Постанова 4813 № 521/9415/19

Номер провадження: 22-ц/813/1050/23 Справа № 521/9415/19 Головуючий у першій інстанції Плавич І. В. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.07.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., за участю: секретаря Нечитайло А.Ю. апелянта ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка П.С., третьої особи ОСОБА_2 , представника ОСОБА_2 - адвоката Шевцова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Плавич І.В., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, заінтересована особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , встановив: 06.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою та просила визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого Малиновського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Іскри С.І. від 16 липня 2018 року про опис та арешт майна боржника, винесену у виконавчому провадженні НОМЕР_1; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого Малиновського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Іскри С.І. від 19 липня 2018 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні НОМЕР_1; визнати недійсним звіт про оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 , складений 29 серпня 2018 року ТОВ «Приватна експертна служба» в особі оцінювача Заріцького А.О.; визнати протиправними дії головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю.В. стосовно передання на реалізацію на електронних торгах житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати протиправними дії головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю.В. стосовно виплати ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 271 318,00 грн. Обґрунтовуючи свою скаргу та пояснюючи підстави звернення до суду, скаржник ОСОБА_1 посилалася на те, що Малиновський районний суд м. Одеси 05.07.2016 року видав ОСОБА_3 виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 10 000,00 доларів США, що еквівалентно 167 200,00 грн., та судового збору в розмірі 1 672,00 грн. У процесі примусового виконання судового рішення був призначений суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - ТОВ «Приватна експертна служба», яким складений звіт про ринкову вартість житлового будинку АДРЕСА_1 . Залучення відповідного суб`єкта оціночної діяльності та передання майна на реалізацію на електронних торгах за визначеною у звіті вартістю ОСОБА_1 вважала протиправним. 16.07.2018 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на вказаний житловий будинок, яку ОСОБА_1 вважала протиправною, оскільки за її позицією був порушений встановлений законом порядок звернення стягнення на майно боржника. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.03.2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено (т.2, а.с.16-20). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 17.03.2021 року, та прийняття постави, якою задовольнити її скаргу у повному обсязі (т.2, а.с. 25-31). Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, в тому числі заінтересовані особи: Перший Малиновський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області і ОСОБА_3 - в порядку ч. 1 ст. 131 ЦПК України, оскільки остання за зареєстрованим місцем свого проживання відсутня (т.3, а.с.239-244). Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні. Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше 2-х років (т.2, а.с. 54-55), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, за участю з`явившихся учасників справи, у відсутність інших учасників справи, а також за наявними у справі доказами. При цьому колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції. З матеріалів справи вбачається, що апеляційне провадження було відкрите 09.06.2021 рок, головуючий у справі - суддя-доповідач Артеменко І.А. (т.2, а.с.54-55). У зв`язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Артеменка І.А., що підтверджується Розпорядженням № 2381 від 25.06.2021 року (т.2, а.с. 68), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 року головуючий у справі суддя Артеменко І.А. був замінений на суддю Сегеду С.М., судді Громік Р.Д., Драгомерецький М.М. (т.2, а.с. 69, 70-71). В подальшому склад суду неодноразово змінювався на постійно діючу колегію суддів (т.2, а.с.133, т.3, а.с. 195, 223). Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.06.2023 року визначено новий склад суду: головуючий той же - суддя Сегеда С.М., судді Дришлюк А.І. і Громік Р.Д. (т.3, а.с.231-232). Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09.02.2016 року було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 10 000 доларів США, що еквівалентно 167 200 грн. та судовий збір у розмірі 1 672 грн. На підставі письмової заяви стягувача ОСОБА_3 головним державним виконавцем Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області Татару Д.Д. від 15 липня 2016 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №521/1756/15-ц від 05 липня 2016 року, виданого Малиновським районним судом міста Одеса про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 168 872,00 грн. Згідно з довідкою за формою №1 від 23 листопада 2016 року, складеною головою ОСН «Ближні млини» на відповідний запит державного виконавця від 21 листопада 2016, неповнолітні особи не вказані зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, та обставина, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту народження проживав у вказаному будинку не викликає сумнівів у колегії суддів, оскільки його мама ОСОБА_5 , була зареєстрована і проживала у вказаній квартирі з 01.03.2016 року (т.1, а.с.142). Висновки суду першої інстанції про те, що згідно з відомостями Департаменту освіти та науки Одеської міської ради №01-19-4/1032/1040 від 16 березня 2020 року згідно з особовою справою за місцем роботи, ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , спростовуються довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 з 01.03.