 21 лютого 2023 року у справі № 369/7737/16-а. Крім того, Суд також перевірить заявлену скаржником необхідність формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, враховуючи запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою економії, Суд рекомендує учасникам справи зареєструватися у системі "Електронний суд". Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 160/25184/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТ СІТІ», Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та нечинними рішень в частині, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи № 160/25184/21.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді С.М. Чиркін В.М. Шарапа