Постанова 4805 № 296/5042/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/5042/23 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В. Категорія 44 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б., Шевчук А.М. з участю секретаря судового засідання Кузьменко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/5042/23 за позовом ОСОБА_1 до голови Житомирської міської ради Сухомлина Сергія Івановича про визнання незаконними порушення при розгляді клопотання та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2023 року, яка постановлена під головуванням судді Шалоти К.В. встановив: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила визнати незаконними дії ОСОБА_2 , як посадової особи Житомирської міської ради щодо недодержання останнім вимог ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на безоплатне одержання у власність земельної ділянки. Зазначає, що ОСОБА_2 , як посадовою особою Житомирської міської ради, при розгляді клопотання від 27 листопада 2015 року порушено її цивільні права на його законний розгляд, зокрема, незаконною відмовою здійснити контроль за строком розгляду клопотання, за складанням проекту рішення про відмову та за додержанням земельного законодавства. З огляду на порушення її прав під час розгляду клопотання, просить визнати недійсним правочин при розгляді клопотання та стягнути моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 170 000,00 грн. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства . Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема, судом не враховано, що предметом розгляду цієї справи є порушення саме цивільних прав, яке завдане позивачу незаконною відмовою ОСОБА_2 , як посадовою особою Житомирської міської ради, здійснити контроль за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року, а тому судом безпідставно було застосовано до даного спору норми КАСУ. Позивач вважає, що позовні вимоги про судовий захист порушених її цивільних прав та стягнення моральної шкоди підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Зазначає також, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції позбавив її права на захист порушених інтересів, що суперечить ч.3 ст.4 ЦПК України. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи слідує, що 27 листопада 2015 року ОСОБА_1 було складено та подано голові Житомирської міської ради клопотання про надання дозволу на отримання у власність земельної ділянки відповідно до норм Земельного Кодексу України. Рішенням Житомирської міської ради від 20.06.2019 № 1501 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі ст.39 Земельного кодексу України, ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», невідповідності містобудівній документації. Відповідно до ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Як визначено ч.1 ст. 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Так, відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. За правилами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. З наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. У п.7 ч.1 ст.4 КАС зазначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. З наведеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що при розгляді її клопотання від 27.11.2015 відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема, не здійснено контроль за розглядом клопотання позивача, у зв`язку з чим їй неправомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, порушено строки і процедуру розгляду клопотання, внаслідок чого порушено її права та заподіяно моральну шкоду. Таким чином, при вирішенні судом позовних вимог у цій справі, передусім підлягає дослідженню правомірність дій відповідача при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 27.11.2015 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання процедури розгляду клопотання, та надання оцінки правомірності прийнятого за її результатами рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача. При цьому, такі обставини не пов`язані з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб. В свою чергу, вимога про стягнення моральної шкоди підлягає розгляду адміністративним судом за правилами ч.5 ст. 21 КАС України. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 липня 2023 року. Головуючий Судді