Ухвала КАС ВС № 990/135/23

УХВАЛА 17 липня 2023 року м. Київ справа №990/135/23 адміністративне провадження №П/990/135/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Слуга народу», Депутатської фракції Верховної Ради України Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Європейська солідарність», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Голос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Представництво Організації Об`єднаних Націй в Україні, Представництво Європейського Союзу, про зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 11 липня 2022 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Слуга народу», Депутатської фракції Верховної Ради України Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Європейська солідарність», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Голос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Представництво Організації Об`єднаних Націй в Україні, Представництво Європейського Союзу, в якій позивачка просить «зобов`язати парламент України»: - усунути бездіяльність і вжити дій щодо створення комісії захисту прав споживачів (в т. ч. електроенергії) при Верховній Раді України під головуванням ЄС, яка б контролювала використання міжнародних коштів і бюджету України; - винести окрему ухвалу, якою зобов`язати Верховну Раду України відсторонити від займаної посади державного службовця ОСОБА_2 із-за підписання ним 30 травня 2023 року протиправної постанови №544 про підміну цифр і здороження (за 1 день) на +84% всім споживачам вартості електроенергії, задля відновлення власності фірм олігархів, в яких працював керівник уряду. Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом Верховний Суд виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1- 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Згідно частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 266 КАС України, зокрема частиною першою цієї статті, встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат. Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. За приписами частин першої, п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. За змістом обґрунтування, викладеного в позовній заяві, позивач звертається до суду на захист конституційних прав Споживача, що порушені ОСОБА_2 шляхом підписання ним протиправної постанови №544 від 30 травня 2023 року про збільшення на +84% вартості електроенергії споживачам з 01 червня 2023 року. На переконання позивача, відповідачі ігнорують порушення законодавства України у постанові ОСОБА_2 №544, яка не доведена до відома Споживачів - громадян України, у встановленому законом порядку, у ній відсутнє обгрунтування загальносуспільного зростання ціни на +84% та містить підміну цифр. У позовній заві ОСОБА_1 не зазначила обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини та не обґрунтувала належним чином порушення її прав, свобод та інтересів, спричинені оскаржуваною бездіяльністю. Крім того, за змістом пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Однак, з вимог позовної заяви неможливо встановити, якому саме з визначених у вступній частині відповідачів їх адресовано. Варто зазначити й те, що за змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховний Суд як суд першої інстанції має повноваження щодо розгляду чітко визначеної категорії адміністративних справ, серед яких немає спорів з Депутатськими фракціями Верховної Ради України щодо здійснення парламентського контролю. За змістом пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Однак, враховуючи, що зі змісту позовної заяви незрозумілим є зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та їх правові підстави, наразі питання застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України не підлягає вирішенню. Усталеною є позиція Верховного Суду й про те, що до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції віднесено лише ті спори щодо оскарження актів (дій чи бездіяльності) Верховної Ради України, які виникають у правовідносинах, у яких Верховна Рада України як орган законодавчої влади реалізовує свої владні повноваження (крім законотворчої діяльності і випадків, коли акти Верховної Ради України підлягають перевірці на відповідність Конституції України (конституційність) Конституційним Судом України. Тобто Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні, здійснюючи законотворчу діяльність, не виконує владних управлінських функцій, а тому дії/бездіяльність Верховної Ради України у цьому процесі не можуть підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції. Враховуючи, що зі змісту позовної заяви і заявлених вимог неможливо встановити дійсний предмет спору, який би узгоджувався з обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд вважає, що позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, у якій уточнити предмет спору, зміст позовних вимог, їх відповідне правове обґрунтування і викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного із зазначених нею відповідачів. Виклад обґрунтування має узгоджуватися з вимогами і визначеним переліком учасників справи. Також, у позовній заяві ОСОБА_1 вказала у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Представництво Організації Об`єднаних Націй в Україні, Представництво Європейського Союзу. Проте, у позовній заяві не вказано, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки вищевказаних третіх осіб, що, відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для їх залучення. Окрім того, за змістом пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, з-поміж іншого, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Натомість позивачкою не надано власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, однак позивачем не надано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 грн. За таких обставин позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. За змістом статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України. Позивачці слід надати строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом складання та подання нової позовної заяви із зазначенням змісту позовних вимог і викладу обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги; зазначенням та наданням доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивачки; наданням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, та документа про сплату судового збору в розмірі, визначеному законом або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява підлягатиме поверненню. Керуючись статтями 19, 22, 160, 161, 169, 248, 266 КАС України,

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Слуга народу», Депутатської фракції Верховної Ради України Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Європейська солідарність», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Голос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Представництво Організації Об`єднаних Націй в Україні, Представництво Європейського Союзу, про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання виправленої позовної заяви. Вказаний процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений у випадку, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Соколов