Постанова 4852 № 340/1050/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 липня 2023 року м. Дніпросправа № 340/1050/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року (суддя Петренко О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про скасування постанов,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. про скасування постанов. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. від 28.02.2023 «Про виправлення помилки у процесуальному документі» у межах ВП №65902678. Визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. від 24.06.2021 у ВП №65902678 про стягнення основної винагороди у розмірі 850819,20 грн. такою, що не підлягає прийняттю до виконання. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не було враховано порушення позивачем строку звернення з цим позовом до суду. Також зазначено, що постановою відповідача про виправлення помилки у процесуальному документі не було внесені зміни до жодної частини постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 24.06.2021, зміни стосуються виключно реквізитів одержувача винагороди, дати набрання чинності постанови та строку пред`явлення. Зазначено про безпідставність висновків суду першої інстанції про неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків та про те, що своїм рішенням суд фактично без законодавчих підстав звільнив боржника від стягнення з нього виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця. Відповідач апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як було встановлено судом першої інстанції, на примусовому виконані у відповідача перебував виконавчий лист №405/11223/14-ц, виданий 10.08.2020 Ленінським районним судом м. Кіровограда. 24.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В., на підставі заяви стягувача - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112), було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 405/11223/14-ц виданого 10.08.2020 Ленінським районним судом м. Кіровограда про: «в рахунок погашення наявної перед Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" за зобов`язаннями, що виникли з кредитних Договорів від 03.06.2009 №15109К19, від 17.07.2009 №151109К27, від 22.12.2009 №15109К39, від 06.11.2009 №151109К2, від 03.03.2010 № 151110КЗ, від 21.04.2010 №151110К11, які укладені в рамках Генеральної кредитної угоди від 03.03.2009 №51109К2, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16 березня 2009 року №15П09228, а саме: земельну ділянку загальною площею 974,00 кв.м. (цільове призначення для використання та розміщення адміністративного приміщення) (кадастровий номер 3510100000:165:0006) та розміщену на ній нежитлову будівлю, загальною площею 2302,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ) на підставі, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 4575, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиною С.С. 03.08.2018, з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України». Про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем винесено відповідну постанову, яку направлено на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 65902678, 24.06.2021 була винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні АСВП № 65902678. За поясненнями відповідача, враховуючи, що виконавчий документ передбачав стягнення з боржника кредитної заборгованості у спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, за початковою ціною реалізації майна, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності, відповідно до чинного законодавства України (тобто виконавчий документ фактично пов`язував розмір суми до стягнення з ціною предмета іпотеки), приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження взято за основу загальну заставну вартість предмету іпотеки, погоджену сторонами Договору та вказану у Іпотечному договорі від 16.03.2009 року, посвідченому приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Балик Т.М., зареєстрованому в реєстрі за №

428. Оскільки загальна заставна вартість предмета іпотеки, яким забезпечено кредитне зобов`язання перед стягувачем було визначено та погоджено сторонами Договору в розмірі 8 508 192,00 (вісім мільйонів п`ятсот вісім тисяч сто дев`яносто дві) гривні, відповідно розмір виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця на момент відкриття виконавчого провадження було визначено як 10 відсотків вартості майна, а саме 850 819,20грн., що і було зазначено у процесуальних документах: постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 65902678 від 24.06.2021 року, постанові про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 65902678 від 24.06.2021 року. Копію постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 65902678 від 24.06.2021 року також було направлено ОСОБА_1 разом з постановою про відкриття виконавчого провадження на адресу, зазначену у виконавчому документі. Згідно поштових повідомлень ОСОБА_1 отримано постанови приватного виконавця, направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу зазначену у виконавчому документі, особисто 20.07.2021 року, про що свідчить її особистий підпис на повідомленнях про вручення поштового відправлення. В процесі здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем вжито заходів примусового виконання рішення, зокрема 27.07.2021 року приватним виконавцем проведено опис й арешт майна боржника, зазначеного у виконавчому документі, а саме: земельної ділянки загальною площею 974,00 кв.м. (цільове призначення для використання та розміщення адміністративного приміщення) (кадастровий номер 3510100000:165:0006) та розміщену на ній нежитлову будівлю, загальною площею 2302,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 4575, виданого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиною С.С. 03.08.2018. Після визначення вартості описаного та арештованого майна, майно було передано на реалізацію до Державного підприємства «СЕТАМ». У зв`язку з тим, що відповідно до протоколу ДП «СЕТАМ» № 575710 від 31.08.2022 повторні електронні торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів, а стягувачем АТ «Державний експортно-імпортний банк України» виявлено бажання залишити за собою майно боржника в рахунок боргу, приватним виконавцем 14.09.2022 винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, та складено акт за фактом передачі майна боржника стягувачу в рахунок боргу. Приватним виконавцем було завершене виконавче провадження, про що 29.11.2022 було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 65902678. Разом з тим, паралельно з ВП №65902678 відповідачем в межах виконання виконавчого листа, було відкрито ВП №65904141 від 24.01.2021 про стягнення з позивача судового збору, яке закінчено постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.12.2022, в зв`язку зі сплатою позивачем витрат в повному обсязі. 28.02.2023 було винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі (постанови від 24.06.2021 ВП № 65902678 про стягнення з боржника основної винагороди). Відповідно до змісту постанови приватного виконавця від 28.02.2023 «Про виправлення помилки у процесуальному документі» у пункті 2 постанови від 24.06.2021 «Про стягнення з боржника основної винагороди» словосполучення «копію постанови направити боржнику» замінено на словосполучення «Стягувач приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна....»; у пункті 3 постанови словосполучення «постанова про стягнення з боржника основної винагороди може бути оскаржена в 10 денний строк та у порядку, встановленому, ЗУ «Про виконавче провадження» на «постанова про стягнення з боржника основної винагороди набирає чинності з моменту її винесення». Крім цього, доповнено пунктом 4 «Постанова про стягнення з боржника основної винагороди може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з моменту винесення, а саме до 24.06.2024 року включно». Пункти 2 та 3 Постанови відповідно вважати пунктами 5 та 6. 02.03.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача суми недостягненої основної винагороди приватного виконавця в розмірі 850 819,20 грн. на підставі постанови про стягнення з боржника основної винагород №65902678 від 24.06.2021 /ВП №71166826/. Позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність постанови не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно із статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частинами першою та другою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Частиною четвертою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Згідно із частиною першою статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 31 України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1)фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Частиною п`ятою статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»). Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Частиною третьою статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору. Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. На виконання статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця. Відповідно до пункту 19 Порядку № 643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Частиною 2 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Згідно з частини 3 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Щодо дотримання позивачем строку звернення з позовом до суду. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Судом першої інстанції вірно було враховано, що постанова про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №65902678 датована 24 червня 2021 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження №71166826 на підставі постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №65902678 датована - 02 березня 2023 року. Вірно суд першої інстанції також зазначив, що винесення приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди одночасно з відкриттям виконавчого провадження саме по собі не порушує прав боржника. Про порушення своїх прав позивач дізналася 02.03.2023, дізнавшись про постанову про відкриття виконавчого провадження №71166826 з виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди. Враховуючи, що позовна заява подана до суду 10.03.2023, суд першої інстанції вірно зазначив, що позовну заяву подано з дотриманням строку встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України. Вірно судом першої інстанції також було враховано положення пункту 74 Закону № 1404-VIII, відповідно до абзацу третього частини третьої якої начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Суд першої інстанції вірно зазначив, що диспозиція вищевказаної правової норми не припускає під виглядом виправлення граматичних чи арифметичних помилок вносити будь-які інші зміни до процесуальних документів. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зміна стягувача, зміна частини тексту у постанові від 24.06.2021 «Про стягнення з боржника основної винагороди» та доповнення її додатковими новими пунктами не може вважатися виправленням граматичної або арифметичної помилки, право на яке установлене абзацом третім ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII, оскільки такими діями відповідач змінив зміст рішення та розв`язав нові питання. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Вірними є висновки суду першої інстанції, що постанова від 28.02.2023 «Про виправлення помилки у процесуальному документі» у межах ВП №65902678 є протиправною та підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог про визнання постанови від 24.06.2021 у ВП №65902678 про стягнення з позивача основної винагороди у розмірі 850 819,20 грн., до якої внесено зміни постановою про виправлення помилки у процесуальному документі від 28.02.2023 такою, що не підлягає виконанню. Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами. Згідно з положеннями п. 2 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 р. за № 1302/29432, виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону № 1404-VIII. Відповідно до положень ст. 4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Відповідно до п. 4 зазначеної статті, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею. Як було встановлено судом першої інстанції, постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 24.06.2021 у ВП №65902678 не містить дати набрання рішенням законної сили; строк пред`явлення рішення до виконання; не зазначено жодних ідентифікуючих ознак однієї із сторін виконавчого провадження - стягувача - приватного виконавця. Враховуючи невідповідність вимогам ст. 4 Закону № 1404-VIII змісту постанови відповідача від 24.06.2021 у ВП №65902678 про стягнення з позивача основної винагороди у розмірі 850 819,20 грн., вірними є висновки суду першої інстанції про визнання постанови відповідача від 24.06.2021 у ВП №65902678 про стягнення з позивача основної винагороди у розмірі 850 819,20 грн. такою, що не може бути прийнята до виконання. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про скасування постанов залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 19 липня 2023 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш