Ухвала КАС ВС № 640/21592/22

УХВАЛА 18 липня 2023 року м. Київ справа №640/21592/22 адміністративне провадження № К/990/23452/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н. В., суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №640/21592/22 за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищого антикорупційного суду про визнання протиправними дій, протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищого антикорупційного суду, у якому просив: - визнати протиправними та скасувати постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02 грудня 2022 року про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, прийняті в межах виконавчого провадження НОМЕР_1; - визнати протиправними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового списання (стягнення) коштів з нього у розмірі 5989,00 грн. за платіжною вимогою № 29882776808 у виконавчому провадженні НОМЕР_1; - зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути йому 5989,00 грн. примусово списаних (стягнених) коштів за платіжною вимогою № 29882776808 виконавчому провадженні НОМЕР_1; - визнати протиправною та скасувати постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20 лютого 2023 року про закриття виконавчого провадження НОМЕР_1. 15 березня 2023 року рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову. На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 липня 2023 року. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними дій, вчинених в межах виконавчого провадження, а також скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та закриття виконавчого провадження. За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судові рішення у справі щодо правомірності дій і постанов державного виконавця, особливості провадження якої регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги не зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтею 287, частиною третьою статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №640/21592/22 за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищого антикорупційного суду про визнання протиправними дій, протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н. В. Шевцова Судді Н. А. Данилевич В. Е. Мацедонська