LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС911/262/20

від 18.07.2023 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Жукова Олександра Юрійовича на рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2022 та постанову Північного апеляційно…

УХВАЛА 18 липня 2023 року м. Київ cправа № 911/262/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Жукова Олександра Юрійовича на рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до фізичної особи-підприємця Жукова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, про зобов`язання повернути майно та стягнення 149 663,28 грн, ВСТАНОВИВ: 22.05.2023 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця Жукова Олександра Юрійовича на рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 911/262/20. У поданій касаційній скарзі скаржник виклав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, обґрунтоване тим, що оскаржуване судове рішення скаржник не отримував, а повний текст судового рішення опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.05.2023, зважаючи на що, просить викладені обставини визнати поважною причиною пропуску строку звернення зі скаргою та поновити його. Ухвалою Касаційного господарського суду від 02.06.2023 вищевказана касаційна скарга була залишена без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання суду відповідної заяви з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови з відповідними доказами. Наведені заявником підстави поновлення строку касаційного оскарження у вказаній ухвалі визнані судом неповажними, оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними доказами та не відповідають положенням процесуального законодавства щодо підстав поновлення строку оскарження. Копію вищевказаної ухвали вручено скаржнику 14.06.2023 та його представнику - 19.06.2023, що підтверджується повернутими до суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На виконання вимог вищевказаної ухвали суду скаржник 26.06.2023 надіслав поштою заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій викладено клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що матеріали справи не містять належних доказів вручення оскаржуваної постанови апеляційного суду, як і доказів направлення її, оскільки вважає, що направлення судового рішення на неофіційну електронну адресу учасника справи не відповідає вимогам процесуального законодавства та практиці Верховного Суду, відповідно до яких направлення судового рішення здійснюється на офіційну електронну адресу або рекомендованим листом. Крім цього, скаржник зазначає, що представник Волощук В. В., який здійснював супровід справи проходить службу в територіальній обороні, тому згідно з наказом адвокатського об`єднання працює неповний робочий час, два дні на тиждень. З огляду на вказане, скаржник просить визнати причини пропуску поважними та вважає, що має право на поновлення строку касаційного оскарження, додатково надаючи доказ вручення оскаржуваної постанови під розписку 27.06.2023. Розглянувши подану скаржником заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі з огляду таке. Відповідно до положень частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 складено 26.04.2023, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане рішення суду у цій справі було 16.05.2023, після якого процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Жукова Олександра Юрійовича надіслано до Касаційного господарського суду 19.05.2023 з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження, що підтверджується поштовим конвертом. Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Повний текст оскаржуваного судового рішення представник скаржника отримав 27.06.2023 під розписку вже після звернення до касаційного суду, доказ чого заявником касаційної скарги додано до заяви про усунення її недоліків. Однак, скаржником не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, тому вказані ним обставини суд касаційної інстанції не визнає поважними та не вбачає підстав для його поновлення з огляду на таке. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03). Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Отже, скаржником не було наведено доводів і не подано доказів, які б підтверджували причинний зв`язок з наведеними ним обставинами та відсутністю можливості у нього чи його представників звернутися з касаційною скаргою у передбачений строк, а відтак поважність причин пропуску цього строку. З викладеного колегія суддів робить висновок, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути для звернення з касаційною скаргою, а тому визнає викладені скаржником підстави неповажними. З наданих скаржником доказів вбачається, що він особисто та його представник був у судовому засіданні під час оголошення скороченого судового рішення апеляційної інстанції, яке ним оскаржується. Апеляційним судом 28.04.2023 було надіслано оскаржувану постанову на електронну адресу представника скаржника, зазначену у поданому ним клопотанні про видачу судового рішення, отже двадцятиденний строк оскарження, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту постанови, закінчився 18.05.2023, у той час як касаційну скаргу було подано 19.05.2023. Слід відзначити і те, що відповідно до частини третьої статті 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня. Одночасно, за змістом частини восьмої статті 120 ГПК України якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Частиною сьомою цієї норми передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Крім цього, відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України). При цьому, скаржник не надає докази на підтвердження істинності твердження про неотримання копії оскаржуваного рішення за вказаною електронною адресою його представника, якому направлялося оскаржуване судове рішення, зокрема, але не виключно: роздруківка із сайту електронної адреси, скріншоти, інша фіксація, а лише заперечує отримання оскаржуваної постанови та відзначає, що таке направлення судового рішення суперечить вимогам норм ГПК України з посиланням на судову практику Верховного Суду, відповідно до висновків якого суди зобов`язані надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Отже, обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції у цій справі у зв`язку з його ненаправленням, судом не приймаються та не визнаються підставою для поновлення цього строку з огляду на наявність в матеріалах справи доказів доставки постанови електронною поштою 28.04.2023 на вказану представником скаржника ектронну адресу, а також неподання заявником відповідних доказів, що підтверджують об`єктивну непереборність обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення та вчинення цієї процесуальної дії після спливу значного строку. Доводи скаржника щодо скороченого робочого часу його представника зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, які не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, в тому числі правом участі в судовому процесі через самопредставництво та (або) через представника. Суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії"). Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції визнає наведені у клопотанні скаржника підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Жукова Олександра Юрійовича на рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 911/262/20. Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Жукова Олександра Юрійовича на рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 911/262/20.

2. Направити скаржнику копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом із доданими до скарги матеріалами, зокрема оригіналом квитанції від 19.05.2023 про сплату судового збору. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»