Постанова 4803 № 233/418/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6153/23 Справа № 233/418/22 Суддя у 1-й інстанції - Мартишева Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2023 року м.Кривий Ріг справа № 233/418/22 провадження № 22-ц/803/6153/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання - Тимофєєвої В.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 233/418/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у спілкування та вихованні дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року (суддя Мартишева Т.О.), ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 25 квітня 2023 року,- В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого посилався на те, що вони з відповідачем з 17 жовтня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2020 року, що набрало законної сили 26 березня 2020 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі в сторін народився син - ОСОБА_4 . Судовим наказом від 07 лютого 2020 року з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2020 року і досягнення дитиною повноліття. Після розірвання шлюбу сторони домовились, що дитина проживатиме з матір`ю, яка не буде чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Однак, у зв`язку із тим, що такі перешкоди чинилися, він був змушений звернутися з відповідною заявою до органу опіки та піклування, за результатами розгляду якої 17 лютого 2021 року було прийнято рішення за № 35, яким визначено способи участі у вихованні дитини та встановлено графік систематичних побачень у присутності матері, в інші дні - за попередньою домовленністю з останньою. Від виконання цього рішення відповідач ухилялася, спроби врегулювати спір сторін призводили до нових конфліктів, свідком яких вимушено стає дитина. Він має намір налагодити нормальний зв`язок із дитиною, приймати участь в її вихованні, розвитку здібностей, забезпечувати усім необхідним, що є не тільки його правом в силу законодавства, а й обов`язком. Відповідно до вимог діючого законодавства питання виховання дитини батьки вирішують спільно. Він працевлаштований, має стабільний заробіток, працює за графіком, позитивно характеризується, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога. Заборгованості зі сплати аліментів не має. За місцем його проживання створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Враховуючи викладене, просив суд усунути перешкоди у прийнятті ним участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язавши відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкоди у зустрічах та вільному спілкуванні з дитиною; визначити (встановити) спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши наступний графік: - з 18:00 год. п`ятниці до 18:00 год. неділі кожного тижня (включаючи можливість відвідування дитиною місця проживання позивача без присутності матері); - з 10:00 год. до 20:00 год. 14 листопада на день народження позивача, з дотриманням графіку роботи навчальних закладів, які відвідує дитина; - 14 днів у літній період для сумісного відпочинку з дитиною на період відпусток позивача за межами міста постійного проживання дитини на території України за умови попереднього попередження матері дитини ОСОБА_2 за два тижні до необхідної дати. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: усунуто перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною та участі у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення ОСОБА_1 способу участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : систематичні спілкування кожну суботу та неділю з 10 до 16 години, у місці, визначеному за попередньою домовленістю з матір`ю, за її участю, за бажанням дитини; 14 днів у літній період для сумісного відпочинку з батьком під час його відпустки на території України, за попереднім узгодженням за два тижні з матір`ю дитини, за бажанням дитини; систематичне спілкування з дитиною засобами електронного зв`язку, з урахуванням режиму дня та зайнятості дитини. В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 496,20 грн. Рішення суду мотивоване тим, що мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд першої інстанції виходив з того, що визначений спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам дитини, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків. Суд також посилався на ту обставину, що за місцем проживання обох батьків дитини на території Донецької області на час розгляду справи судом у зв`язку з російським вторгненням проводяться активні бойові дії. Батько дитини ОСОБА_1 мешкає в іншому населеному пункті, тому позовна вимога щодо відвідування дитиною кожного тижня місця проживання позивача передбачає її систематичне переміщення між населеними пунктами, що з урахуванням викладеного на даний час не є доцільним. Приймаючи до уваги також думку дитини, її вік, в умовах воєнного стану, суд вважав неможливим визначити спосіб спілкування дитини з батьком без присутності матері, що може мати наслідком позбавлення дитини певного відчуття безпеки та мати для неї негативні наслідки. