Ухвала КЦС ВС № 112287872
від 18.07.2023 · ЦивільнаУхвала 18 липня 2023 року місто Київ провадження № 61-104вп23 Верховний Суд, який діє у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., розглянув заяву ОСОБА_1 про визначення підсудності у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 11 липня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із заявою, у якій просить визначити підсудність його позову про розірвання шлюбу, зареєстрованого із ОСОБА_2 . На підтвердження підстав визначення підсудності зазначеного позову заявник подав копії таких документів: копію свідоцтва про шлюб; копію посвідки на постійне проживання в Україні; копію довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в Україні. Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Верховний Суд керується приписами ЦПК України. Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається ухвалою Верховного Суду виключно у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України. У заяві ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 є громадянкою Ісламської Республіки Іран, в яку вона повернулася після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Верховний Суд констатує, що у поданій заяві не наведені відомості щодо місця проживання ОСОБА_1 , у матеріалах справи немає доказів на підтвердження факту проживання заявника та ОСОБА_2 за межами України, наявні лише копії таких документів: копія свідоцтва про шлюб; копія посвідки на постійне проживання в Україні; копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в Україні. Зважаючи на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 має посвідку на постійне проживання в Україні та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 є громадянкою Ісламської Республіки Іран, на підтвердження чого заявник доказів не надав, немає відомостей про місце їх постійного проживання за межами України, Верховний Суд зробив висновок про невстановлення підстав для визначення підсудності позову ОСОБА_1 певному національному судові України, а отже заява про визначення підсудності не підлягає задоволенню. Таке судове рішення не перешкоджає повторному зверненню до Верховного Суду в разі усунення недоліків, викладених в ньому. Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Відмовити у визначенні підсудності позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний