Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/936/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/936/23 Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В. Суддя-доповідач: Граб Л.С. 18 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 29.06.2021 по 26.12.2022, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні дна календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100; -зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний затій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні,-період з 29.06.2021 по 26.12.2022, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 позов задоволено: -визнано протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; -стягнути з 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.09.2021 по 27.12.2022 в сумі 90559 (дев`яносто тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 28 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у період в органах та підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної служби цивільного захисту України. Наказом від 22.09.2021 №495 "Про звільнення особи начальницького складу", ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту, достроково розірвано контракт та виключено з кадрів ДСНС. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 560/3025/20 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 13 травня 2020 року № 196 "Про звільнення осіб начальницького складу"; поновлено ОСОБА_1 , майора служби цивільного захисту, на посаді заступника начальника 3 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Хмельницькій області та поновлено дію контракту про проходження служби цивільного захисту від 02 червня 2016 року № 273/16, укладеного між ОСОБА_1 та Начальником ГУ ДСНС України у Хмельницькій області; стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14 травня 2020 року по 05 серпня 2020 року в сумі 43977 грн. 34 коп. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 560/3025/20, та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 10 червня 2021 р. у справі № 560/3025/20 постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року скасовано, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року залишено в силі. Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 25 червня 2021 р. №327 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача поновлено на посаді з 29.06.2021. За час вимушеного прогулу з 14 травня 2020 року по 05 серпня 2020 року виплачено кошти у розмірі 43977,34 грн.. Вважаючи, що виплата грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відбулась не в повному обсязі та не за весь період вимушеного прогулу і мала бути виплачена з 14 травня 2020 року по 28 червня 2021року, позивач звернувся до суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №560/3277/22, яке набрало законної сили 20.12.2022 згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, визнано протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 06.08.2020 року по 28.06.2021 року; стягнуто з 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 06.08.2020 року по 28.06.2021 року у розмірі 167568,83 грн. Вважаючи бездіяльність відповідач щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині першій статті 2 КАС України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України). Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. За змістом статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у вказаній в цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Переліченими нормами передбачено відшкодування в тому випадку, якщо підприємство, установа, організація не розрахувались зі звільненим працівником в день звільнення. Тобто, якщо саме на день звільнення підприємство, установа, організація має перед звільненим працівником заборгованість, то весь час, поки ця заборгованість не буде виплачена, передбачений особливий вид відповідальності виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Іншими словами, відповідальність підприємства, установи, організації починається з дня звільнення працівника і закінчується днем, коли працівникові виплачена сума, яку підприємство, установа, організація мали виплатити в день звільнення. В той же час, із наданих відповідачем копій розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат за вересень 2021 (№1, №2), відомостей розподілу виплат ДО1 ДПРЗ (№1, №2), колегією суддів з`ясовано, що при звільненні ОСОБА_1 , ГУ ДСНС України у Хмельницькій області проведено з ним повний розрахунок. Разом з тим, у спірних правовідносинах, позивач просить зобов`язати відповідача виплатити відшкодування у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Однак, чинним законодавством не передбачено стягнення середнього заробітку на підставі статей 1116,117 КЗпП України, в зв`язку з несвоєчасною виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на виконання судового рішення, а відтак позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Слід також зазначити, що як вбачається зі змісту в ЄДРСР та дослідженого судом апеляційної інстанції судового рішення у справі № 560/3025/20, останнім стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 саме за період з 14 травня 2020 року по 05 серпня 2020 року. Тому саме за цей період на виконання вищезазначеного судового рішення, відповідачем виплачено позивачу кошти. І до постановлення судового рішення у справі №560/3277/22 у відповідача не було обов`язку сплачувати позивачу кошти за інший період. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.