Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/6640/22

Справа № 991/6640/22 Провадження №11-сс/991/425/23 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 липня 2023 року місто Київ Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , учасники судового провадження: представник власника майна адвокат ОСОБА_5 , розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третьої особи, на майно якої накладено арешт, - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019. Історія провадження 1.22.12.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_7 про арешт майна ОСОБА_6 . 2.23.12.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено це клопотання прокурора (далі- ухвала слідчого судді). 3.07.06.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді. Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали 4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора та вирішено накласти арешт на майно, належне ОСОБА_6 , шляхом накладення заборони на його відчуження, а саме на: (1) житловий будинок, загальною площею 88 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок); (2) земельну ділянку, площею 0.3135 га, за кадастровим номером: 7124985000:03:002:0094 (далі - земельна ділянка). 5.Слідчий суддя обґрунтував задоволення клопотання прокурора тим, що: (1) 21.12.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме у пособництві в заволодінні чужим майном (право вимоги вартістю 112 339 000 грн) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та організованою групою; (2) будинок та земельна ділянка придбані підозрюваною ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу 27.04.2021; (3) злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , завдано майнову шкоду ПАТ «Укрінбанк» в сумі 112 339 000 грн; (4) майно було придбано підозрюваною ОСОБА_8 27.04.2021, тобто після вчинення нею вищевказаного кримінального правопорушення (березень-травень 2019 року), розмір завданої злочином шкоди значно перевищує вартість придбаного майна ОСОБА_8 після вчинення вищевказаного злочину; (5) наявні достатні підстави вважати, що грошові кошти, одержані ОСОБА_8 внаслідок вчинення злочину, були повністю перетворені в інше майно, а саме у житловий будинок та земельну ділянку, що відповідає ознакам, зазначеним в пункті 1 частини 1 статті 96-2 КК; (6) існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані житловий будинок та земельна ділянка є предметом можливої спеціальної конфіскації, яка може бути застосована відносно ОСОБА_8 ; (7) 25.11.2021 детективами Національного антикорупційного бюро України на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.11.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_2 ; (8) під час проведення цієї слідчої дії в приміщенні, де проводився обшук, була присутня дочка ОСОБА_8 - ОСОБА_6 , 1995 року народження; (9) на наступний день після проведення обшуку (26.11.2021) ОСОБА_8 на підставі договорів дарування від 26.11.2021 безоплатно відчужила житловий будинок та земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_6 ; (10) зазначені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_8 подарувала таке майно ОСОБА_6 з метою уникнення можливої конфіскації майна, яке їй належить; (11) ОСОБА_6 знала або повинна була знати, що майно її матері ОСОБА_8 , одержано внаслідок використання коштів, здобутих у результаті вчинення нею злочину, тобто, що таке майно відповідає ознакам, передбаченим статтею 96-2 КК. Вимоги і доводи апеляційної скарги 6.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просив: (1) скасувати ухвалу слідчого судді; (2) відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_6 . 7.Скарга аргументована таким: (1) зі змісту клопотання прокурора вбачається, що один із ймовірних співучасників злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , сплатив на користь інших ймовірних співучасників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 180 000 грн; ні зі змісту клопотання прокурора, ні з матеріалів справи не встановлено суми грошових коштів, які отримала ОСОБА_8 за наслідками ймовірного злочину; (2) встановлена слідчим суддею вартість будинку складає 233 200 грн, земельної ділянки - 112 339 грн, разом - 345 539 грн; (3) вартість придбаного й арештованого майна є значно більшою від суми, імовірно отриманої ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у 2019 році; (4) висновок слідчого судді про перетворення грошей в майно спростовується й значним проміжком часу - минуло 2 роки; (5) арештоване майно було придбане за рахунок інших джерел, а саме доходів від підприємницької діяльності ОСОБА_8 , яка в 2019 році отримала дохід у розмірі 265 тис. грн, у 2020 році - 783 тис. грн, у 2021 році - 443 тис. грн, а чоловік підозрюваної ОСОБА_10 за 2020-2022 роки заробив 590 тис. грн; також ОСОБА_8 отримувала позику від сестри у розмірі 2500 доларів США; (6) ОСОБА_8 надала покази в якості підозрюваної, співпрацює зі слідством, отримала законну грошову винагороду за свою роботу, яка складала менше ніж 180 000 грн; (7) ОСОБА_8 отримала статус підозрюваної через рік після обшуку (відчуження майна); (8) арештоване майно не відповідає ознакам майна, що підлягає спеціальній конфіскації, і застосований захід являє собою індивідуальний непомірний тягар, що не відповідає справедливого балансу за практикою ЄСПЛ. Позиції учасників провадження 8.У судовому засіданні адвокат підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити. На запитання Суду (з урахуванням доводів апеляційної скарги щодо невідповідності вартості арештованого майна та відомостей про суму коштів імовірно отриману підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ) про те, чи покращить майнове становище теперішньої власниці майна, ОСОБА_6 , часткове скасування арешту (чи то будинку, чи то земельної ділянки) адвокат відповів, що це не змінить ситуацію, реалізувати будинок без земельної ділянки чи навпаки однозначно неможливо, і таке рішення фактично не відновить права і інтереси власниці. 9.Прокурор ОСОБА_7 надіслав письмові заперечення, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а справу розглянути за його відсутності. 10.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК). Оцінка та мотиви Суду 11.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги, позицію прокурора та правову позицію, арешту майна, Суд повинен: (1) дослідити фактичні обставини та правові підстави накладення арешту на майно; (2) оцінити наявність умов арешту майна третьої особи на предмет добросовісності учасників правочину; (3) оцінити співмірність та пропорційність втручання у право власності третьої особи у зв`язку з накладенням арешту на її майно. (1) Щодо фактичних обставин, встановлених слідчим суддею, та правових підстав накладення арешту на майно 12.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати: a) правову підставу для арешту майна; b) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 КПК); с) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; d) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК). 13.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК). 14.Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя дійшов серед іншого таких висновків: (1) наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, (2) грошові кошти, одержані ОСОБА_8 внаслідок вчинення злочину за обставин, наведених у клопотанні, були повністю перетворені в інше майно, а саме у житловий будинок та земельну ділянку, що відповідає ознакам, зазначеним в пункті 1 частини 1 статті 96-2 КК; (3) належність предмету арешту майна (будинку та земельної ділянки) дочці підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_6 ; (4) ОСОБА_6 знала або повинна була знати, що повністю перетворене вищевказане майно, що належало її матері ОСОБА_8 , одержано внаслідок вчинення нею злочину, тобто, що таке майно відповідає ознакам, передбаченим статтею 96- 2 КК. 15.Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_8 злочину представником власника майна ставиться під сумнів в частині того, що сума в 180 000 грн, отримана ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є не коштами, отриманими за пособництво у вчиненні привласнення права вимоги, а законними доходами у вигляді плати за послуги з оцінки майна (майнових прав). При цьому апелянт посилався на зміст свідчень, наданих ОСОБА_8 органу досудового розслідування щодо коштів, отриманих нею за виготовлення висновку про вартість права вимоги. 16.Суд відхиляє ці доводи, виходячи з наступного. 17.Так, висновок ТОВ «ЕТЦ «СТАТУС» складено про те, що вартість прав вимоги станом на 22.04.2019 становить 16,5 млн грн, замовником оцінки було ДП «Сетам», висновок надійшов до ДП «Сетам» 03.05.2019, в ньому містяться підписи ОСОБА_11 як оцінювача та директора, а також підпис ОСОБА_8 як залученого оцінювача (том 2 а. с. 70). При цьому надані прокурором матеріали клопотання, зокрема, зміст електронного листування ОСОБА_8 з ОСОБА_9 , ОСОБА_9 з контактом « ОСОБА_12 » (том 2 а. с. 169-179), дають достатні підстави вважати, що: (1) всупереч вимогам законодавства про оціночну діяльність оцінка прав вимоги не була незалежною, об`єктивною, достовірною та обґрунтованою; (2) результат оцінки права вимоги (16,5 млн грн) був заздалегідь визначений «замовником». Згідно листа Фонду державного майна України № 10/59-9390 від 20.07.2022 (том 2 а. с. 156 зворот - 159) в Єдиній базі даних звітів про оцінку відсутня інформація зі звіту про оцінку щодо права вимоги (станом на 22.04.2019). Всупереч вимог частини 6 статті 132 КПК апелянт не надав суду докази обставин, на які він посилався щодо протоколів допиту ОСОБА_8 на підтвердження законності отриманої винагороди в 180 000 грн. Водночас, у додатку 1 до Договору № 1237 від 19.04.2019 між ДП «СЕТАМ» (замовник) та ТОВ «ЕТЦ «Статус» (виконавець) зазначена вартість послуг з оцінки права вимоги складає 4000 грн. 18.Правова позиція власника майна полягає також у тому, що слідчий суддя не врахував, що арештоване майно не може бути предметом спеціальної конфіскації: (1) об`єкт нерухомості був придбаний підозрюваною через 2 роки після події імовірного кримінального правопорушення за рахунок власних законних доходів, а не в результаті перетворення здобутих в результаті злочину грошових активів (на підтвердження цього до апеляційної скарги додано серед іншого копії податкових декларацій ОСОБА_8 , згідно яких остання у 2019 році отримала дохід у розмірі 264 910 грн., у 2020 році- 783 075 грн., у 2021 році - 442850 грн. та виписки з банку про переказ 2500 доларів США 20.04.2021 від ОСОБА_13 - том 2 а. с. 18-27); (2) сукупна вартість арештованого майна перевищує ту суму коштів, яку підозрювана отримала разом з іншою (за версією слідства) співучасницею за виготовлення висновку про вартість права вимоги. Останній довід також порушує питання про неспівмірність здійсненого втручання у права ОСОБА_6 як третьої особи. 19.Ці доводи Суд відхиляє з огляду на такі обставини. 20.Дійсно, з урахуванням наданих сторонами доказів, Суд на цьому етапі досудового розслідування в рамках цього провадження не може стверджувати, що джерелом придбання будинку та земельної ділянки поза розумним сумнівом були виключно та в повному обсязі кошти, отримані ОСОБА_8 від інших учасників організованої групи за складання завідомо недостовірного висновку про вартість права вимоги чи навпаки - виключно законні доходи подружжя ОСОБА_6 (у тому числі від підприємницької діяльності) з огляду на різницю у часі скоєння імовірного кримінального правопорушення з часом набуття об`єктів нерухомості та існуючою різницею у вартості арештованого майна із сумою в 180 000 грн. 21.Водночас, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння. 22.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші). 23.З огляду на положення частини 4 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 2 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення спеціальної конфіскації) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у частині 1 статті 96-2 КК. 24.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ (кошти, майно) з кримінальним правопорушенням (зокрема, набуття їх внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або внаслідок отримання доходів від такого майна), і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для подальшого виконання завдань кримінального провадження. 25.Такими достатніми підставами (доказами) слідчим суддею правильно визнано, зокрема, те, що грошові кошти могли бути отримані ОСОБА_8 як «винагорода» від інших співучасників організованої групи та повністю перетворені в нерухоме майно, що є предметом клопотання прокурора. 26.Посилання представника власника майна на частину 2 статті 96-2 КК, за якою якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині 1 цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна, є недоречним, оскільки в цьому провадженні вирішується питання лише забезпечення можливої спеціальної конфіскації, а не власне конфіскації. 27.Враховуючи неподільність об`єктів арештованого майна (будинку та земельної ділянки окремо), принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (стаття 377 Цивільного кодексу України, стаття 120 Земельного кодексу України) та позицію представника власника майна, за якою часткова зміна (скасування) оскаржуваної ухвали слідчого судді в частині звільнення з-під арешту окремо земельної ділянки або будинку фактично не змінить правового становища власниці майна, а також наведені вище обставини, Суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування накладеного слідчим суддею арешту майна в повному обсязі. (2) Оцінка наявності умов арешту майна третьої особи на предмет добросовісності учасників правочину 28.21.12.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та організованою групою, а також за частиною 3 статті 358, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК. 29.Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 в період з 26.03.2019 по 03.05.2019: (1) діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 на користь учасників організованої групи ( ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ), сприяла вчиненню кримінального правопорушення ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які зловживаючи своїм службовим становищем вчинили дії спрямовані на заволодіння чужим майном (правом вимоги) на користь учасників організованої групи, шляхом його реалізації за заниженою ціною, заподіявши майнової шкоди ПАТ «Укрінбанк» в особливо великому розмірі в загальній сумі 112 339 000 грн; (2) діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , підробила та використала офіційний документ, який видається та посвідчується підприємством (суб`єктом оціночної діяльності), а саме висновок про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС» із завідомо неправдивими відомостями щодо ринкової вартості прав вимоги 16 500 000 грн станом на 22.04.2019. 30.Зважаючи на правову підставу накладення арешту в цьому провадженні - забезпечення спеціальної конфіскації - суд має перевірити наявність умов, передбачених абзацом 2 частини 4 статті 170 КПК стосовно третьої особи, тобто фактично має бути перевірена добросовісність набуття цього майна третьою особою. 31.Слідчим суддею та судом апеляційної інстанції в судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання прокурора, пояснень та наданих представником власника майна доказів встановлено обставини, які можуть свідчити про недобросовісність (у розумінні положень абзацу 2 частини 4 статті 170 КПК) набуття ОСОБА_6 будинку та земельної ділянки з метою уникнення можливої конфіскації майна, належного її матері - ОСОБА_8 . 32.Так, слідчим суддею правильно встановлено, що: (1) 25.11.2021 детективами Національного антикорупційного бюро України на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.11.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 ; (2) під час проведення цієї слідчої дії в приміщенні, де проводився обшук, була присутня дочка ОСОБА_8 - ОСОБА_6 (протокол обшуку від 25.11.2021, том 2 а. с. 209-213 зворот, родинні відносини між ними підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (том 2 а. с. 202-203); (3) на наступний день після проведення обшуку, 26.11.2021, ОСОБА_8 на підставі договорів дарування безоплатно відчужила (подарувала) житловий будинок та земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_6 (відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (том 2 а. с 198-201)). 33.Позиція представника власника майна полягає у тому, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем, оскільки вона була обізнана про достатність законних доходів її батьків для набуття спірного майна, а також відсутність в ОСОБА_8 статусу підозрюваної станом на момент відчуження. 34.Цей аргумент Суд відхиляє, адже в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.11.2021, якою було надано дозвіл на обшук житла ОСОБА_8 (під час проведення якого була присутня її донька ОСОБА_6 ) прямо зазначено про версію органу досудового розслідування, за якою ОСОБА_8 є причетною до підроблення висновку про вартість ТОВ «ЕТЦ «Статус» щодо права вимоги, зв`язок її з ОСОБА_9 , яка в свою чергу спілкувалась з секретарем тендерного комітету ДП «СЕТАМ» з приводу оцінку права вимоги та подальшого використання висновку про його вартість на публічних торгах з метою набуття права вимоги за заниженою вартістю товариством, пов`язаним з членами організованої групи, наявність в розпорядженні НАБУ доказів про підроблення підпису ОСОБА_11 у висновку про вартість права вимоги та інші суттєві обставини кримінального правопорушення. Зазначене давало достатні підстави для розуміння членами сім`ї ОСОБА_8 перспектив можливого подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності та інших, пов`язаних із цим негативних наслідків у вигляді конфіскації майна. Додатковим вагомим свідченням висновку про недобросовісність набуття ОСОБА_6 будинку та земельної ділянки є дата укладення договорів дарування нерухомості, що мало місце на наступний день після обшуку. (3) Щодо співмірності втручання в право власності 35.Враховуючи розмір матеріальної шкоди, імовірно спричиненої злочином (112 339 000 грн), вартість арештованого майна (345 539 грн), безоплатність його набуття ОСОБА_6 , форму накладення арешту в частині заборони відчуження (без заборони володіння та користування), тимчасовий характер таких обмежень, а також позицію представника власника майна щодо неможливості розпорядження нерухомим майном у разі часткового скасування арешту (щодо будинку чи земельної ділянки), слідчий суддя дійшов вірного висновку про обґрунтованість такого втручання у права та інтереси власника майна на цьому етапі кримінального провадження. 36.За таких обставин Суд приходить до висновку про правильність застосування арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Обраний захід забезпечення кримінального провадження мінімізує можливі його негативні наслідки та є пропорційним обмеженням права власності третьої особи. (4) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги 37.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу. 38.У зв`язку з наведеним вище, Суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є правильною по суті, її слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги власника майна слід відмовити. 39.Суд також звертає увагу, що додатковим правовим механізмом захисту права власності ОСОБА_6 , яка не є підозрюваною, обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні, залишається можливість звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна в порядку статті 174 КПК у разі зміни відповідних обставин (отримання нових доказів). 40.Керуючись статтями 170-173, 175, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1. Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2022 - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3