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.142). Оскільки в силу ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , 2016 року народження, є місце проживання його матері - ОСОБА_5 , проте, допустившись помилки, вказавши, що цим місцем проживання не є спірний будинок АДРЕСА_1 . Колегія суддів погоджується з доводами заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Шевцова А.В. про те, що малолітній ОСОБА_4 був зареєстрований у спірному будинку після відкриття виконавчого провадження, оскільки вони є слушними, проте не можуть слугувати доказом того, що зазначені дії вказують на зловживання своїми правами з боку боржника ОСОБА_1 . Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_5 не проживала у спірному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на що посилався представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Шевцов А.В., матеріали справи не містять, а тому є лише припущенням ОСОБА_2 і адвоката Шевцова А.В., що в силу ч.6 ст. 81 не може бути підставою для вирішення питання щодо проживання ОСОБА_5 за іншою адресою, ніж АДРЕСА_1 . Разом з тим, враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_4 був сином племінниці боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , тобто не першого ступеня споріднення, не був членом її сім`ї, як то передбачено ст. 156 ЖК України, попередньої згоди органу опіки і піклування на продаж спірного будинку, як того вимагає ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», було непотрібно. Таких правових висновків дотримується Верховний Суд в своїй постановах: у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року, справа №1612/2343/12; в постанові Верховного Суду від 06 травня 2019 року, справа № 639/5828/15-ц; в постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року, у справі № 695/2714/15-ц; в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року, справа № 346/432/16-ц; в постанові Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 607/8445/18,; в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року, справа № 755/12052/19; в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20.03.2023 року, справа № 757/61151/21-ц. Колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржникові ОСОБА_1 було відомо про початок примусового виконання судового рішення №521/1756/15-ц від 05 липня 2016 року, оскільки зазначені висновки маються в ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року, яке набрало законної сили і було залишено без змін постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року, у справі № 521/8681/19. Також із матеріалів справи вбачається, що в процесі виконання судового рішення, 16 липня 2018 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Іскрою С.І. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 . При цьому, суд правильно встановив, що дана постанова була винесена також законно і обґрунтовано, оскільки на інше нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 , накладення арешту було неможливим. Крім того, 18 липня 2018 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Іскрою С.І. було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Зазначені дії також були вчиненні законно, з метою встановлення дійсної, ринкової оцінки нерухомого майна, яке підлягає продажу з прилюдних торгів, з метою виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09.02.2016 року. 16 січня 2019 року за вихідним НОМЕР_1 головним державним виконавцем Першого Малиновського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. в порядку статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу боржниці ОСОБА_1 направлено повідомлення про оцінку вартості описаного майна та витяг зі звіту про оцінку майна від 29 серпня 2018 року, складеного ТОВ «Приватна експертна служба», вартість будинку АДРЕСА_1 склала 262 300 грн., що на той час було еквівалентом 9 351,50 доларів США (т.1, а.с.28, т.3, 115-123). Проте, в ході розгляду даної цивільної справи, ОСОБА_1 надала суду звіт про оцінку спірного будинку, складеного ТОВ «СВ «Продакшн» 18 вересня 2019 року, згідно якого вартість спірного будинку склала 1 173 267 грн., що на той час було еквівалентом 46 603 долара США (т.1, а.с.76-87). Тобто, у цих звітах вартість спірного будинку АДРЕСА_1 склала різницю в 5 разів, що свідчить про необґрунтованість вказаних звітів. При цьому слід зазначити, що перший звіт був здійснений за пів року до проведення електронних торгів, а другий - через пів року після проведення електронних торгів, однак матеріали справи не мають доказів здійснення ОСОБА_1 чи іншими особами самочинного або іншого будівництва в будинку по АДРЕСА_1 . Вирішуючи питання про те, чи відповідає дійсності звіт про оцінку майна від 29 серпня 2018 року, складеного ТОВ «Приватна експертна служба», колегія суддів виходить із того, що будинку, площею 29,5 кв. метрів по АДРЕСА_1 фактично не існує, оскільки ОСОБА_1 здійснила за вказаною адресою самочинні будівництва, у зв`язку з чим загальна площа спірного будинку склала 58,4 кв. м, а житлова - 25,9 кв.м. Зазначені обставини свідчать про те, що при складанні звіту ТОВ «Приватна експертна служба», експертом було здійснено оцінку спірного житлового будинку, документально підтвердженого, без врахування фактично існуючого будинку і прибудинкових споруд, а також вартості земельної ділянки, на якій він збудований. Більше того, про незаконність оцінки спірного житлового будинку, здійсненого ТОВ «Приватна експертна служба», свідчить і Рецензія ТОВ «Експертне бюро «АЙСРА» (т.1, а.с.88-92), згідно якої Звіт, що рецензувався класифікується за ознакою «Третьою» п.67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого ПКМ України від 10.09.2003 року № 1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у Звіті, після виправлення зазначених недоліків. При цьому у вказаній Рецензії зазначено, що будинку АДРЕСА_1 (колишня назва - АДРЕСА_1 ), площею 29,5 кв. м. не існує, а фактично існує будинок за вказаною адресою площею 58,4 кв.м. Отже Оцінювач при виконанні оцінки використовував недостовірні вихідні дані, при відсутності доступу до приміщень, на підставі припущень. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент учинення виконавчих дій) виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати, визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Проте, матеріали справи не мають доказів отримання ОСОБА_1 вищевказаного повідомлення про оцінку вартості Будинку АДРЕСА_1 , з якою згідно даної скарги ОСОБА_1 , остання не згодна і вважає її значно заниженою. Оскільки доводи скаржника ОСОБА_1 про те, що вона не отримувала повідомлення про встановлення оцінки будинку АДРЕСА_1 , то державний виконавець не мав виставляти спірний будинок на продаж. Відповідно до протоколу електронних торгів №390453 по лоту №331869 - житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулися 28 лютого 2019 року, переможцем торгів визначено учасника №14 - ОСОБА_2 - за ціною 404 040,00 грн. (т.3, а.с.164-165). Судом першої інстанції враховано, що ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 08 серпня 2019 року у справі №521/8691/19, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 липня 2020 року та постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року - залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на дії / бездіяльність державних виконавців Першого Малиновського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Дана цивільна справа була витребувана ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.03.2022 року від Малиновського районного суду м. Одеси, надійшла до суду апеляційної інстанції 19.04.2023 року (т.2, а.с.116, т.3, а.с.206), оглянута судом апеляційної інстанції в судовому засіданні. Судом першої інстанції, з яким погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанції, був зроблений висновок про те, що при оскарженні дії / бездіяльності державних виконавців фактично ОСОБА_1 не погоджується виключно із призначеною оцінкою обтяженого майна, та не надає жодного належного доказу на підтвердження неправомірності дій державних виконавців, здійснених при винесенні 15 липня 2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження та подання 07 лютого 2019 року до ОФ ДП «СЕТАМ» заяви про передачу на реалізацію арештованого майна. Проте, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції взагалі не аналізував питання щодо встановлення ціни нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме будинку АДРЕСА_1 , тому встановлені судом обставини не можуть бути покладенні в основу даного судового рішення. Суд першої інстанції правильно вказав, що згідно положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надані широкі права та повноваження у процесі здійснення виконавчого провадження. Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року (в редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29 вересня 2016 року), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки оцінка будинку АДРЕСА_1 не відповідає його ринковій вартості і була проведена відносно будинку, якого фактично не існувало, всі дії державного виконавця, пов`язані з передачею на продаж даного житлового будинку є незаконними, такими, що порушують права боржника ОСОБА_1 , а тому мають бути скасованими. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обов`язковість судового рішення, як це передбачено нормами національного і міжнародного права, однак таке виконання не може бути проведено з порушенням прав однієї зі сторін, в даному випадку боржника ОСОБА_1 . Таким чином, враховуючи, що оцінка будинку АДРЕСА_1 є незаконною, всі подальші дії, пов`язані з реалізацією цього будинку на електронних торгах і виплата стягувачу ОСОБА_3 грошових коштів на виконання судового рішення, є також незаконними. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково і скасувати ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 17 березня 2021 року, в частині: відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання недійсним звіту про оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 , складений 29.08.2018 року ТОВ «Приватна експертна служба», в особі оцінювача Заріцького А.О.; визнання протиправними дії головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю.В. стосовно передання на реалізацію на електронних торгах житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання протиправними дії головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. стосовно виплати ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 271 318 грн. Колегія суддів вважає за необхідне прийняти в цій частині постанову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_1 . В решті ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 17 березня 2021 року слід залишити без змін, оскільки в іншій частині ухвала є законною і обгрунтованою. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 17 березня 2021 року, в частині: відмови в задоволенні її скарги про визнання недійсним звіту про оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 , складений 29.08.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба», в особі оцінювача Заріцького А.О.; визнання протиправними дії головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. стосовно передання на реалізацію на електронних торгах житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання протиправними дії головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. стосовно виплати ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 271 318.00 грн. (двісті сімдесят одну тисячу триста вісімнадцять гривень), скасувати. Прийняти в цій частині постанову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_1 . В решті ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 17 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17.07.2023 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда Р.Д. Громік А.І. Дришлюк