Постанова 4855 № 359/1425/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 359/1425/23 Суддя (судді) першої інстанції: Яковлєва Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського УПП батальйону 2 роти БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області капрала поліції Головченко Максима Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, поліцейського УПП батальйону 2 роти БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області капрала поліції Головченко Максима Сергійовича, в якому просив суд: - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі ЕАР № 6463434 від 27 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного право-порушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.; - провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача сплачений збір в розмірі 536 грн. 80 коп. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 липня 2023 року. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, судове засідання призначене на 19.07.2023 просив здійснювати без участі представника. У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2023 року поліцейським УПП батальйону 2 роти БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області капралом поліції Головченком М.С. винесено постанову серії ЕАР № 6463434 від 27 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. Згідно оскаржуваної постанови, 27 січня 2023 року о 11 год. 16 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 у м. Бориспіль, по вулиці Київський Шлях, 2, рухався зі швидкістю 82 км/год, при цьому перевищив дозволену максимальну швидкість в населеному пункті на 32 км/год. Вимірювання швидкості руху проводилося приладом TruCam LTI 20/20 номер ТС008343. Чим порушено п. 12.4 Правил дорожнього руху, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач, вважаючи винесену постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про обґрунтованість прийнятого рішення, що є предметом оскарження у даному провадженні. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Згідно ст.258 КУпАП протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. В даному випадку оскаржувана постанова була винесена відповідачем саме на підставі ст.258 КУпАП, що не суперечить нормам законодавства. Наразі, з оскаржуваної постанови вбачається, що 27.01.2023 о 11 год. 16 хв. за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, водій керуючи ТЗ «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 82 км/год. Тобто, подія мала місце саме в населеному пункті, що позивачем не заперечується. Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Загальні обмеження швидкості поширюються на всю територію України. Відповідно до пп. б) пункту 12.9 ПДР водієві забороняється, зокрема, перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пункті 12.4. Отже доводи апелянта, про недоведеність відповідачем факту наявності на вказаній ділянці дороги відповідного дорожнього знаку про обмеження швидкості, колегія суддів відхиляє як безпідставні. В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Таким чином, позивач, під час керування ТЗ «Skoda Kodiaq», д.н.з. НОМЕР_1 перевищив дозволену максимальну швидкість в населеному пункті на 32 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР. Щодо належності та допустимості доказів вчиненого правопорушення, колегія суддів зазначає про наступне. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. В даному випадку перевищення швидкості зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008343). Колегія суддів зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Згідно технічних характеристик, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCam LTI» 20/20, спроможний робити фото- та відео-зйомку в автоматичному режимі, тому його покази можливо розцінювати, як беззаперечний доказ по справі. Колегія суддів зазначає, що прилад TruCam LT1 20/20 № ТС008343 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №

193. Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam» отримав сертифікат відповідності від 23.12.2020 №UA-TR.001 22 054-20. Згідно експертного висновку від 24.10.2020 №04/05/02/-3561, виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, в лазерному вимірювачі швидкості руху т/з TruCam LT1 20/20 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування. Листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49 підтверджується, що лазерний вимірювач TruCАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань та крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Також, відповідно сертифікату відповідності та сертифікату перевірки типу, виданих Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», здійснена повірка лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20. Дане свідоцтво чинне до 26 грудня 2028 року. Із сертифікату відповідності від 23 грудня 2020 року та сертифікату перевірки типу від 26 грудня 2018 року, експертних висновків з терміном дії до 24 грудня 2025 року встановлено, що використаний для виміру швидкості руху засіб вимірювання був сертифікованим, використовувався на законних підставах, відповідав вимогам щодо такого засобу. Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Наразі, колегія суддів зазначає, що доказуючи правомірність винесеної постанови, представником відповідача долучено до матеріалів справи в суді першої інстанції, зокрема диск з відеозаписом та фото з приладу TruCam LTI 20/20 серійний № ТС008343. Так, на відеозаписі зафіксовано рух автомобіля «Skoda Kodiaq», номерний знак авто, швидкість руху (82 км/год), а також відображено місце вчинення правопорушення. Отже, наявні в справі докази в сукупності повністю підтверджують порушення позивачем вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху. Стосовно тверджень апелянта про відсутність на наданому відповідачем відеозаписі цифрового підпису, що, на думку останнього, свідчить про його недопустимість, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Згідно ч.ч. 2-3 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Таким чином, засвідченню електронним підписом підлягають тільки електронні копії електронних доказів. Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Так, із матеріалів справи встановлено, що відповідач подав до суду першої інстанції електронні докази: відеозапис з лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam в електронному вигляді на носії інформації DVD-R диску. Тобто, надані відповідачем електронний примірник відеозапису на електронному носії інформації є оригіналом в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Оскільки відповідач подав електронний доказ в оригіналі, а тому чинне процесуальне законодавство не містить вимог щодо його засвідчення електронним підписом. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27 січня 2023 серії ЕАР № 6463434, відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 19.07.2023р.)