Постанова Дніпровський апеляційний суд № 177/804/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4368/23 Справа № 177/804/22 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мірути О.А., суддів Тимченко О.О., Хейло Я.В., сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, (суддя Камбул М.О.) ухваленого в приміщенні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, повний текст рішення складено 29 грудня 2022 року - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ ФК «Кредит-Капітал») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позову ТОВ ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 27.01.2020 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» було укладено Кредитний договір №1570472, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на суму 14000 грн., зі строком повернення кредиту, який встановлений Договором 27.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №78-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором № 1570472 від 27.01.2020, який укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. ОСОБА_1 не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 25.07.2022 у відповідача виникла заборгованість в розмірі 42998,65 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 9792,22 грн.; заборгованості за відсотками 11368,84 грн.; заборгованості за комісією 1176,00 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь та суму сплаченого судового збору у розмірі 2481 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 грудня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1570472 від 27.01.2020 всього в сумі 22337,06 грн., яка складається з наступних сум: заборгованості за тілом кредиту 9792,22 грн.; заборгованості за відсотками 11368,84 грн.; заборгованості за комісією 1176,00 грн. та судовий збір в розмірі 2481 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що до позовної заяви позивачем не надано доказів перерахування грошових коштів або користування відповідачем цими коштами в межах кредитного ліміту. Крім того, позивачем не долучено доказів щодо повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні Зокрема, позовна заява не містить доказів зарахування грошових коштів на рахунок відповідача як доказ виконання зобов`язань за договором та які підтверджували б факт укладання даного договору. Судом при задоволенні позовної заяви не було встановлено справжність правової природи укладеної між сторонами договору (реальність зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача), що в подальшому і привело до винесення оспорюваного рішення. Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що 27.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1570472, який ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором Z90751, предметом якого є грошові кошти (фінансовий кредит). Сторони погодили істотні умови договору, зокрема суму кредиту: 14000 грн. у валюті: українська гривня (п. 1.2), строк кредитування: 10 днів з 27.01.2020 (п. 1.3), термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту і процентів за користування кредитом: 06.02.2020 (п. 1.4) Комісія за надання кредиту становить 1176,00 грн. (п. 1.5.1), проценти за користування кредитом становлять 1470,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,05 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6). Також договором визначено умови його виконання, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, гарантії та запевнення позичальника, порядок укладення договору, строк дії договору, порядок внесення змін, доповнень та розірвання договору, вирішення спорів, заключні положення та реквізити сторін. Додатком 1 до вказаного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит №1570472 від 27.01.2020, додатком 2 до вказаного договору є паспорт споживчого кредиту № 1570472 (а.с. 14-20). Відповідно до п. 9.1. вказаного кредитного договору, сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб а формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійними, нікчемними, неукладеними (а.с. 14-16). Відповідно до копії довідки про ідентифікацію за підписом представника ТОВ "Мілоан" клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №1570472 від 27.01.2020 ідентифікований ТОВ "Мілоан" Акцепт договору позичальником (підписання ключом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора)(а.с. 20). Згідно графіку розрахунків, який є додатком №1 до кредитного договору №1570472 від 27.01.2020, ОСОБА_1 06.02.2020 зобов`язаний був сплатити 16 646 грн, з яких: 14 000 грн - кредит; 1176 грн комісія за надання кредиту; 1470 грн проценти (а.с. 17). З копії платіжного доручення №14407072 від 27.01.2020, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 14000,00 грн., в призначенні платежу зазначено: кошти згідно договору № 1570472 (а.с. 18). Згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №1570472 від 27.01.2020, 27.01.2020 перераховано суму кредиту в розмірі 14000,00 грн. та нарахування комісії за оформлення кредиту у сумі 1176,00 грн. У період з 28.01.2020 по 12.08.2021 нараховувалися щоденні проценти згідно п. 1.5.2 договору по 0,98 грн., та за період з 13.08.2021 по 06.10.2021 нараховувалися щоденні проценти згідно п. 1.6, п. 2.3.1.2 договору по 97,92 грн. (а.с. 22-28). 27.10.2020 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" був укладений договір відступлення права вимоги №78-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками, про що свідчить копія даного договору (а.с. 29-35). Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №1570472 від 27.01.2020 в розмірі 22337,06 грн (а.с. 34). 04.07.2022 ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" на адресу відповідача була направлена претензія, у якій останнього було повідомлено про наявність простроченої заборгованості у сумі 22 337,06 грн за кредитним договором №2830513 від 24.09.2020 та повідомлено про необхідність протягом семи днів погасити заборгованість перед ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" за вказаними реквізитами, про що свідчить копія даної претензії (а.с. 37). Позиція апеляційного суду Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частини 1 статті367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК Українипередбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Зазначеним вимогам судове рішення в повній мірі відповідає. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав, в строки, передбачені кредитним договором, кредит та відсотки за його користування не сплатив, чим порушив вимоги кредитного договору та повинен нести відповідальність за його порушення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. За правилом частини першої статті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до статті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Суди встановили, що оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У справі, що переглядається, судом установлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позивач через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого відповідач надіслав позивачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору. Встановивши, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суди дійшли обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21). Як вбачається з матеріалів справи що 27.01.2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «МІЛОАН» укладено кредитний договір № 1570472 який ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором Z90751, відповідно до умов якого ТОВ надало відповідачу кредит в розмірі 14000 грн., строком до 27.01.2020 (а.с. 13-20 ). Факт перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням № 14407072 від 27.01.2020 року, де у графі призначення платежу зазначено «Кредитні кошти від ТОВ «МІЛОАН» згідно договору 1570472». Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований. Акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора. ТзОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит в розмірі 14 000 грн. строком на 10 днів з терміном повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 07.02.2021 року. Відповідач не виконала умов цього договору. Згідно із п. 3.2.6. кредитного договору № 1570472 від 27.01.2020 року позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Відповідно до ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно із ч. 1 ст. 513 цього Кодексуправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 27.10.2021 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 78-МЛ. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1570472 від 27.01.2020. Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит, відсотки за його користування не сплатив, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 23.02.2022 становить 22337,06 грн., що складається з наступних сум: заборгованості за тілом кредиту 9792,22 грн.; заборгованості за відсотками 11368,84 грн.; заборгованості за комісією 1176,00 грн. (а.с. 22-28). Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1570472 від 27.01.2020 в сумі 22337,06 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів перерахування та користування відповідачем кредитними коштами, спростовуються платіжним дорученням № 14407072 про перехування ТОВ «Мілоан» на рахунок отримувача ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 14 000 грн. Відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Розподіл судових витрат Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: