Ухвала КЦС ВС № 2-361/11

Ухвала Іменем України 17 липня 2023 року м. Київ справа № 2-361/11 провадження № 61-9919ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача (позивача) у виконавчих листах, боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року у справі №2-361/2011 за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява мотивована тим, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року у справі № 2-361/2011 позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» суму заборгованості в розмірі 315 845,85 грн, з яких: непогашений кредит - 268 725,37 грн; несплачені відсотки - 46 164,24 грн; підвищені відсотки - 956,24 грн за кредитним договором 15/04/365к-07. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн, а всього 1 820,00 грн. 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» то ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №30/04/21/ФК2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати АТ «Універсал Банк» суму фінансування, а АТ «Універсал Банк» зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення права вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору та підписується одночасно з ним. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачів за кредитним договором №15/04/357к-07 від 14 травня 2007 року, в розмірі 47 029,70 дол. США. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначало, що рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2011 року по справі №2-361/2011 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», станом на день звернення до суду із даною заявою, залишається не виконаним, боржники не погашають заборгованість та ухиляються від самостійного виконання даного рішення. З огляду на зазначене, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило задовольнити заяву та замінити стягувача у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2011 року у справі №2-361/2011. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року, у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підставі рішення суду позивач (стягувач) АТ «Універсал Банк» отримало виконавчий документ, звернулося із ним до органів виконавчої служби, проте рішення виконано не було, виконавчі документи були повернуті стягувачу без виконання, виконавче провадження не відновлено і питання поновлення пропущеного строку заявником не порушується, тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволенню не підлягає, оскільки така заміна стягувача за відсутності відкритого виконавчого провадження та після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. У червні 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», із застосуванням засобів поштового зв`язку, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року, у якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити. Замінити стягувача АТ «Універсал банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди, відмовляючи у задоволенні заяви, не врахували, що сплив строку зумовлений довгим розглядом заяви судом першої інстанції. Крім того, посилається на те, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання переривався у зв`язку із пред`явленням виконавчого листа до виконання. Заявник посилається на те, що повторно виконавчий лист не пред`являвся до виконання після його повернення 30 березня 2020 року старшим державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Невмержицькою Ярославою Анатолієвною зокрема у зв`язку з оголошенням на території України правового режиму воєнного стану. На переконання заявника, зазначені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Судами встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року у справі № 2-361/2011 позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» суму заборгованості в розмірі 315 845,85 грн, з яких: непогашений кредит - 268 725,37 грн; несплачені відсотки - 46 164,24 грн; підвищені відсотки - 956,24 грн за кредитним договором 15/04/365к-07. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн, а всього 1 820,00 грн Постановою старшого державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Невмержицькою Я. А. від 30 березня 2020 року виконавчий лист № 2-361/2011 у виконавчому провадженні ВП № 60916286, виданий Вінницьким районним судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» суми заборгованості в розмірі 315 845,85 грн та судових витрат, де боржником є ОСОБА_2 , повернуто стягувачу. Відомостей про те, що станом на час звернення до суду «ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» із заявою про заміну стягувача (позивача) та на час розгляду заяви на примусовому виконанні перебувають незавершені виконанням виконавчі провадження щодо відповідачів (боржників) заявником до суду не подано. 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» то ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №30/04/21/ФК2. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення права вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору та підписується одночасно з ним. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачів за кредитним договором №15/04/357к-07 від 14 травня 2007 року, в розмірі 47 029,70 дол. США. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша, друга статті 442 ЦПК України). Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «По виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження. Положення статті 55 ЦПК України визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом. За правилом частини першої та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання. Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, свідчитиме про те, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість безпідставно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам. Таким чином створюватимуться штучні умови для уникнення вимог законодавства щодо строку, що безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може перебувати у невизначеному стані протягом тривалого або взагалі необмеженого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. Отже, подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року в справі № 910/2954/17. Подібні висновки також викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14. Наведе свідчить, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність порушеного заявником питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих листах. З таким висновком погоджується і Верховний Суд. Крім того, посилання заявника на введення на території України правового режиму воєнного стану не можуть бути предметом оцінки Верховним Судом, оскільки, як вже зазначалось, питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявником не порушувалось. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) (пункт 128). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача (позивача) у виконавчих листах, боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відмовити. Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць