Постанова 4856 № 560/2544/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2544/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 17 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №221550002531 від 21.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в російській федерації з 01.03.2007 по 05.04.2022. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася з заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії позивачем надано, зокрема, трудову книжку від 29.07.1980 серії НОМЕР_1 , трудову книжку від 01.03.2007 серії НОМЕР_2 , вкладиш до трудової книжки НОМЕР_3 від 23.04.2014, довідки №14 від 27.10.2021 та № 1 від 14.01.2022. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 221550002531 від 21.09.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 14.09.2022 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 28 років, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, про що повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0204-8/60772 від 22.09.2022. Зазначено, що страховий стаж позивача складає 21 рік 2 місяці 14 днів (арк. спр. 5-6). До страхового стажу ОСОБА_1 враховано наступні періоди роботи: з 01.09.1979 по 25.07.1980 навчання в технічному училищі №62 м.Червоноград; з 26.07.1980 по 29.08.1981 в Червоноградському виробничому панчішному об`єднанні; з 06.09.1981 по 04.11.1981, з 24.05.1982 по 23.08.1982, з 30.08.1982 по 13.12.1982, з 11.04.1983 по 10.06.1983, з 21.06.1983 по 22.11.1984 в Теофіпольському цукровому заводі; з 19.04.1985 по 05.01.1993 в Теофіпольському універмазі; з 06.01.1993 по 18.03.1994 в Теофіпольському торгово-роздрібному об`єднанні; з 01.01.1997 по 31.12.1997 в колгоспі «Арсенал»; з 01.01.1998 по 31.12.1998 в СТОВ «Михнівка»; з 01.01.1999 по 27.01.1999, з 01.02.1999 по 24.02.1999, з 01.03.1999 по 27.03.1999, з 01.04.1999 по 26.04.1999, з 01.06.1999 по 26.06.1999, з 01.07.1999 по 26.07.1999 - в СТОВ «Михнівка» згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; з 04.01.2000 по 31.12.2003 в Теофіпольському вузлі зв`язку Хмельниццької дирекції УДППЗ «Укрпошта»; з 01.01.2004 по 21.11.2005 - в Теофіпольському вузлі зв`язку Хмельниццької дирекції УДППЗ «Укрпошта» згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2007 по 05.04.2022, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до органів Пенсійного фонду Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що право на призначення пенсії за віком у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 28 років. Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Згідно з ст. ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці. Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 (адміністративне провадження № К/9901/24469/18). В трудовій книжці від 01.03.2007 НОМЕР_2 та вкладиші в трудову книжку НОМЕР_4 від 25.04.2014 міститься інформація, що позивач в період з 01.03.2007 по 05.04.2022 працювала в російській федерації (арк. спр. 21-29). Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, чинної на момент роботи позивача (далі Угода від 13.03.1992) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають. Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Відповідно до ст. 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугою років, громадянам держав учасниць Угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території будь якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Необхідні для пенсійного забезпечення документи, що видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, що входили у склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (ст. 11 Угоди від 13.03.1992). Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу. З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії. Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Відповідно до розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №221550002531 від 21.09.2022 загальний страховий стаж позивача становить 21 рік 2 місяці 14 днів. Так, з урахуванням спірних періодів, а також періодів, що були враховані відповідачами, стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, складає понад 28 років. У зв`язку із досягненням позивачем відповідного віку, наявності необхідного стажу роботи, позивач набув право на призначення пенсії. Враховуючи вищезазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №221550002531 від 21.09.2022 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, пенсія повинна бути призначена позивачу з 14.09.2022 - з дня звернення за призначенням пенсії, тому суд, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію з 14.09.2022. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.