Ухвала КЦС ВС № 686/12723/22

У Х В А Л А Іменем України 20 липня 2023 року м. Київ справа № 686/12723/22 провадження № 61-9910ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави України в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду. Позов обґрунтований тим, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у його паспорт громадянина України, який видати йому на руки. На час звернення з позовом вказане рішення суду не виконане, тому йому завдано моральної шкоди. Невиконання рішення суду у справі № 2270/14181/11 призвело до далекосяжних негативних наслідків як для нього, так і для авторитету держави України, порушило його право на судовий захист, право на справедливий суд. Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, є не спростований факт невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11. Позивач вважає, що оцінений ним розмір моральної шкоди є достатнім відшкодуванням за порушення його прав та спричинені моральні страждання. Просив суд стягнути з держави України на свою користь 817 000 000 000,00 грн відшкодування моральної шкоди. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року, в позові відмовлено. Суди виходили з того, що позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди невиконанням судового рішення у справі № 2270/14181/11, у зазначений в позові період - 29 травня 2022 року. Суди взяли до уваги, що судовими рішеннями з Державного бюджету України на користь позивача вже було стягнено кошти на відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення у справі № 2270/14181/11 (справи № 686/8422/20, № 686/13784/21). Вимоги касаційної скарги У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року. У касаційній скарзі заявник не погоджується із оскаржуваними судовими рішеннями, зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, від 16 листопада 2022 року у справі № 910/6355/20, від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19; у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 686/8422/20, від 03 лютого 2022 року у справі № 686/13784/21, від 08 червня 2022 року у справі № 686/4032/21, від 21 липня 2021 року у справі № 9901/58/20, від 07 березня 2023 року у справі № 910/13573/21, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 22 вересня 2020 у справі №910/3009/18, від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17; у постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14, від 27 вересня 2017 року № 6-1435цс17. Обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року зобов`язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки. 11 червня 2012 року на підставі цього рішення видано виконавчий лист № 2270/14181/11, який був на виконанні (виконавче провадження № 33223826) у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року у виконавчому проваджені № 33223826 замінено боржника - Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року стягнено з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10 510,00 грн відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України). Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до частини п`ятої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (частина перша статті 1174 ЦК України). Суди не встановили та заявник у касаційній скарзі не посилається на те, що договором чи законом визначено, що моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової особи при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою неодноразово. Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди незаконністю дій чи бездіяльністю держави в особі Кабінету Міністрів України. Інших доказів завдання моральної шкоди та обставин її завдання внаслідок протиправного рішення, дії або бездіяльності саме держави України в особі Кабінету Міністрів України позивач суду не надав. Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, які були викладені у постановах Верховного Суду, визначених заявником як підстава касаційного оскарження, є необґрунтованими з огляду на таке. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 22 вересня 2020 у справі №910/3009/18, від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, суди встановили інші фактичні обставини, проте сформульовано загальний висновок, що способи захисту порушеного права чи інтересу повинні бути доступними й ефективними, спрямованими на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 викладені правові висновки щодо обов`язку суду встановити, чи було порушено право, за захистом якого звернувся позивач, яке сам право порушено, в чому полягає його порушення. У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року № 920/1771/14, постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 910/6355/20 сформульовано правовий висновок, щодо загальних правил застосування судами норм матеріального права, виходячи з принципу jura novit curia («суд знає закони»). Вказані висновки не суперечать висновкам судів попередній інстанції у цій справі, оскільки суди врахували, що позивач вже реалізував та відновив своє право на відшкодування моральної шкоди у справі № 686/4779/22, за результатами перегляду якої на його користь стягнено 10 510,00 грн. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справі № 520/15025/16-а (вирішувалось питання неправомірності дій уповноваженого органу щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю доказів проведення роботодавцем атестації робочого місця), постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 9901/58/20 (вирішувалось питання визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 11 вересня 2019 року № 680/2019 «Про скасування деяких указів Президента України» в частині, яка стосується позивача та присвоєння йому дипломатичного рангу), від 07 березня 2023 року у справі № 910/13573/21 (вирішувалось питання визнання незаконним та скасування рішення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції») не викладено правових висновків про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з невиконанням судового рішення. Висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року № 6-1435цс17, що суди у справах про відшкодування моральної шкоди повинні виходити з презумпції спричинення позивачу моральної шкоди відповідачем та обов`язку саме відповідача спростувати таку презумпцію, не суперечать висновкам судів у справі, що переглядається, оскільки позивачу вже була відшкодована моральна шкода. Преюдиційні факти, встановлені у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 686/8422/20, враховані під час ухвалення оскаржуваних рішень. Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2022 року у справі № 686/13784/21, від 08 червня 2022 року у справі № 686/4032/21 не створюють підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскільки виключно відмінність результату вирішення спору у цих справах і справі, що переглядається, не є безумовною підставою для ствердження про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та відкриття касаційного провадження у справі. Оскільки немає підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд не вирішує клопотання заявника про розгляд справи за його участю. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Таким чином, не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що суд в оскаржуваних рішеннях застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга не містить посилання на інші підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. Тому відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку. Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник О. В. Ступак В. В. Яремко