Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2017/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2017/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 17 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення від 26.01.2023 № 968250880623 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи у податкових органах з 02.07.1990 по 26.09.2022; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 19.01.2023 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 19.01.2023 року № 64/С/22-01-10-02-06 та № 65/С/22-01-10-02-06, з врахуванням виплачених сум. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 15.11.2013 року № 0170503 ОСОБА_1 встановлено довічно другу групу інвалідності. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 15 листопада 2013 року та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-VІ. 19 січня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 968250880623 від 26 січня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу". В обґрунтування рішення зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 41 рік 7 місяців 24 дні, у тому числі стаж державної служби станом на 01.05.2016 року - 2 роки 11 місяців 7 днів. Згідно із записами трудової книжки заявник не має 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ (станом на 01.05.2016) та не досяг віку. Враховуючи те, що постанова Кабінету Міністрів України № 713 втратила чинність, а також, що в переліку згідно статті 25 до Закону України "Про державну службу" відсутні працівники Державної фіскальної служби, у зв`язку з чим стаж неможливо взяти до розрахунку, як стаж державного службовця за періоди роботи на посаді ревізора-інспектора відділу доходів з 06.01.1988 року по 01.03.1988 року, старшого економіста відділу держдоходів з 02.03.1988 року по 03.05.1988 року та старшого податкового-інспектора з 04.05.1988 року по 30.06.1990 року. Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачу про рішення № 968250880623 від 26 січня 2023 року, а також зазначило, що до стажу державної служби для визначення права на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII не зараховано періоди роботи з 02.07.1990 року по 30.04.2016 року в податковій інспекції, оскільки присвоювалися спеціальні звання. За змістом трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 : - 02.07.1990 року - призначений по переводу на посаду начальника відділу оподаткування кооперативних та громадських організацій Державної податкової інспекції по м. Хмельницькому (запис № 11); - 07.06.1993 року - переведений на посаду начальника відділу податкових розслідувань (запис № 12); - 08.09.1993 року - призначений на посаду заступника начальника інспекції - начальника відділу податкових розслідувань (запис № 13); - 03.01.1994 року - переведений на посаду заступника начальника інспекції - начальника управління податків та зборів (запис № 14); - 04.08.1994 року - присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІ рангу" (запис № 15) - 02.11.1994 року - прийняв присягу державного службовця (запис № 16); - 26.11.1996 року - призначений в порядку переводу з державної податкової інспекції по м. Хмельницькому заступником голови адміністрації - начальником управління справляння податків з юридичних осіб (запис № 17); - 01.02.1997 року - присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби І рангу" (запис № 18); - 17.02.1998 року - призначений заступником начальника ДПІ у м. Хмельницькому - начальником управління справляння податків з юридичних осіб (запис № 20); - 22.06.2000 року - звільнений по переводу в державну податкову адміністрацію у Хмельницькій області (запис № 23); - 23.06.2000 року - призначений заступником голови державної податкової адміністрації у Хмельницькій області - начальником управління організації документальних перевірок юридичних осіб (запис № 24); - 23.06.2000 року - присвоєно спеціальне звання "Державний радник податкової служби ІІІ рангу" (запис № 25); - 17.01.2002 року - переведений на посаду заступника голови державної податкової адміністрації у Хмельницькій області - начальника управління податкового аудиту та валютного контролю (запис № 27); - 22.10.2003 року - звільнений по переводу в державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому (запис № 28); - 23.10.2003 року - призначений на посаду начальника державної податкової інспекції у м. Хмельницькому по переводу з державної податкової адміністрації у Хмельницькій області (запис № 29); - 18.05.2010 року - звільнений по переводу в державну податкову адміністрацію у Хмельницькій області (запис № 30); - 19.05.2010 року - призначений на посаду заступника голови державної податкової адміністрації у Хмельницькій області (запис № 31); - 21.12.2010 року - звільнений з посади по переводу в Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію (запис № 32); - 22.12.2010 року - призначений на посаду начальника Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (запис № 33); - 16.02.2012 року - звільнений у порядку переведення в Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію Хмельницької області Державної податкової служби (запис № 34); - 17.02.2012 року - призначений на посаду начальника Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби по переводу з Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області (запис № 35); - 24.05.2013 року - призначений в порядку переведення на посаду начальника Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (запис № 37); - 24.05.2013 року - присвоєно 9-й ранг державного службовця (запис № 38); - 13.01.2015 року - звільнений із займаної посади по переводу в Головне управління ДФС у Хмельницькій області (запис № 39); - 14.01.2015 року - призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Хмельницькій області (запис № 40); - 23.01.2020 року - звільнений із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області (запис № 41); - 24.01.2020 року - призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області (запис № 42); - 24.01.2020 року - присвоєно 4 ранг державного службовця (запис № 43); - 23.12.2020 року - звільнений із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області (запис № 44); - 24.12.2020 року - призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області (запис № 45); - 26.09.2022 року - припинено державну службу та звільнений із займаної посади у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців (запис № 46). Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України регламентовано, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. До 01 травня 2016 року суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ). З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон України № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII, втратив чинність. Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. У частині першій статті 37 Закону № 3723-XII зазначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас, відповідно до частини дев`ятої статті 37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина десята статті 37 Закону № 3723-XII). З аналізу частини дев`ятої статті 37 Закону № 3723-XII можна дійти висновку, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV: - особам, визнаними інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років; або - особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 968250880623 від 26 січня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу". В обґрунтування рішення зазначено, що страховий стаж позивача складає 41 рік 7 місяців 24 дні, у тому числі стаж державної служби станом на 01 травня 2016 року - 2 роки 11 місяців 7 днів. Згідно із записами трудової книжки заявник не має 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ (станом на 01.05.2016 року) та не досяг віку. Враховуючи те, що постанова Кабінету Міністрів України № 713 втратила чинність, а також, що в переліку згідно статті 25 до Закону України "Про державну службу" відсутні працівники Державної фіскальної служби, у зв`язку з чим стаж неможливо взяти до розрахунку, як стаж державного службовця за періоди роботи на посаді ревізора-інспектора відділу доходів з 06.01.1988 року по 01.03.1988 року, старшого економіста відділу держдоходів з 02.03.1988 року по 03.05.1988 року та старшого податкового-інспектора з 04.05.1988 року по 30.06.1990 року. Із аналізу спірного рішення та записів трудової книжки позивача слідує, що відповідач зарахував до стажу державної служби останнього періоди станом на 01.05.2016 року: з 06.01.1988 року по 01.03.1988 року; з 02.03.1988 року по 03.05.1988 року; з 04.05.1988 року по 30.06.1990 року. Суд зауважує, що відповідач у спірному рішенні не зазначає конкретний період, який він не зарахував до стажу державної служби позивача, однак зазначає про відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи у Державній фіскальній службі, тому що у статті 25 Закону України "Про державну службу" відсутні працівники вказаного органу. Оскільки позивач відповідно до інформації його трудової книжки 23.01.2020 року звільнений із посади заступника начальника Головного управління ДФС у Хмельницькій області в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області (запис № 41), період з 24.01.2020 року, часу призначення у порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, відповідач зарахував до стажу державної служби останнього. З огляду на вищевказане, відповідач не зарахував періоди роботи позивача у податкових органах з 02.07.1990 року по 23.01.2020 року. Суд також звертає увагу, що у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вказано про незарахування відповідачем періоду роботи позивача з 02.07.1990 року по 30.04.2016 року, у відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що не зараховано період з 02.07.1990 року по 24.05.2013 року. У свою чергу Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким прийнято спірне рішення, вказує, що зарахуванню до державної служби не підлягають періоди роботи з 02.07.1990 року по 30.04.2016 року. При цьому підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів стало, по-перше, те, що у статті 25 Закону України "Про державну службу" відсутні працівники Державної фіскальної служби, по-друге, позивач не досяг відповідного віку. Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 7 частини другої зазначено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Оскільки спірні періоди стосуються також часу до набрання чинності Законом № 889-VIII, суд враховує положення пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, відповідно до якого стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 100.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу". Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Отже, у цьому випадку також слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №

283. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби. Разом із тим, відповідно до статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Згідно із статтею 343 Податкового кодексу України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: радник податкової служби ІІ рангу; радник податкової служби І рангу; державний радник податкової служби ІІІ рангу. Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. З огляду на вказане суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування періодів роботи позивача з 02.07.1990 року по 24.05.2013 року, оскільки йому з 04.08.1994 року присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби ІІ рангу і в подальшому присвоювалися інші спеціальні звання, а також доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування періодів роботи з 02.07.1990 року по 30.04.2016 року в податковій інспекції, оскільки йому присвоювалися спеціальні звання. Доводи відповідачів про те, що позивач не досяг віку, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд оцінює критично, оскільки Закон № 3723-ХІІ не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 687/545/17. Суд також зауважує, що за змістом трудової книжки позивач 02.11.1994 року прийняв присягу державного службовця (запис № 16), крім того 24.05.2013 року йому присвоєно 9-й ранг державного службовця (запис № 38), 24.01.2020 року - 4-й ранг державного службовця (запис № 43). Оскільки позивач у спірні періоди проходив службу у податкових органах, що зараховується до стажу державної служби, суд задовольняє позовні вимоги у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи позивача у податкових органах з 02.07.1990 року по 23.01.2020 року. Разом із тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби періоди роботи позивача з 24.01.2020 року по 26.09.2022 року, оскільки доказів незарахування таких періодів відповідачем матеріали адміністративної справи не містять. Як свідчать матеріали справи, позивачу призначена друга група інвалідності у період перебування на державній службі, позивач має стаж державної служби понад 30 років, відтак він має право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до положень статті 37 Закону № 3723-XII, а тому суд доходить висновку, що відмова відповідача у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності другої групи відповідно до Закону № 3723-XII є протиправною. З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.01.2023 № 968250880623 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ є протиправним, а тому його слід скасувати. Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 19.01.2023 року на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 19.01.2023 року № 64/С/22-01-10-02-06 та № 65/С/22-01-10-02-06, з врахуванням виплачених сум, суд вказує на таке. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон № 1058-IV. Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Заява про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ подана позивачем 19 січня 2023 року, відтак суд дійшов висновку, що саме з цієї дати позивач має право на переведення на пенсію державного службовця, а також здійснення нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 19.01.2023 року № 64/С/22-01-10-02-06 та № 65/С/22-01-10-02-06. З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 19.01.2023 року на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 19.01.2023 року № 64/С/22-01-10-02-06 та № 65/С/22-01-10-02-06. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.