Постанова 4824 № 755/9912/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №755/9912/19 Головуючий у І інстанції - Марфіна Н.В. апеляційне провадження №22-ц/824/2227/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Гуля В.В., суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» та ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,- В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд до ОСББ «Русанівська затока» з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 96 104 грн, моральну шкоду у сумі 30 000 грн, 3 500 грн витрат з незалежної оцінки майна, а також судові витрати. У мотивування вимог зазначала, що є власницею квартири АДРЕСА_1 . Управління та утримання будинку здійснює відповідач. Вказала, що 28 грудня 2018 року у невстановлений час відбулось залиття належної позивачу квартири. Відповідно до актів про залиття квартири зафіксовано пошкодження квартири внаслідок протікання даху будинку. Актом від 28 грудня 2018 року зафіксовано конкретні пошкодження, яких зазнала власник квартири, в тому числі і меблі, розташовані у ній. Згідно Акту технічного обстеження інженерних мереж від 31 січня 2019 року виявлено пошкодження покрівлі будинку, що призводить до затікання дощової води до житлових приміщень. На замовлення позивача ПП «Аверті» було виконано незалежну оцінку майнового збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження водою (залиття) належної їй квартири та вбудованих меблів. За результатами виконаних розрахунків сума збитків складає 96 104 грн. 02 лютого 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про чергове затоплення та вимагала вжити негайних заходів, однак будь-якої відповіді не отримала і жодних заходів для усунення протікань здійснено не було. Обґрунтовуючи необхідність стягнення моральної шкоди позивач, посилаючись на положення статей 23, 1167 ЦК України, відповідну постанову Пленуму Верховного Суду України, зазначила, що у зв`язку із затопленням її квартири вона зазнала моральних страждань, які виразились у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна і неможливості нормально користуватись ним, затрат значного часу на відновлення стін та стелі, порушенням звичайного способу життя, затрат часу на організацію та проведення ремонтних робіт, тимчасового переїзду до іншого житла, необхідності докладання додаткових зусиль для нормалізації порушеного звичного способу життя. Завдану моральну шкоду оцінила у 30 000 грн з огляду на триваючий характер завдання шкоди, бездіяльність відповідача в усуненні причин затоплення та понесені нею витрати на оцінку завданого збитку у розмірі 3 500 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСББ «Русанівська затока» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 96 104 грн та збитки у сумі 3 500 грн. Стягнуто з ОСББ «Русанівська затока» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8 000 грн. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з ОСББ «Русанівська затока» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 075,71 грн. Не погоджуючись з указаним рішенням ОСББ «Русанівська затока» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначало, що протікання покрівлі в будинку АДРЕСА_2 існує з 2017 року, тобто з часу, коли ОСББ очолювала позивач ОСОБА_1 та могла ініціювати рішення правління та загальних зборів щодо ремонту покрівлі, однак цього не зробила. Зауважувало, що саме через незаконні дії позивача об`єднання було позбавлено можливості здійснити будь-які дії з управління будинком, оскільки остання не повернула правлінню печатку, установчі та інші документи. Вважає, що оскільки в перешкоджанні правлінню ОСББ управляти будинком та вчинити дії, направлені на проведення своєчасного ремонту покрівлі, є вина позивача, суд першої інстанції залежно від ступеню вини позивача міг зменшити розмір та навіть відмовити у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди. З апеляційною скаргою на указане рішення суду також звернулася позивач ОСОБА_1 , яка просила змінити оскаржуване рішення в частині розміру матеріальної шкоди, стягнувши з ОСББ «Русанівська затока» на її користь матеріальну шкоду у розмірі 100 661 грн; судові витрати та витрати за послуги з незалежної оцінки майна у сумі 3 500 грн просить покласти на відповідача. У мотивування скарги зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не врахування її заяви про збільшення позовних вимог та стягнення матеріальної шкоди за звітом про оцінку майна, складеного ПП «Аверті», в якому сума шкоди визначена у меншому розмірі, ніж у Висновку судової будівельно-технічної експертизи №24315/19-43 від 28 лютого 2020 року. Вказує, що сума завданої їй матеріальної шкоди на момент розгляду справи становила 100 661 грн та складалася з: 86 886 грн - майнова шкода (необхідні ремонтно-відновлювальні роботи для усунення наслідків залиття квартири) згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи №24315/19-43 від 28 лютого 2020 року; 13 775 грн - майнова шкода (в результаті залиття належних позивачу меблів) згідно Звіту про оцінку майна, складеного ПП «Аверті» від 30 грудня 2018 року. Уважає, що вказані обставини не були враховані судом першої інстанції під час розгляду справи. 10 червня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому остання просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСББ «Русанівська затока». Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. За змістом частини першої статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду - без змін. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума заподіяної матеріальної шкоди у зв`язку із залиттям квартири становить 96 104 грн, що відповідає загальній сумі за звітом про оцінку і позовним вимогам ОСОБА_1 , та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. За проведення оцінки завданого збитку по звіту від 17 січня 2019 року позивачем сплачено 3 500 грн, які судом стягнуто з відповідача на користь позивача. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням її майна, а також, керуючись принципами співмірності, розумності та справедливості, дійшов висновку про зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди з 30 000 грн до 8 000 грн. Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 та знаходиться на останньому 23-му поверсі 23-х поверхового будинку, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 02 серпня 2004 року та копією технічного паспорту (а.с. 11-13). За змістом акту приймання-передачі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 ) від ТОВ «Новобудова» в управління ОСББ «Русанівська затока» та дефектної відомості №1/р з 01 листопада 2016 року будинок АДРЕСА_2 переданий в управління ОСББ «Русанівська затока» (а.с. 14-16). Згідно акту про залиття квартири внаслідок протікання даху будинку АДРЕСА_2 від 28 грудня 2018 року (який підписаний головую правління ОСББ, управляючою будинком, самою позивачкою та п`ятьма мешканцями цього будинку), на підставі заяви позивача та після обстеження квартири НОМЕР_1 акт складений про те, що 29 листопада 2018 року управляючою будинком було обстежено помешкання квартири, на стелі квартири виявлено патьоки, в коридорі навпроти кабінету свіжі розводи, в приміщенні гардеробної в спальні застарілі розводи внаслідок затоплення. Штукатурка гардеробної кімнати потріскана та відійшла від стінки внаслідок вологості, відійшли шпалери в верхньому куті біля патьоків. Також наявні патьоки на стелі балкону квартири. Усі ці розводи вказують на протікання з технічного поверху. Після обстеження квартири було обстежено технічний поверх, а саме місця над гардеробною квартири, на підлозі технічного поверху виявлено відро з залишками води, стеля технічного поверху має водяні патьоки, плями тощо. Також на стелі технічного поверху в чотирьох інших місцях виявлена волога розводь, яка вказує на протікання даху ще й в інших місцях будинку. 28 грудня 2018 року у зв`язку з новим затопленням було також проведено обстеження квартири та виявлено, що гардеробна спальної кімнати затоплена водою, стеля мокра, з неї капає вода на підлогу та на шафу гардеробної кімнати, по усій стіні гардеробної також стікає вода. Одяг та інші речі, що знаходяться в гардеробній та шафі спальної кімнати, мокрі або вологі, паркет в деяких місцях мокрий, штукатурка волога та відійшла від стелі, шпалери у верхньому куті гардеробної відійшли. Меблі гардеробної та шафи спальної кімнати мокрі та у деяких місцях здулися. В коридорі, напроти кабінету, стіна з декоративної штукатури потріскана, вздута та відійшла від стіни внаслідок вологості. Стеля навпроти кабінету мокра з розводами 160см х 20см. По стіні вентиляційного каналу санвузла стікає вода вниз по усьому стояку. Після обстеження техповерху, що розташований над квартирою, на стелі та на стінах виявлені мокра розводь, яка вказує на протікання даху та вентканалів у різних місцях будинку. В декількох місцях розставлені відра, в які капає вода зі стелі з різною інтенсивністю (а.с. 21). Згідно акту про залиття квартири внаслідок протікання даху будинку АДРЕСА_2 від 28 грудня 2018 року (який підписаний головую правління ОСББ, управляючою будинком та самою позивачкою), на підставі заяви позивача та після нового обстеження квартири НОМЕР_1 , що розташована на останньому жилому поверху будинку, акт складений про те, що 29 листопада 2018 року управляючою будинком було обстежено помешкання квартири, на стелі квартири виявлено патьоки, в коридорі навпроти кабінету свіжі розводи, в приміщенні гардеробної в спальні застарілі розводи внаслідок затоплення. Штукатурка гардеробної кімнати потріскана та відійшла від стінки внаслідок вологості, відійшли шпалери в верхньому куті біля патьоків. Також наявні патьоки на стелі балкону квартири. Усі ці розводи вказують на протікання з технічного поверху. Після обстеження квартири було обстежено технічний поверх, а саме місця над гардеробною квартири, на підлозі технічного поверху виявлено відро з залишками води, стеля технічного поверху має водяні патьоки, плями тощо. Також на стелі технічного поверху в чотирьох інших місцях виявлена волога розводь, яка вказує на протікання даху ще й в інших місцях будинку. 28 грудня 2018 року у зв`язку з новим затопленням, було також проведено обстеження квартири та виявлено, що гардеробна спальної кімнати затоплена водою, стеля мокра, з неї капає вода на підлогу та на шафу гардеробної кімнати, по усій стіні гардеробної також стікає вода. Одяг та інші речі, що знаходяться в гардеробній та шафі спальної кімнати, мокрі або вологі, паркет в деяких місцях мокрий, штукатурка волога та відійшла від стелі, шпалери у верхньому куті гардеробної відійшли. Меблі гардеробної та шафи спальної кімнати мокрі та у деяких місцях здулися. В коридорі, напроти кабінету, стіна з декоративної штукатури потріскана, вздута та відійшла від стіни внаслідок вологості. Стеля навпроти кабінету мокра з розводами 160см х 20см. По стіні вентиляційного каналу санвузла стікає вода вниз по усьому стояку (а.с. 22). За змістом акту технічного обстеження інженерних мереж (ХВП, ГВП, ЦО, каналізація) від 31 січня 2019 року, підписаного інженером з технічного обслуговування інженерних мереж під час аварійно-технічного обслуговування, згідно договору №16р/18 від 01 грудня 2018 року, був проведений технічний огляд внутрішніх трубопроводів та санітарно-технічних приладів та складений акт про те, що в результаті обстеження і аварійних випробувань виявлено незадовільний технічний стан існуючих інженерних мереж. Зокрема, пошкоджена покрівля будинку, що призводить до затікання дощової води до житлових приміщень. В приміщенні МІТП не працює аварійно-дренажна система водовідведення. Необхідний в аварійному порядку ремонт, зокрема, покрівлі (а.с. 23). 30 грудня 2018 року позивач уклала з ПП «Аверті» договір на надання послуг з незалежної оцінки. Акт про виконані роботи за цим договором підписаний сторонами 22 січня 2019 року та позивачка здійснила оплату за надані послуги з проведення оцінки в загальному розмірі 3 500 грн (а.с. 17-20). За змістом звіту від 17 січня 2019 року про оцінку майнового збитку, завданого власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, на дату оцінки - 30 грудня 2018 року вартість будівельно-монтажних робіт, ремонтних робіт та матеріалів за вирахуванням зносу складає 82 329 грн, а вартість майнового збитку, нанесеного меблям квартири, становить 13 775 грн. Загалом сума збитку в результаті пошкодження водою квартири, а також меблів, що знаходились у зазначеній квартирі на момент залиття та зазнали пошкоджень, складає 96 104 грн (а.с. 49-122). Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №24315/19-43 від 28 лютого 2020 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 , згідно даних візуально-інструментального обстеження, станом на час проведення дослідження становить 86 886 грн (а.с. 170-184). Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалася на те, що ОСББ «Русанівська затока» здійснює управління та утримання будинку по АДРЕСА_2 , а отже зобов`язано утримувати будинок у належному та такому, що відповідає стандартам і нормам закону стані. 28 грудня 2018 року з вини відповідача відбулося залиття квартири позивача, внаслідок чого їй завдано матеріальних збитків та моральної шкоди. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Згідно з статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Відповідно до частини першої статті 10 ЖК України громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством. Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 24 січня 2006 року №45, власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян. Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. У ч.2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Так, відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов`язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода та упущена вигода) відшкодовується в повному обсязі. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач у свою чергу повинен довести наявність шкоди та її розмір. Статтею 1192 ЦК України визначені способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Порядок забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень. Відповідно до частин першої, другої статті 10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Згідно статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Положеннями пункту 1 частини четвертої статті 8 цього Закону передбачено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг. Ураховуючи, що за змістом наявних в матеріалах справи доказів, будинок, в якому знаходиться належна позивачу квартира, перебуває в управлінні відповідача, саме останній є відповідальним за належний технічний стан спільного майна, що належить співвласникам, зокрема і технічний стан покрівлі будинку. Нормами статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна); Порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій регулюється Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року. Згідно п. 1.1 Правила визначають порядок надання послуг з утриманню будинків і прибудинкових територій: забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням; проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконані вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкцій жилих будинків та прибудинкових територій. Пункти 2.1 та 2.8 Правил покладають на виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території обов`язок здійснювати технічне обслуговування жилих будинків, що включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності наладки і регулювання інженерних систем тощо. Порядок складання Акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207. Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). З додатку №4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.) В акті повинен міститись висновок про те, хто заподіяв шкоду. Наданий позивачем в підтвердження залиття її квартири Акт про залиття квартири внаслідок протікання даху будинку АДРЕСА_2 від 28 грудня 2018 року відповідає вказаним вимогам за змістом та формою, складений комісійно, представниками ОСББ, за участю власника та мешканців будинку з описом обставин залиття та завданої шкоди, а відтак є належним доказом. Причиною залиття в Акті вказано - пошкоджена покрівля будинку. За змістом акту технічного обстеження інженерних мереж (ХВП, ГВП, ЦО, каналізація) від 31 січня 2019 року в результаті обстеження і аварійних випробувань виявлено незадовільний технічний стан існуючих інженерних мереж. Зокрема, пошкоджена покрівля будинку, що призводить до затікання дощової води до житлових приміщень. В приміщенні МІТП не працює аварійно-дренажна система водовідведення. Необхідний в аварійному порядку ремонт, зокрема, покрівлі. Таким чином, належними та достатніми доказами підтверджено факт залиття квартири позивача саме через незадовільний технічний стан покрівлі, оскільки покрівля має пошкодження, через які дощова вода потрапляє до житлового приміщення та стається протікання, і як наслідок затоплення, яке призводить до завдання матеріального збитку у зв`язку з пошкодженням належного позивачу майна. Доказів неправомірного втручання позивачем (власником квартири) у покрівлю будинку або в аварійно-дренажну систему водовідведення не встановлено, відповідачем не надано та в акті про залиття не зазначено. За таких умов, встановивши, що ОСОБА_1 довела завдану їй шкоду, протиправність дій ОСББ «Русанівська затока», причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що завдані позивачу збитки, викликані залиттям квартири, підлягають відшкодуванню ОСББ «Русанівська затока». Визначаючи розмір матеріальної шкоди у сумі 96 104 грн суд першої інстанції, вивчивши зміст звіту про оцінку збитку, який був виготовлений на замовлення позивача, та висновок експерта за результатами проведення судової експертизи, яка була проведена на підставі ухвали суду, взявши до уваги те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду, зваживши на положення статті 13 ЦПК України стосовно необхідності розгляду справи в межах заявлених позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку, що матеріальний збиток має бути відшкодований позивачу у розмірі, зазначеному в звіті про оцінку вартості збитку в сумі 96 104 грн (82 329 грн - вартість будівельно-монтажних робіт, ремонтних робіт та матеріалів за вирахуванням зносу; 13 775 грн - розмір збитку, нанесеного меблям квартири, які на момент залиття знаходились в квартирі та були пошкоджені внаслідок залиття). Щодо відшкодування моральної шкоди. Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна (пункт 3 частини другої статті 23 ЦК України). Згідно частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до роз`яснень, які викладені у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. У пункті 9 постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. З урахуванням того, що при розгляді справи встановлено склад цивільного правопорушення, за наявності якого наступає відповідальність заподіювача шкоди, в тому числі й моральної, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про відшкодування моральної шкоди. Розмір моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано визначив у розмірі 8 000 грн з урахуванням дійсних обставин справи, характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, завданих пошкодженням її майна, а також, керуючись принципами співмірності, розумності та справедливості, та правильно виходив із того, що в результаті винних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, оскільки у зв`язку із залиттям квартири вона перенесла моральні переживання та емоційну напругу. Також з ОСББ «Русанівська затока» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення оцінки завданого збитку по звіту від 17 січня 2019 року у розмірі 3 500 грн. Доказів того, що залиття належної позивачу квартири відбулося з вини інших осіб та, як наслідок, відповідальність за спричинену шкоду має бути покладена не на відповідача, останнім суду не надано. Будь-яких доказів на спростування зазначених в акті відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень апелянтом ОСББ «Русанівська затока» не надано. Посилання позивача на не врахування судом при ухваленні рішення її заяви про збільшення позовних вимог та стягнення матеріальної шкоди за звітом про оцінку майна, складеного ПП «Аверті», в якому сума шкоди визначена у меншому розмірі, ніж у Висновку судової будівельно-технічної експертизи №24315/19-43 від 28 лютого 2020 року, не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року заяву про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду. Судом першої інстанції справа вирішена в межах заявлених та прийнятих до розгляду позовних вимог у відповідності до норм частини першої статті 13 ЦПК України. Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення. З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Викладене дає підстави для висновку, що апеляційні скарги є необґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» та ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України. Головуючий В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник