Постанова 4857 № 380/1744/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1744/23 пров. № А/857/9474/23 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Брильовського Р.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лембергміт» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,- ВСТАНОВИЛА: У січні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №350095 від 28.12.2022. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що ТОВ «ТД «ЛЕМБЕРГМІТ» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів не є власником чи законним користувачем транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 . У позивача відсутні договірні чи будь-які інші законні підстави для використання вказаного транспортного засобу. З огляду на положення Закону України «Про автомобільний транспорт» вважає, що ТОВ «ТД «ЛЕМБЕРГМІТ» не є перевізником у розумінні вказаного нормативно-правового акту, а тому не є належним суб`єктом відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Просив позов задоволити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року адміністративний позов задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржила Державна служба України з безпеки на транспорті. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2022 контролюючими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 015274 від 28.10.2022 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; декларацію виробника; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чинний до 18.04.2021. Актом від 04.11.2022 № 340242 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 28.10.2022 N015274. Під час перевірки виявлено порушення cт. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив cт. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, встановлених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлений діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу марки MAN д.н.з. НОМЕР_1 . Пояснення водія про причини порушень: водій з актом ознайомлений. Акт підписав. Пояснення у водія відсутні». Державною службою України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону "Про автомобільний транспорт" 28.12.2022 винесено відносно підприємства постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №350095 і накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III). Згідно з частиною десятою статті 6 Закону № 2344-III на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Статтею 1 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Згідно з статтею 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Частиною першою статті 34 закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; . Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги. Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. Згідно з частиною першою та другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; . Частинами першою, другою статті 50 Закону № 2344-III передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами. Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу. Частиною першою статті 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Згідно пункту 1 Переліку документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (чинного у період виникнення спірних відносин) для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Пунктом 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) врегульовано, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Згідно пунктів 3.1-3.5. пункту 3 Правил перевезення вантажів договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку

1. Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів. Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник. Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов`язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження. У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо. Згідно з підпунктом 10.1 пункту 10 Правил перевезення вантажів перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2). Підпунктом 10.10 пункту 10 Правил перевезення вантажів передбачено, що за домовленістю сторін водій може виконувати обов`язки супровідника вантажів (експедитора). Підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику. Згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; декларацію виробника; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чинний до 18.04.2021. Актом № 340242 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.11.2022, зокрема встановлено, наступне: «Під час перевірки виявлено порушення cт. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив cт. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, встановлених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлений діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу марки MAN д.н.з. НОМЕР_1 . Пояснення водія про причини порушень: водій з актом ознайомлений. Акт підписав. Пояснення у водія відсутні». Як на єдину підставу протиправності спірної постанови ТзОВ «Торговий дім «ЛембергМіт» зазначає, що позивач відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів не є власником чи законним користувачем транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 та у позивача відсутні договірні чи будь-які інші законні підстави для використання вказаного транспортного засобу. Згідно з відповіддю Територіального сервісного центру МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області Головного сервісного центру МВС від 18.01.2023 № 31/13-4641-114 станом на 17.01.2023 за Позивачем не зареєстровано жодних транспортних засобів, однак рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводилася 04.11.2022, тобто майже за три місяці до дати отриманої інформації. Позивач мав реальну можливість отримати таку інформацію станом на день проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), що останнім свідомо не зроблено. Водій транспортного засобу заперечень стосовно визнання Позивача перевізником в акті перевірки не висловив. Позивач на розгляд справи не з`явився та не надав жодних документів, на підтвердження позиції, що в подальшому була викладена у позовній заяві. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 4.04.2023 витребувано у Територіального сервісного центру МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області Головного сервісного центру МВС довідку про те за ким станом на 4.11.2022 був зареєстрований транспортний засіб MAN, номерний знак НОМЕР_1 та чи видавалося свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , якщо так, то ким, коли і якій юридичній чи фізичній особі. В довідці також просимо надати інформацію про те, чи були за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лембергміт» (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, ЄДРПОУ 42059638) зареєстровані транспортні засоби станом на 4.11.2022. Територіальний сервісний центр МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області Головного сервісного центру МВС 10.04.2023 направив на адресу суду лист за № 31/13-4641-919, в якому зазначив, що станом на 4.11.2022 на автомобіль марки MAN TGA, 26.430, 2005 року випуску, білого кольору, видане свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лембергміт» (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, ЄДРПОУ 36027341). У листі Територіальний сервісний центр МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області Головного сервісного центру МВС повідомив суд про те, що за ТзОВ «Торговий дім «Лембергміт» (код ЄДРПОУ 42059638) транспортні засоби не рахуються. Код ЄДРПОУ позивача 42059638, на що не звернув уваги відповідач. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 витребувано у позивача та відповідача інформацію про те, хто був перевізником під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) 04.11.2022 та відповідні докази - товарно-транспортну накладну, накладну, чи інші докази, які б підтверджували причетність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лембергміт» (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, ЄДРПОУ 42059638) до перевезення вантажу, що мало місце 4.11.2022. На виконання ухвали суду від 11.04.2023 відповідач надав суду заяву, в якій зазначив, що «належним підтвердженням факту здійснення перевезень саме позивачем підтверджується Декларацією перевізника №Т000004649 від 4.11.2022». В матеріалах справи відсутній такий документ, як вказує відповідач «Декларація перевізника №Т000004649 від 4.11.2022», а наявна Декларація виробника №000004649 від 4.11.2022. Відповідач свідомо спотворює та вказує знову невірну інформацію наступного змісту «як вбачається із змісту Декларації перевізника №Т000004649, у реквізиті «найменування підприємства перевізника» зазначено ТзОВ «Торговий дім «ЛембергМіт». Якщо немає такого документа «Декларація перевізника №Т000004649 від 4.11.2022» так і немає в такому документі такого реквізита, в якому зазначено «найменування підприємства перевізника» ТзОВ «Торговий дім «ЛембергМіт». 20.04.2021 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, а також записи відеофіксації перевірки від 4.11.2022 на DVD-диску. У додаткових поясненнях відповідач зазначив, «що при здійсненні перевезення водієм Позивача, товарно-супровідні документи (товарно-транспортна накладна) для перевірки надані не були, що вказує на те, що перевезення здійснювалося не на договірних засадах. Відтак, як вбачається із змісту Декларації виробника №Т000004649, у реквізиті «найменування підприємства виробника» зазначено «ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ». Факт здійснення перевезень вантажів за таких обставин здійснювався саме суб`єктом вказаним як виробник у Декларації виробника № Т000004649». Зазначення у Декларації виробника №Т000004649 у реквізиті «найменування підприємства виробника» ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕМБЕРГМІТ» зовсім не підтверджує той факт, що позивач одночасно був і перевізником. Факт ненадання водієм Позивача товарно-супровідних документів (товарно-транспортної накладної) для перевірки зовсім не вказує на те, на яких засадах договірних чи не на договірних здійснювалося перевезення вантажу. Суд першої інстанції оглянув також записи відео фіксації перевірки від 4.11.2022 на DVD-диску та встановив з відеозапису перевірки від 4.11.2022, що посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області було встановлено виробника і постачальника товару, однак не було встановлено особу перевізника. Відповідач в додаткових поясненнях від 20.04.2023 зазначає наступне: «На долучених матеріалах відеофіксації проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), що мала місце 04.11.2022 відносно транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 водій транспортного засобу пояснив відсутність товарно-транспортної накладної тим, що автомобільний перевізник, з яким водій, очевидно, перебуває у трудових відносинах, є виробником і постачальником вантажу (від хвилини 1:45 відео. дослівно: «Інспектор: ви є і виробник, і постачальник згідно декларації виробника? Водій: так.»)». Інспектор запитав у водія про виробника і постачальника, але не запитав і не з`ясував дані про перевізника вантажу. Відповідач дійшов помилкового висновку про те, що оскільки позивач є виробником і постачальником товару, тому він є і перевізником цього товару. В додаткових поясненнях від 20.04.2023 також відповідач зазначив наступне «10.04.2023 Територіальний сервісний центр МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області Головного сервісного центру МВС направив на адресу суду лист за № 31/13-4641-919, в якому зазначив, що станом на 04.11.2022 на автомобіль марки MAN TGA, 26.430, 2005 року випуску, білого кольору, видане свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лембергміт» (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, ЄДРПОУ 36027341). Вищенаведене свідчить про належність транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 на праві власності Позивачу, що заперечував Позивач у позовній заяві». Не звернув уваги відповідач на те, що код ЄДРПОУ позивача 42059638, а не ЄДРПОУ 36027341. Твердження відповідача базуються лише на припущеннях та на перекручених обставинах. Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів про те, що на момент перевірки суб`єктом відповідальності був позивач, та про те, що вказаний транспортний засіб був у користуванні Позивача та, що перевізником було ТзОВ «Торговий дім «Лембергміт» суду не надав та матеріали справи відповідних доказів не містять. В обсязі з`ясованих в цій справі обставин можна виснувати, що виникнення спірних правовідносин пов`язане з тим, що спірну постанову відповідач виніс щодо особи, яка не є автомобільним перевізником вантажу, відповідно не може нести відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу. Інформація Територіального сервісного центру МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області Головного сервісного центру МВС про те, що станом на 4.11.2022 на автомобіль марки MAN TGA, 26.430, 2005 року випуску, білого кольору, видане свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лембергміт» (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, ЄДРПОУ 36027341) не є підтвердженням того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III, повинна бути застосована до позивача, як власника транспортного засобу. Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує відповідач. Декларація виробника №000004649 від 4.11.2022 не є доказом того, що транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 був у користуванні Позивача та, що перевізником було ТзОВ «Торговий дім «Лембергміт». Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року у справі №380/1744/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська