Ухвала ККС ВС № 739/864/23

УХВАЛА Іменем України 20 липня 2023 року м. Київ справа № 739/864/23 провадження № 51-3501 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року стосовно нього, встановив: За ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2023 року клопотання ОСОБА_4 про заміну покарання у виді пожиттєвого позбавлення волі на позбавлення волі на визначений строк повернуто засудженому для належного оформлення. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 30 травня 2023 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вказану ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2023 року відмовив. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 в якій він порушує питання про скасування вищевказаних рішень судів. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки оскарження вказаної ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2023 року КПК України не передбачено, тому вона не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Разом з тим, пунктом 14 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. При цьому Наказом Міністерства Юстиції України № 294/5 від 19 січня 2023 року визначений порядок ступеня виправлення засуджених та перелік документів, які необхідно подати до суду. Відповідно до п. 9 вказаного Наказу, якщо засуджений виявив бажання звернутися до суду особисто щодо заміни покарання відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та в інших випадках, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, він письмово звертається до адміністрації установи виконання покарань. Адміністрація установи виконання покарань протягом п`яти днів безкоштовно зобов`язана надати засудженому копії документів, передбачених абзацом другим пункту 3 цього Порядку, для подальшої подачі їх до суду в установленому законодавством порядку. Як убачається з оскаржуваного судового рішення, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області ухвалою від 10 травня 2023 року повернув клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну покарання у виді пожиттєвого позбавлення волі на позбавлення волі на визначений строк для належного оформлення. Водночас суд першої інстанції роз`яснив ОСОБА_4 , що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до суду. Верховний Суд звертає увагу, що вимоги ч. 6 ст. 539 КПК України передбачають оскарження ухвал місцевого суду лише про задоволення або відмову у задоволенні клопотання поданого в порядку ст. 537 КПК України. Тобто предметом апеляційного оскарження відповідно до кримінального процесуального законодавства України є лише ухвала суду, прийнята за результатами розгляду клопотання по суті. При цьому, ухвала про повернення клопотання засудженого про заміну покарання у виді пожиттєвого позбавлення волі на позбавлення волі на визначений строк, не є ухвалою, постановленою по суті розгляду. Оскільки у цьому кримінальному провадженні місцевий суд повернув клопотання засудженого про заміну покарання у виді пожиттєвого позбавлення волі на позбавлення волі на визначений строк, то це рішення не може бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Частиною 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Таким чином, суд апеляційної інстанції, перевіривши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , дійшов вірного висновку про те, що ним подана апеляційна скарга на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, й постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження на вказану ухвалу суду першої інстанції, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги засудженого ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті касаційного провадження на ухвалу апеляційного суду слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України. На підставі викладеного, керуючись пунктами 1, 2 ч. 2ст. 428 КПК України, Суд постановив: У відкритті касаційного провадження за касаційною засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 травня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року стосовно нього відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3