Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11740/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11740/23 Головуючий в 1 інстанції: Буздрабко О.І. Дата і місце ухвалення 20.06.2023р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023р. по справі №420/11740/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 30.03.2023 р. перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023р. у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. В поданій апеляційній скарзі апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення у справі дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки після призначення пенсії позивач продовжила працювати, а отже набула право на перерахунок пенсії за віком, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року перерахунку. Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позову. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 19.04.2012 р. перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обчислену як працюючій особі при страховому стажі 43 роки 8 місяців (стаж враховано по 28.02.2019 р.). Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" на виконання п.4.3 Прикінцевих положень Закону № 1058, при перерахунку пенсії застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексований відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. №

124. З 24.03.2019 р. позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058, обчислену як працюючій особі, при страховому стажі 43 роки 8 місяців (враховано по 28.02.2019 р.), середньомісячній заробітній платі 7838,07 грн. (коефіцієнт заробітку - 1,44438 х 5426,60 грн. - середня заробітна плата за 2014-2016 роки проіндексована), визначеній за період з 01.07.2000 р. по 31.03.2012 р. згідно даних персоніфікованого обліку. З 01.04.2021 р. пенсію ОСОБА_1 перераховано при страховому стажі 45 років 8 місяців (враховано по 28.02.2021), середньомісячній заробітній платі 7838,07 грн. (коефіцієнт заробітку - 1,44438 х 5426,60 грн. - середня заробітна плата за 2014-2016 роки проіндексована), визначеній за період з 01.07.2000 р. по 31.03.2012 р. згідно даних персоніфікованого обліку, а також проводилися перерахунки пенсії з індексації заробітку: з 01.03.2022 р., з 01.03 2023 р. 24.05.2023 р. на виконання абз.1, 2 ч. 4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023 р. з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу та заробітної плати, за результатом якого розмір пенсії склав 5399,14 грн. при страховому стажі 47 роки 7 місяців 12 днів. 30.03.2023 р. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо перерахунку пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018-2020 рр., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. Листом від 19.04.2023 р. № 8957-8110/С-02/8-1500/23 відповідач повідомив про відсутність підстав проведення такого перерахунку пенсії. Вказав, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, обчислену як працюючій особі, при страховому стажі 43 роки 8 місяців (враховано по 28.02.2019 р.), середньомісячній заробітній платі 7838,07 грн. (коефіцієнт заробітку - 1,44438 х 5426,60 грн. - середня заробітна плата за 2014-2016 роки проіндексована), визначеній за період з 01.07.2000 р. по 31.03.2012 р. згідно даних персоніфікованого обліку. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку. На зазначених підставах пенсію ОСОБА_1 перераховано з 01.04.2021 р. при страховому стажі 45 років 8 місяців (враховано по 28.02.2021 р.), середньомісячній заробітній платі 7838,07 грн. (коефіцієнт заробітку - 1,44438 х 5426,60 грн. - середня заробітна плата за 2014-2016 роки проіндексована), визначеній за період з 01.07.2000 р. по 31.03.2012 р. згідно даних персоніфікованого обліку. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, оскільки призначення пенсії позивачу здійснено у 2012 році, а тому відповідачем правомірно перераховано пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям". Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. При визначенні мінімального розміру пенсії за віком та збільшенні мінімальної пенсії за віком, передбачених абзацами першим і другим частини першої, частинами другою і третьою цієї статті, до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого і третього частини першої, частини третьої цієї статті, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. За приписами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. З аналізу наведених норм Закону №1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а. Отже, у випадку задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку вона наразі продовжує отримувати. Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше. З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у пенсійного органу обов`язку застосувати при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2018, 2019, 2020 роки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №334/13/16-а (2а/334/85/16), від 17 травня 2021 року у справі №185/1473/17. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення. Стосовно посилань апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17, не є релевантним до обставин цієї справи. Разом з тим, посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №120/910/22-а, Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023р. у справі №420/2948/23, Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2023р. у справі №460/10104/23 та інших також є безпідставними, оскільки судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а не в постановах суду апеляційної інстанції. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023р. по справі №420/11740/23 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.В. Бойко Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик