Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/20/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 липня 2023 року м. Дніпросправа № 340/20/23 Головуючий суддя І інстанції Казанчук Г.П. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року в адміністративній справі № 340/20/23 за позовом ОСОБА_1 до Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним і скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Новгородківської селищної ради Кіровоградської області №1881 від 10.12.2021 року, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) та відмовлено щодо передачі у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Новгородківської селищної ради Кіровоградської області кадастровий номер 3523480400:02:001:5063 загальною площею 2,0000 га; - зобов`язати Новгородківську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) за межами населеного пункту (с. Верблюжка) на території Новгородківської ОТГ та передати у власність (шляхом безоплатної передачі) громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у землях запасу за межами населеного пункту (с. Верблюжка) на території Новгородківської ОТГ. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу (п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що строк звернення до суду з адміністративним позовом був пропущений позивачем з поважних причин, а саме у зв`язку з введенням на території України карантину з метою не поширення коронавірусної хвороби та воєнного стану. Відзив від відповідача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, а поважні підстави для його поновлення відсутні. Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 9 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Приписами ч. ч 1, 2, 3 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Як свідчать встановлені обставини справи, предметом даного спору виступає визнання протиправним та скасування рішення Новгородківської селищної ради Кіровоградської області №1881 від 10.12.2021 року яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) та зобов`язання вчинити такі дії. Відтак, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців, який починає обчислюватись з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при вирішенні питання відносно дотримання позивачем строку звернення до суду та можливості повернення позовної заяви останнього, обов`язковим є визначення дати, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав виходячи з наведеного, дослідження обставин пропуску строку звернення до суду (за умови їх наявності) та поважність (відсутність поважності) підстав такого пропуску. Як видно зі змісту ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року, суд першої інстанції не встановлював точну дату обізнаності позивача про порушення його прав, а посилання лише на ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та офіційну веб-сторінку відповідача без встановлення дати розміщення спірного рішення на ній, не нівелює вказаного обов`язку, що свідчить про передчасність висновків останнього відносно пропуску позивачем строку звернення до суду та, як наслідок, обґрунтованості повернення його позовної заяви. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Новгородківської селищної ради Кіровоградської області №1881 від 10.12.2021 року. Отже, суд першої інстанції досліджував питання дотримання позивачем строку по оскарженню, саме рішення відповідача №1881 від 10.12.2021 року. Між тим, відповідно до офіційного сайту Новгородківської селищної територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області, на останньому відсутнє рішення відносно позивача датоване 10.12.2021 року № 1881, а наявне рішення від 29.12.2021 року № 1881, що свідчить про необхідність визначення предмету спору та, як наслідок, дати обізнаності позивача про порушення його прав або дати, коли останній повинен був дізнатись про це. Також, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що останній, в силу приписів п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, відкривши провадження у справі та з`ясувавши усі обставини, що стосуються предмета спору, з дотриманням принципу офіційного з`ясування обставин справи (ч. 4 ст. 9 КАС України), не позбавлений процесуального права залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, на будь-якій стадії судового процесу. Таким чином, за встановлених обставин, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для повернення адміністративного позову, хоча, в межах обставин, що досліджувались судом першої інстанції, колегія суддів вважає слушними висновки останнього, що позивачем не було доведено наявного причинно-наслідкового зв`язку між введеними карантинними обмеженнями, як і воєнним станом та строком звернення до суду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року в адміністративній справі №340/20/23 скасувати. Матеріали справи №340/20/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає на підставі ч. 2 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя С.В. Сафронова суддя В.Є. Чередниченко