Ухвала КАС ВС № 120/3677/22

УХВАЛА 19 липня 2023 року м. Київ справа № 120/3677/22 адміністративне провадження № К/990/23658/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі №120/3677/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 06 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернув особі, яка її подала. Не погодившись із судовим рішенням, позивачі оскаржили його в апеляційному порядку. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 листопада 2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишив без руху. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2023 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 04 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі № 120/3677/22. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не вчинено дій, спрямованих на усунення зазначених цим судом недоліків апеляційної скарги. Так, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року залишено без руху з причин ненадання доказів про сплату судового збору. При цьому, суд щодо твердження позивача про те, що він є особою, звільненою від сплати судового збору згідно пункту 13 частині першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», указав, що сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів, пославшись на відповідні висновки Верховного Суду, викладені в ухвалах від 27.03.2020 у справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 у справі № 420/6866/19, та у постанові від 05.11.2020 у справі № 855/83/20. Суд апеляційної інстанції констатував, що наявний у цій справі предмет спору не стосується захисту від порушення прав та пільг учасника бойових дій, а інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем заявлено не було. Положеннями статті 296 КАС України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги. Зокрема пунктом 1 частини п`ятої указаної статті КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України підставою для повернення позивачеві позовної заяви є неусунення ним недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. У касаційній скарзі автор зауважує на тому, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII, а сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17. Суд касаційної інстанції зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами. Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою підлягає сплаті на загальний підставах. Водночас, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» установлено умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Частиною першої статті 8 указаного Закону передбачено перелік умов, за яких враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Зважаючи на викладене, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги позивачеві з підстав неусунення її недоліків, вірно застосував положення частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України (зокрема, про повернення апеляційної скарги). За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі №120/3677/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій