Окрема думка ККС ВС № 353/685/22

ОКРЕМА ДУМКА судді ОСОБА_1 справа № 353/685/22 провадження № 51-1514км23 Не погоджуюсь із рішенням, ухваленим Судом за касаційною скаргою потерпілого на вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2022 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року.

1. Щодо доводів потерпілого про недотримання приписів ч. 5 ст. 301 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) через те, що йому не були вручені копії матеріалів дізнання, в такій правозастосовній ситуації, що виникла у цьому провадженні, коли уповноважена особа здійснила ознайомлення потерпілого з матеріалами дізнання з дотриманням приписів ст. 290 КПК. За приписами ч. 2 ст. 298 КПК досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 25 вказаного Кодексу «Особливості досудового розслідування кримінальних проступків». Однією із передумов направлення прокурором обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку є встановлення під час досудового розслідування того факту, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності (ч. 1 ст. 302 КПК). Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний роз`яснити, серед інших, потерпілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Уповноважені особи зобов`язані впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ч. 2 ст. 302 КПК). Серед іншого, за приписами ч. 3 ст. 302 КПК, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинна бути додана письмова заява потерпілого, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. В ч. 5 ст. 301 КПК встановлено, що у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, він зобов`язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання, серед інших, потерпілому копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Норми, передбачені ст. 290 КПК та ч. 5 ст. 301 КПК співвідносяться як загальна та спеціальна, де спеціальна норма є складовою порядку досудового розслідування найменш небезпечних кримінальних правопорушень. Під час вирішення питання про ознайомлення з матеріалами дізнання потрібно керуватися положеннями ч. 5 ст. 301 КПК, яка передбачає таку форму ознайомлення як вручення відповідній особі копій матеріалів дізнання. В цьому провадженні копії матеріалів дізнання потерпілому не були надані всупереч приписам ч. 5 ст. 301 КПК. Разом із тим, як потерпілому, так і підозрюваному було надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК, про що свідчать відповідні протоколи (т. 1 а.п. 94, 96), підписані без застережень та зауважень. Колегія суддів, на мій погляд, необґрунтовано вбачає істотним порушенням вимог КПК ознайомлення підозрюваного з матеріалами дізнання в порядку ст. 290 КПК, у разі, якщо не виконані вимоги ч. 5 ст. 301 КПК. Підставою виокремлення спеціальної норми, передбаченої в ч. 5 ст. 301 КПК, є прагнення законодавця забезпечити дієву реалізацію мети створення інституту кримінальних проступків - забезпечення їх швидкого розслідування. Водночас приписи як ст. 290, так і ч. 5 ст. 301 вказаного Кодексу спрямовані на забезпечення права своєчасно і повно отримати доступ до матеріалів досудового розслідування, що є гарантією виконання завдань ст. 2 КПК. В цьому контексті виконання вимог ст. 290 КПК після завершення досудового розслідування проступку замість тих, що встановлені в ч. 5 ст. 301 КПК, створює процесуальні ризики лише для сторони обвинувачення, які пов`язані із дотриманням строків закінчення дізнання, проте аж ніяк не впливає на процесуальні права потерпілого. Положення ст. 290 КПК передбачають право особи отримати доступ до матеріалів досудового розслідування та право робити копії або відображення матеріалів, і про те, що він не реалізував вказане право, потерпілий не стверджує в своїй скарзі. Процедура, визначена в ст. 290 КПК, жодним чином не звужує і не обмежує прав учасників кримінального провадження на доступ до матеріалів досудового розслідування, у порівнянні тією з процедурою, яка передбачена положеннями ч. 5 ст. 301 КПК. Вона забезпечує право на справедливий суд і належну реалізацію своїх процесуальних прав всіма учасниками провадження. Вважаю, не існує жодного переконливого аргументу на користь того, що ч. 5 ст. 301 КПК покликана забезпечити більш вагомі гарантії, ніж встановлені в ст. 290 КПК. Отже, надання потерпілому доступу до матеріалів досудового розслідування за правилами загальної норми (ст. 290 КПК) не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Окремо звертаю увагу на те, що на відміну від встановленої в ч. 12 ст. 290 КПК «процесуальної санкції» за невиконання приписів інших норм, передбачених в цій статті, ні ст. 301 КПК, ні інші норми глав 25, 30 КПК, аналогічних «процесуальних санкцій» не встановлюють. І це є цілком логічним і обґрунтованим рішенням законодавця, оскільки за приписами ч. 2 ст. 382 КПК у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. За умови належного виконання приписів ст. 302 КПК, не надання потерпілому копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, як того вимагає ч. 5 ст. 301 КПК, за умови відкриття матеріалів розслідування в порядку ст. 290 КПК, не дає достатніх підстав до скасування вироку суду, який лише віддзеркалює обставини, відображені органом досудового розслідування в обвинувальному акті. За матеріалами кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав правильність встановлених обставин органом дізнання та не заперечував щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку (т. 2 а.п. 12). В матеріалах кримінального провадження також наявна заява потерпілого ОСОБА_3 від 12.08.2022, в якій він засвідчив, що є потерпілим в кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 125 КК щодо спричинення йому легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні (т. 2 а.п. 11). Серед іншого, у вказаній заяві потерпілий підтвердив, що йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також, що він буде позбавлений права оскаржити вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини. Засвідчив, що він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження Отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК суд першої інстанції правильно розглянув обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки: обвинувачений не оспорював встановлені під час дізнання обставини і був згоден з розглядом обвинувального акта; у матеріалах кримінального провадження є письмова заява потерпілого про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та про згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

2. Посилання прокурора в судовому засіданні на постанову Верховного Суду від 19 квітня 2023 року (справа № 606/719/21, провадження № 51-1261км23) є нерелевантним, адже там йдеться про інші правовідносини. На відміну від цього провадження, в справі № 606/719/21 не потерпілому, а підозрюваному було надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку, встановленому в ст. 290 КПК, а також, на виконання вимог ч. 5 ст. 301 КПК надано копії матеріалів дізнання на 10-ти аркушах. Натомість в матеріалах справи були відсутні процесуальні документи, які підтверджують виконання вимог як ст. 290 КПК, так і ч. 5 ст. 301 КПК.

3. Щодо доводів потерпілого про те, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Потерпілий звернувся до апеляційного суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи щодо встановлення: чи підпис в заяві від 12.08.2022 виконаний у той же час, яким датований документ, чи дата 12.08.2022 дописана іншою особою. Апеляційний суд обґрунтовано відмовив у його задоволенні, вказавши в ухвалі, що розгляд кримінального провадження відбувався в межах обвинувачення, яке висунуто обвинуваченому ОСОБА_2 , а тому відсутні належні правові підстави для задоволення клопотання. Вважаю, що в цьому кримінальному провадженні проведення такої експертизи є недоцільним, оскільки потерпілий не наводить конкретних доводів про те, що підпис від його імені на указаній вище заяві зроблений іншою особою, лише стверджує, що він цю заяву в конкретну дату не підписував, при цьому не стверджує, що він її не підписував взагалі. Відсутні підстави заперечувати правильність висновку суду апеляційної інстанції про визнання безпідставними доводів потерпілого (які є аналогічними доводам його касаційної скарги) про те, що в заяві від 12.08.2022 дата поставлена від його імені слідчим з використанням обману. В матеріалах провадження відсутні дані, які підтверджують такі твердження, і потерпілий не наводить таких доказів в касаційній скарзі. При цьому, в суді апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_4 підтвердив, що вищевказана заява потерпілого ОСОБА_3 про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку була підписана потерпілим в його присутності. В касаційній скарзі потерпілий стверджує, що не підписував заяву в ту дату, яка в ній вказана (12.08.2022). Вказує, що підпис було поставлено з використанням обману слідчим в сквері Воїнів Інтернаціоналістів в м. Івано-Франківську 25.08.2022 біля 14:35 год. Необхідно враховувати, що потерпілий фактично висловлює твердження, які можуть бути перевірені в порядку, визначеному розділом ІІІ КПК, проте потерпілий в порядку ст. 214 КПК не звертався з відповідними заявами до уповноважених органів, а суд під час нового розгляду не має повноважень встановлювати такі обставини.

4. Щодо доводів потерпілого, які зводяться до незгоди з висновками судово-медичних експертиз про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. У цьому проваджені було отримано декілька висновків судово-медичного експерта: № 163 від 05.05.2022 (т. 1 а.п. 53); № 274/163-22Д від 07.07.2022 (т. 1 а.п. 58,59) щодо спричинення потерпілому тілесних ушкоджень внаслідок події, яка відбулася 01.04.2022. За висновком експерта № 348 від 28.07.2022 встановлено наслідки події, яка відбулася 26.06.2022 (т. 1 а.п. 63). Всі висновки зроблені судово-медичними експертами Обласного бюро судово-медичної експертизи в Івано-Франківській області, експерти мають 5-й кваліфікаційний клас судово-медичного експерта, сумніву в достовірності цих висновків не виникає. Висновок експерта уособлює поєднання окремих аспектів - формальних процесуальних (у сфері призначення і проведення експертизи) та науково-методичних (щодо вирішення питань, розв`язання яких доручено експерту), що зумовлює оцінювання судом висновку експерта з формально-процесуальної та сутнісної (предметно-спеціальної) складової. В цьому провадженні потерпілий не наводить обґрунтованих підстав ставити під сумнів як дотримання приписів кримінального процесуального закону щодо призначення експертиз, правильності оформлення висновків експерта, так і правильність висновків експертів за сутнісними (науково-технічними та методичними) критеріями.

5. Апеляційний суд дав належну оцінку доводам всіх апеляційних скарг, зокрема апеляційної скарги потерпілого, обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, зазначив мотиви ухваленого рішення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК. Вважаю, що істотні порушення вимог кримінального процесуального закону чи неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні, з огляду на що, не вбачаю підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого. Суддія ОСОБА_1