LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд725/5228/21

від 18.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/5228/21 Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 18 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року позовну заяву позивача залишено без розгляду згідно частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Підставою залишення позовної заяви позивача без розгляду слугувало те, що позивач/його представник був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, однак в такі не з`явився, а до суду не надходило заяв із зазначенням причин та доказів неможливості прибути у призначені судові засідання, заяв про відкладення розгляду справи або ж про розгляд справи у відсутність позивача/його представника. Крім того, у судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із черговою неявкою позивача/його представника без поважних причин. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Порядок вручення учасникам справи судового рішення визначається статтею 251 КАС України. Так, приписами частини п`ятої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. З аналізу наведених норм КАС України слідує, що застосування наведених норм статті 205 КАС України і, як наслідок пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, передбачає наявність таких обов`язкових умов: 1) позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; 2) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; 3) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; 4) від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 5) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів. Умовою, з якою пов`язане застосування наслідків, визначених у частині першій статті 240 КАС України, є повторне (перше - для суб`єкта владних повноважень) неприбуття позивача у підготовче чи у судове засідання без поважних причин. Питання поважності причин неявки позивача (його представника) до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють прибуття у судове засідання у визначені судом дату і час. Поряд з цим, визнання судом неповажними причин неявки учасника справи у судове засідання має бути відповідним чином зафіксоване у матеріалах справи. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.08.2021 року у справі №420/512/21. Так, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що про наявність ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, йому стало відомо під час ознайомлення його представника з матеріалами даної справи. При цьому, даних про направлення ОСОБА_1 копії зазначеної ухвали суду, а також даних про повідомлення останнього про призначення дати слухання справи - саме на 18 квітня 2023 року на 12 год. 15 хв. та на 25 квітня 2023 року на 12 год. 00 хв., в матеріалах справи не виявлено. Перевіряючи доводи скаржника, колегією суддів встановлено наступне. З матеріалів справи слідує, що відповідно до наказу № 15 з від 08.05.2023 року Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснено заміну адвоката Вакарчука Вячеслава Ілліча, який надавав безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 11.06.2021 року №281, та припинено дію цього доручення. В цей же день Чернівецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги для представництва інтересів ОСОБА_1 у справі №725/5228/21 було видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №272 від 08.05.2023 року адвокату Клецько Ю.С. В ході перевірки інформації про причини неявки адвоката ОСОБА_4 в призначені судові засідання по справі на 18 квітня 2023 року на 12 год. 15 хв. та на 25 квітня 2023 року на 12 год. 00 хв., останній надав копію судової повістки, виданої Глибоцьким районним судом Чернівецької області з відміткою про те, адвокат Вакарчук В.1. перебував в судовому засіданні у зазначеному суді 18.04.2023 року з 10 год. 30 хв. до 12 год. 25 хв. і тому він фізично не міг бути в цей час в Чернівецькому окружному адміністративному суді, а також він надав копію довідки № 501 від 26.04.2023 року Військової частини НОМЕР_2 про те, що він перебуває з 24.04.2023 року на військовій службі за призовом по мобілізації у воєнний час, а тому він також не міг бути присутнім в судовому засіданні в Чернівецькому окружному адміністративному суді 25.04.2023 року. Окрім того, як стверджує скаржник, про неможливість прибути в судове засідання, адвокат Вакарчук В.І. попереджав секретаря судового засідання по тому самому номеру телефону, з якого йому надходили повідомлення про призначені дати судових засідань. Факт попередження працівників суду адвокатом Вакарчук В.І. про неможливість прибути в судове засідання 25.04.2023 року підтверджуються копією роздруківки скріншота переписки адвоката Вакарчук В.І. з секретарем судового засідання Чернівецького окружного адміністративного суду за 25.04.2023 року. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України. У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з направленням справи до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року скасувати. Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»