Постанова 4856 № 686/19139/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/19139/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козак О.В. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 18 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., представника позивача: Войналовича О.М., представника відповідача: Мельник Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Тимощука Андрія Миколайовича про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : у вересні 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Тимощука А.М. про скасування постанови. Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 23.03.2023 в задоволенні позову відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскаржувана постанова від 16.08.2022 серії АА №00000645 не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що зважувальне обладнання перебувало в робочому стані, пройшло перевірку з клемуванням та видачею відповідного свідоцтва; матеріали адміністративної справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми на строєну вісь та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тоннах. З постанови видно, що вагами проведено зважування до кілограма, хоча згідно ДСТУ вказаних ваг в них поділка виміру становить 50кг., що ставить під сумнів точність проведеного зважування. Також зазначає, що позивач з березня 2022 року перебуває на військовій службі, фізично вантаж не перевозив, тому не може бути особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Належний йому автомобіль передано в оренду, і цим автомобілем перевозились продукти для військової частини. Вважає, що в даному випадку суб`єктом відповідальності має бути особа орендар. Крім того, п.22.5 ПДР передбачено, що відповідальність скасовується, якщо перевозять вантажі для галузі оборонопостачання. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що результати зважування зафіксовано в автоматичному режимі і втручання не можливе. Зважування відбувалось по осях і загальна маса з похибки, позивач є власником транспортного засобу та належним користувачем, а тому постанова правомірна та винесена згідно чинного законодавства. Також наводить формулу розрахунку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів, розрахунок перевищення загальної маси транспортного засобу позивача на 23,6% (4,259 тон), навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 24,1% (2,78 тон), що відповідає показникам, які зазначені в оскаржуваній постанові. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно постанови серії АА №00000645 від 12.08.2022р., складеної головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Тимощука А.М., 16.06.2022 року о 15 год.29 хв. за адресою Н-25 км 274+300 Хмельницька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб Mercedes-Benz 1424, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , який допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 23,6% (4,259 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 24,1% (2,78 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. Порушення зафіксоване за допомогою технічного засобу WIM48 Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. 10036, який має сертифікат відповідності UA.TR.001 62-21 від 01.09.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією сертифікату відповідності типу засобів вимірювальної техніки UA.TR.001 62-21 від 01.09.2021, копією сертифіката перевірки типу, копією експертного висновку щодо відповідності автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів в русі вимогам нормативних документів. Відповідно до експертного висновку, зареєстрованого в Адміністрації ДС спеціального зв`язку та захисту інформації України 06.09.2021 за №1284 прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Прилад автоматичний для зважування транспортних засобів в русі Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM. Технічні вимоги за критерієм технічного захисту інформації» з рівнем гарантії Г-2. Із копії сертифікату перевірки типу UA.TR.001 62/21 Rev.0 від 17.06.2021 видно, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM відповідає типу засобу вимірювальної техніки застосованим вимогам Технічного регламенту. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 транспортний засіб Mercedes-Benz 1424, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 . Згідно договору оренди транспортного засобу від 06.06.2022, укладеного між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «Війсксервіс-волонтер» (Орендар), на умовах визначених цим Договором орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове користування вантажний автомобіль Mercedes-Benz 4424, д.н.з. НОМЕР_1 на строк з 06.06.2022 по 30.08.2022 року. Передання транспортного засобу що орендується оформляється Актом приймання передачі. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно правомірності винесення відповідачем спірної постанови, колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР. Пунктом 22.5 ПДР України передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: вантажні автомобілі - двовісний автомобіль максимальне значення для автомобільних доріг державного значення -18т., місцевого значення 14т.; в) навантаження на вісь: максимальне значення для автомобільних доріг державного значення - 11,5т., місцевого значення 7т. У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення. Зокрема, пунктом 1.10 ПДР України визначено що габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю. Згідно п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174. Згідно п.7 вказаного Порядку фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Пунктами 11, 12 вказаного Порядку передбачено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно п.16 Порядку Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Відповідно до п.17 Порядку у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 2 ст.132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, зафіксована технічним засобом інформація може розцінюватися як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Як встановлено судом першої інстанції, оскаржувана постанова від 12 серпня 2022 року серії АА №00000645 відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 року. Також встановлено, що оскаржувана постанова відповідає додатку 1 Інструкції №512 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури №324 від 14.05.2022). Інструкція затверджує форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення. Окрім того вона також містить: інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії; фактичні зафіксовані параметри ТЗ; фотозображення ТЗ; формулу розрахунку % перевищення; посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображеннями чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення; ідентифікатор доступу. Обставини зазначені в оскаржуваній постанові підтверджуються роздрукованими фотозображеннями на яких зафіксовано подію самого правопорушення, а також наявні відомості щодо власника транспортного засобу, загальної ваги ТЗ, навантаження на осі та відсоток перевищення. Разом з тим, суд першої інстанції вважав спростованими твердження представника позивача щодо сумнівів в правильності результатів зважування, оскільки вони спростовуються вищевказаними копією сертифікату відповідності типу засобів вимірювальної техніки UA.TR.001 62-21 від 01.09.2021, копією сертифіката перевірки типу, копією експертного висновку щодо відповідності автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів в русі вимогам нормативних документів. Тобто, фіксація правопорушення відбулась у визначений законодавством спосіб за допомогою використання автоматизованої системи зважування транспортних засобів у русі, якою зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме загальної маси ТЗ та навантаження на одинарну вісь. Крім того, колегія суддів зазначає, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі фіксує наявне порушення транспортного засобу в русі, комплексно при автоматично визначених вагових, габаритних та інших параметрів. В свою чергу всі відомості із зважувального обладнання на дорогах передаються до центру обробки даних Укртрансбезпекою. Фіксація руху здійснюється цілодобово. Разом з тим, посилання представника позивача на дані товарно-транспортної накладної, наданої на підтвердження відсутності порушення є безпідставними, оскільки нею не можуть спростовуватися дані автоматичних вагових комплексів, вона не є належним, допустимим і достатнім доказам того, що вага транспортного засобу на момент проїзду зважувального комплексу була меншою від встановленої. Також представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу наведено формулу розрахунку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів, розрахунок перевищення загальної маси транспортного засобу позивача на 23,6% (4,259 тон), навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 24,1% (2,78 тон), що відповідає показникам, які зазначені в оскаржуваній постанові. Крім того, позивачем та його представником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що належним користувачем транспортного засобу Mercedes-Benz 1424, д.н.з. НОМЕР_1 (власником якого є ОСОБА_1 ), є інша особа, в т.ч і що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу. При цьому, договір оренди транспортного засобу наданий суду вказаних обставин достовірно не підтверджує. А тому, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідно до положень ч.1 ст.14-3, 279-5 КУпАП ОСОБА_1 є відповідальною особою за вчинене правопорушення. Також слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до пунктів 3, 21 яких підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача. Таким чином, саме з ініціативи позивача вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу. Крім того, частиною другою статті 14-1 КУпАП визначено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення. Натомість, позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджували б відповідне звернення до відповідача та повідомлення ним таких обставин. Разом з цим, колегія суддів зауважує, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019. Слід також зазначити, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_2 про скасування постанови серії АА №00000645 від 12.08.2022. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.