Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3737/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3737/22 Суддя першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про: 1) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №206 від 26.07.2022 в частині: - виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького стану, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, в розмірі 30000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у травні місяці з «20» по « 31» травня 2022 року; - виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького стану, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, в розмірі 30000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у червні місяці з «01» по « 14» та з « 28» по « 30» червня 2022 року; 2) зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) винести наказ про виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щомісячної додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького стану, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, в розмірі 100000 гривень із розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я 17.05.2022; з 20.05 по 14.06.2022; з 28.06 по 01.07.2022, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що чинними на час виникнення спірних правовідносин нормами законодавства було передбачено виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого, а тому, зважаючи що Позивач перебував на стаціонарному лікуванні після перенесеної вибухової травми та у подальшому проходив для лікування ускладнень та наслідків такої травми, то у Відповідача не було правових підстав для припинення виплати такої винагороди, виходячи з розміру 100 000 грн. Також суд підкреслив, що встановлення актами Міністерства оборони України інших умов виплати додаткової винагороди не мають юридичного значення для спірних правовідносин, позаяк вони суперечать акту вищої юридичної сили - постанові Кабінету Міністрів України. Крім іншого, суд зауважив, що у свідоцтві про хворобу від 04.07.2022 військово-лікарська комісія встановлювала придатність ОСОБА_1 до подальшого проходження військової служби, а не факт отримання ним 18.04.2022 травми під час проходження служби. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у позовних вимогах у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що, по-перше, прав визначати порядок та умови виплати додаткової винагороди постановою Кабінету Міністрів України було делеговано, зокрема, керівнику Міністерства оборони України, а тому спірна винагорода може виплачуватися лише за умови безперервного перебування на стаціонарному лікуванні, по-друге, підставою для видання наказу щодо виплату додаткової винагороди є довідка про отримання поранення, по-третє, із змісту свідоцтва про хворобу від 04.07.2022 вбачається, що ОСОБА_1 перебував на обстеженнях та лікуваннях, а не виключно на стаціонарному лікуванні, а відомості цього свідоцтва не містять інформації про те, що нібито отримана 18.04.2022 травма пов`язана із захистом Батьківщини. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 13.06.2023. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що мотиви та аргументи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, а твердження Апелянта про те, що Позивач вводить в оману суд є нерозумним. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 , військовослужбовець за призовом під час мобілізації, перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 з 09.03.2022, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.03.2022 №68 (а.с. 41). Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.04.2022 №108 солдата ОСОБА_1 , стрільця-снайпера 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що вибув у шпиталь у ВШ м. Лисичанськ з 18.04.2022, у зв`язку із пораненням внаслідок бойового зіткнення з ворогом у н.п. Новотошківське, Луганської області (а.с. 33). Судом першої інстанції також встановлено, що Позивач перебував в умовах стаціонару на лікуванні в наступних лікувальних закладах: - військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з 19.04.2022 по 21.04.2022, що підтверджується випискою із медичної карти хворого №3119 із встановленим діагнозом S06.0 вибухова травма: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (а.с. 68-69); - Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» з 21.04.2022 по 23.04.2022, що підтверджується випискою із медичної карти хворого №815 із встановленим діагнозом S06.0 вибухова травма: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (а.с. 70-71); - КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 23.04.2022 по 29.04.2022 що підтверджується випискою із медичної карти хворого №5920 із встановленим діагнозом S06.0/Y36.2 струс головного мозку, ранній відновний період перенесеної вибухової травми (18.04.2022) (а.с. 72-75); - КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» з 29.04.2022 по 17.05.2022, що підтверджується випискою із медичної карти хворого №827 із встановленим діагнозом С94.8/ Y36.2 відновний період перенесеної вибухової травми (18.04.2022 - ЗЧМТ, струс головного мозку) на фоні перенесених ЗЧМТ (2014; 2021), ГПМК (2015) лівобічна рефлекторна пірамідна недостатність, виражений церебрастенічний, тривожно- депресивний синдроми, стійкий цефалгічний синдром, помірний вестибуло-атаксичний синдром, помірне когнітивне зниження, диссомнія, субкомпенсований лікворно - гіпертензійний синдром. Супутні захворювання: 111.0 Гіпертонічна хвороба Зет. (гіпертензивне серце), ступінь 2, ризик високий, часті гіпертензивні кризи. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз (а.с. 76-77); - КНП «Обласна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» з 20.05.2022 по 14.06.2022, що підтверджується випискою із медичної картки хворого №2096/22 із основним діагнозом: тривожний розлад органічного генезу, помірно виражений психоорганічний синдром F06.4 та супутнім діагнозом: відновний період перенесеної вибухової травми (18.04.2022 - ЗЧМТ, струс головного мозку) на фоні перенесених ЗЧМТ (2014; 2021), ГПМК (2015) лівобічна рефлекторна пірамідна недостатність (а.с. 78-80); - КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 28.06.2022 по 08.07.2022, що підтверджується випискою із медичної картки хворого №10558, повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): гіпертонічна хвороба ІІІ ст., ст. 3, гіпертензивне серце, кризовий перебіг. СН І. ФКII. післятравматична (МВТ 2014р, ЗЧМТ 12.02.2021 - забій ГМ, САК, внутрішньо-мозкові гематоми - травма в побуті, 18.04.2022 МВТ, ЗЧМТ-струс ГМ) гіпертонічна та дисциркуляторна епцефалопатія Н 3 ст. з перенесеним мозковим інсультом по ішемічному типу в басейні ПСМА( 2015р), лівобічний спастичний не різко виражений геміпарез, змішана неоклюзійна гідроцефалія, кістозно-гліозні зміни субкортикально справа та в лівій тім`яній ділянці ( МРт ГМ 25.04.2022) стійкий цефалгічний, помірний вестибуло-атактичний, виражений астено-невротичний синдроми. Психооорганічний синдром. Післятравматичний церебральний арахноїдит з помірною зовнішньою гідроцефалією (а.с. 81-89). Згідно свідоцтва про хворобу від 04.07.2022 №647 ОСОБА_1 на підставі ст. 39-а, 75-а графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 13-14). Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №206 від 26.07.2022, Позивача, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 26.07.2022 №193-РС, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовця, який проходить службу за мобілізацією та на підставі статті 2-а графи II Розкладу хвороб, введеного в дію наказом Міністра оборони України № 402-2008 року зі змінами - визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 34). Цим наказом приписано також виплатити Позивачу: - щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в розмірі 100000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у травні місяці з « 01» по « 16» травня 2022 року; - щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в розмірі 30000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у травні місяці з « 17» по « 31» травня 2022 року; - щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в розмірі 30000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у червні місяці з « 01» по « 30» червня 2022 року; - щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в розмірі 30000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у липні місяці з « 01» по « 26» липня 2022 року. На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 1-2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не встановлювалася така умова для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн як безперервне перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, а проходження Позивачем стаціонарного лікування у зв`язку з отриманням 18.04.2022 поранення підтверджується матеріалами справи. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно абз. 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 та № 350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Отже, за нормами Постанови №168 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (до 01.07.2022), було приписано, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, необхідно включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Посилання Апелянта на норми п. 2-1 Постанови №168, якими передбачено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів, судовою колегією відхиляються, оскільки відповідним пунктом Постанову №168 було доповнено постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022, яка набрала чинності 19.07.2022. При цьому, хоча за вказівкою постанови №793 зміни мають застосовуватися з 24.02.2022, однак останні, на переконання судової колегії, не можуть ретроактивно застосовуватися до правовідносин, що вичерпали свою дію 01.07.2022. Крім іншого, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання в/ч НОМЕР_1 на рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, яким приписано, що додаткова винагорода виплачується у розмірі 100 000 грн за весь час безперервного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, оскільки Постановою №168 у застосовній до спірних правовідносин редакції умови щодо безперервності стаціонарного лікування встановлено не було, а рішення Міністра оборони України є актом нижчої юридичної сили по відношенню до постанови Кабінету Міністрів України. Перевіряючи висновки суду першої інстанції про те, що наявні у матеріалах справи документи підтверджують перебування Позивача на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням 18.04.2022 вибухової травми, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Як було встановлено раніше, наявними у матеріалах справи виписками з медичних карток хворого підтверджується, що з 19.04.2022 по 17.05.2022, з 20.05.2022 по 14.06.2022 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозами, зокрема, вибухова травма, ранній відновний період перенесеної вибухової травми (18.04.2022), відновний період перенесеної вибухової травми (18.04.2022); з 28.06.2022 по 08.07.2022 - з діагнозом, зокрема, післятравматична (18.04.2022 МВТ, ЗІМТ-струс ГМ) гіпертонічна та дисциркуляторна епцефалопатія Н 3 ст. Факт отримання цієї травми 18.04.2022 підтверджується також і наказом командира в/ч НОМЕР_5 від 18.04.2022 №108, у зв`язку з цим Позивача було направлено на лікування. Крім іншого, із змісту довідки в/ч НОМЕР_4 вбачається, що з 1 по 16 травня 2022 року ОСОБА_1 виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн пропорційно до участі - 51 612,90 грн (а.с. 31). Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що у розумінні п. 1 Постанови №168 Позивач вважається особою, яка у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуває на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення), а відтак має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні, за періоди: 17.05.2022, 20.05.2022 - 14.06.2022, 28.06.2022 - 01.07.2022. При цьому судова колегія вкотре звертає увагу, що умову безперервності перебування особи на стаціонарному лікуванні норми Постанови №168 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачали. Посилання Апелянта на те, що у п. 12 свідоцтва про хворобу від 04.07.2022 №647 Військово-лікарської комісії КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» відсутня інформація про те, що нібито 18.04.2022 отримана травма Позивачем містить висновок про те, що вона пов`язана із захистом Батьківщини, судова колегія вважає обґрунтованим, оскільки відповідних відомостей згадане свідоцтво про хворобу не містить. Разом з тим, указані обставини жодним чином не впливають на право особи отримати додаткову винагороду, передбачену Постановою №168; тим більше що із змісту п. 8 свідоцтва про хворобу від 04.07.2022 №647 вбачається, що ОСОБА_1 був направлений на медичний огляд ВЛК командиром військової частини НОМЕР_4 для визначення ступеня придатності до військової служби, а не з метою встановлення обставин чи причинного зв`язку отриманого 18.04.2022 поранення. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак М.І. Кобаль Повний текст постанови складено та підписано 17 липня 2023 року.