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, позивач посилається на порушення норм матеріального права, просить рішення суду змінити в частині способу участі батька у спілкуванні і вихованні дитини, зазначивши, що систематичні спілкування кожну суботу та неділю з 10 до 16 години проводити у місці, визначеному за попередньою домовленістю з матір`ю, за бажанням дитини та без присутності матері. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Зазначає, що, на його думку, найкращим інтересам дитини буде відповідати той графік, який визначений судом, але без обов`язкової присутності матері під час побачень, оскільки це може призвести до потенційних сварок між батьками, що унеможливить налагодженню нормального контакту між батьком та сином. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від ОСОБА_2 до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що суд першої інстанції в достатній мірі врахував рекомендації органу опіки та піклування, з`ясовану думку дитини, її вік, умови воєнного стану та правомірно визнав неможливим спілкування дитини з батьком без присутності матері, оскільки це може мати наслідком позбавлення дитини певного відчуття безпеки та мати для неї негативні наслідки. Просить в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Від третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити. ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити. Представник Органу опіки та піклування Костянтинівської міської ради в судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17 жовтня 2015 року перебували у шлюбі, який розірвано на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2020 року у справі № 233/386/20, що набрало законної сили 26 березня 2020 року. Сторони є батьками дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 . Малолітня дитина ОСОБА_4 після розлучення батьків мешкає із матір`ю - відповідачем у справі. Згідно з психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_4 від 27 вересня 2021 року, за підписом вихователя та завідувача ЗДО №13, дитина відвідує заклад дошкільної освіти №13 «Топольок» з жовтня 2020 року. Хлопчик проживає з мамою ОСОБА_2 , мати приділяє достатньо уваги навчанню та вихованню дитини; знання, вміння та навички у ОСОБА_5 сформовані згідно віку тощо. Кирило життєрадісний, позитивно відноситься до однолітків, під час гри діє за правилами, в конфліктній ситуації тримається осторонь. Хлопчику притаманні відчуття любові та прив`язаності до близьких, рідних. Батько дитини ОСОБА_1 приймає участь у житті дитячого садочка, надаючи посильну матеріальну допомогу. Рішенням виконавчого комітету Костянтиніської міської ради за № 35 від 17 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 визначено способи участі останнього у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та порядок побачень з ним у вигляді систематичних побачень: - кожну суботу з 10.00 до 14.00 в загальнодоступних місцях в присутності матері; - кожну неділю з 10.00 до 16.00 в загальнодоступних місцях в присутності матері; - побачення в інші дні - за попередньою домовленістю з матір`ю. З позивача на користь відповідача на утримання дитини стягнуто аліменти та ухвалою суду від 12 червня 2020 року, що набрала законної сили 06 серпня 2020 року, у справі № 233/383/20 за заявою ОСОБА_2 змінено спосіб стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно з довідкою відділу ДВС від 27 вересня 2021 року аліменти утримуються щомісячно з заробітної плати позивача, починаючи з 24 січня 2020 року станом на 27 вересня 2021 року відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Відповідно до довідок ПРАТ «АПК-ІНВЕСТ» за № 65 Т/К від 19 листопада 2021 року, № 72 Т/К від 21 грудня 2021 року з 27 серпня 2016 року станом на час видачі довідки ОСОБА_1 працює на підприємстві на посаді завідувача господарства господарського відділу управління з забезпечення діяльністю тваринницького комплексу, за графіком змінності при підсумованому обліку робочого часу, тривалість робочого дня 8 годин, з 08.00 до 17.00, обідня перерва з 12.00 до 13.00. За період часу з травня по жовтень 2021 року за місцем роботи ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 140 090,61 грн. За місцем роботи ОСОБА_1 зарекомендував себе як сумлінний працівник, якісно виконує поставлені перед ним завдання, врівноважений. У колективі користується повагою, характер спокійний, рівний, ввічливий. Порушень правилу внутрішнього трудового розпорядку підприємства, правил охороні праці не було. Згідно довідки КУ «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» за № 01-12/5370 від 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , постійно з квітня 2020 року. За вказаною адресою разом з ним проживають: ОСОБА_6 , 1989 року народження, - дружина; ОСОБА_7 , 2016 року народження - син. За місцем проживання позивач характеризується позитивно. З сусідами підтримує добрі, дружелюбні стосунки. Багато часу приділяє благоустрою домоволодіння та прилеглої території власними зусиллями. Скарг та заяв з приводу ОСОБА_1 до квартального комітету не надходило, що вбачається з побутової характеристики, виданої головою квартального комітету №

23. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 30 липня 2021 року, складеного представниками Покровської міської ради за дорученням органу опіки та піклування за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за цією адресою проживають: - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Будинок впорядкований, водо-, газо-, електропостачання у наявності, опалення газове. У будинку є необхідні меблі, наявна побутова техніка, санітарно-гігієнічну умови проживання відповідають нормам. Для дитини створена окрема кімната, спальне місце, є необхідні речі відповідно до віку. Стосунки у родині доброзичливі. За даною адресою створені усі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Згідно із довідкою № 348 від 01 жовтня 2021 року КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Покровськ ОСОБА_1 за спеціалізованою наркологічною допомогою не звертався, на «Д» обліку не перебуває. Відповідно до висновку від 07 грудня 2022 року № 607/26 Костянтинівською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області в особі її начальника, на виконання повноважень виконавчого комітету Костянтинівської міської ради як органу опіки та піклування, розглянуто питання про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначенні способу участі у спілкуванні та вихованні сина за позовною заявою ОСОБА_1 у справі № 233/418/22, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_4 . Після розлучення батьків син залишився проживати разом із матір`ю. Згідно судового наказу № 233/383/20 від 11 лютого 2020 року із заробітної плати ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина. Станом на 27 вересня 2021 року заборгованості зі сплати аліментів немає. Батько звертався до ООП з питання визначення способів участі у вихованні та порядку побачення з малолітнім сином оскільки з матір`ю дитини не знайшли згоди. Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради було винесено рішення від 17 лютого 2021 року № 35, яким спір між батьками вирішено. На даний час ОСОБА_1 вважає, що мати чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні сина, у зв`язку із чим звернувся з позовом до суду. Під час засідання комісії з питань захисту прав дитини з малолітнім ОСОБА_4 було проведено бесіду. Встановлено, що дитина доброзичлива, дещо сором`язлива, з повагою ставиться до оточуючих. Його інтереси концентруються на гаджетах, він успішно оволодів іграми, встановленими на його смартфоні, який подарувала йому мати. Дійсно він колись відвідував нове місце проживання батька в іншому місті, знайомий з його новою родиною - жінкою та хлопчиком. Але їздити туди він на даний час не бажає. Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області вважає доцільним інтересам дитини встановити ОСОБА_1 наступні способи участі у спілкуванні та вихованні сина: - систематичні спілкування кожну суботу та неділю з 10 до 16 години, у місці, визначеному за попередньою домовленістю з матір`ю, за її участю, за бажанням дитини; - 14 днів у літній період для сумісного відпочинку з батьком під час його відпустки на території України, за попереднім узгодженням за два тижні з матір`ю дитини, за бажанням дитини; - систематичне спілкування з дитиною засобами електронного зв`язку, з урахуванням режиму дня та зайнятості дитини. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Зі змісту апеляційної скарги позивача випливає, що він оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині визначеного способу спілкування з дитиною в присутності матері, а тому в іншій частині рішення суду першої інстанції відповідно до принципу диспозитивності апеляційним судом не перевіряється. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі. Часткове задоволення позову ОСОБА_1 суд першої інстанції мотивував тим, що мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд першої інстанції виходив з того, що визначений спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам дитини, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків. Суд також посилався на ту обставину, що за місцем проживання обох батьків дитини на території Донецької області на час розгляду справи судом у зв`язку з російським вторгненням проводяться активні бойові дії. Батько дитини ОСОБА_1 мешкає в іншому населеному пункті, тому позовна вимога щодо відвідування дитиною кожного тижня місця проживання позивача передбачає її систематичне переміщення між населеними пунктами, що з урахуванням викладеного на даний час не є доцільним. Приймаючи до уваги також думку дитини, її вік, в умовах воєнного стану, суд вважав неможливим визначити спосіб спілкування дитини з батьком без присутності матері, що може мати наслідком позбавлення дитини певного відчуття безпеки та мати для неї негативні наслідки. Проте, апеляційний суд не погоджується з рішенням суду в оскаржуваній частині щодо визначеного способу спілкування батьки з дитиною за обов`язковою участю матері. За статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно з частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частинами першою, третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Європейський суд з прав людини зазначає, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення у справі «Хант проти України», заява № 31111/04 від 07 грудня 2006 року). Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно із статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України). Згідно із частинами першою та другою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у вихованні й мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Згідно зі статтею 19 СК України при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Так, Костянтинівською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області в особі її начальника на виконання повноважень виконавчого комітету Костянтинівської міської ради як органу опіки та піклування 07 грудня 2022 року було розглянуто питання про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у спілкуванні та вихованні сина. Згідно з висновком № 607/26 від 07 грудня 2022 року, з яким погодився й суд першої інстанції, Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області вважає доцільним інтересам дитини встановити ОСОБА_1 наступні способи участі у спілкуванні та вихованні сина: систематичні спілкування кожну суботу та неділю з 10 до 16 години, у місці, визначеному за попередньою домовленістю з матір`ю, за її участю, за бажанням дитини; 14 днів у літній період для сумісного відпочинку з батьком під час його відпустки на території України, за попередній узгодженням за два тижні з матір`ю дитини, за бажанням дитини; систематичне спілкування з дитиною засобами електронного зв`язку, з урахуванням режиму дня та зайнятості дитини. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що визначення побачень батька з сином в певні дні та години з обов`язковою участю матері дитини порушує його право на особисте спілкування з дитиною, на що обґрунтовано посилається позивач в апеляційній скарзі. Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що між сторонами склались особисті конфліктні стосунки, а тому присутність матері під час спілкування позивача з дитиною не є доцільною за наявності встановлених неприязних відносин, така присутність буде створювати підвищену напругу, тривожність у спілкуванні під час побачень тощо. До того ж, проведення зустрічей батька з сином виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування. В свою чергу, матір`ю дитини не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, за яких їх з позивачем син не міг би спілкуватись з батьком за її відсутності і, що такі побачення можуть негативно вплинути на розвиток дитини. Висновок органу опіки та піклування з цього питання також є недостатньо обґрунтованим. Посилання відповідача на те, що в близькому оточенні позивача перебувають незнайомі їй люди, які можуть негативно вплинути на психічний стан дитини є не мотивованими, а тому колегія суддів їх не приймає до уваги. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості в умовах воєнного стану спілкування дитини з батьком без присутності матері. Таку позицію суд не мотивував належним чином та не навів обґрунтовані мотиви того, що зустрічі сина з батьком у місцях, визначених за попередньою домовленістю з матір`ю та за її відсутністю, можуть позбавити дитину відчуття безпеки та мати для неї негативні наслідки. Отже, колегія суддів, враховуючи фактичні обставини справи, зокрема поведінку батька, спрямовану на участь у вихованні і житті сина, вік дитини доходить висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною без присутності матері, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Верховний Суд в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 607/2272/22 зазначив, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому, відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначеного способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з зазначенням способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 у вигляді систематичних спілкувань кожну суботу та неділю з 10 до 16 години, у місці, визначеному за попередньою домовленістю з матір`ю, за бажанням дитини та без присутності матері. В іншій частині рішення суду учасниками справи не оскаржувалось, а тому апеляційним судом на предмет його законності і обґрунтованості не перевірялось. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та часткову зміну рішення суду першої інстанції з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати в розмірі 1 488,60 грн, пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року в оскаржуваній частині змінити. Зазначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді систематичних спілкувань кожну суботу та неділю з 10 до 16 години, у місці, визначеному за попередньою домовленістю з матір`ю, за бажанням дитини та без присутності матері. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1 488 гривень 60 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.О.Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло Повне судове рішення складено 19 липня 2023 року. Головуючий О.О. Тимченко