Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1980/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1980/23 Перша інстанція: суддя Андрухів В.В., повний текст судового рішення складено 14.03.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Крусяна А.В., Танасогло Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №420/1980/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 20.12.2022 № UA209000/2022/100057/2 У С Т А Н О В И В: 02.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.12.2022 № UA209000/2022/100057/2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з метою визначення митної вартості товару за першим методом декларантом до митного органу надано повний пакет документів, перелік яких наведено у статті 53 Митного кодексу України. Такі документи не містять розбіжностей, а тому в митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів. Однак, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 20.12.2022 № UA209000/2022/100057/2. Відповідач із позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вказуючи про те, що в документах, які подано декларантом до контролюючого органу з метою підтвердження митної вартості, містяться розбіжності, а також такі документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товар. Означене зумовило необхідність витребування додаткових документів. Натомість, декларантом виявлених розбіжностей усунуто не було, що власне й слугувало підставою для коригування митної вартості товару за резервним методом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 420/1980/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аквафрост задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/100057/2 від 20.12.2022. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, що декларантом подано усі документи, які надавали митному органу можливість визначити митну вартість товару за першим методом. Такі документи підтверджують числове значення митної вартості та не містять розбіжностей. Також, окружним адміністративним судом зазначено, що неведені суб`єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/100057/2 від 20.12.2022 обґрунтування спростовуються поясненнями декларанта та поданими до митного органу документами. Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції митним органом подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що окружним адміністративним судом неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим, на думку суб`єкта владних повноважень, оскаржуваний судовий акт підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Львівська митниця акцентує увагу на тому, що оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 420/1980/23 не містить оцінки кожного аргументу, який наведено відповідачем. Як стверджує суб`єкт владних повноважень, у поданих декларантом для митного оформлення документах визначено дві різні умови поставки. При цьому, витрати на транспортування та завантаження товару є складовою митної вартості, а тому від умов поставки залежить розмір таких складових. Також, митний орган наголошує, що до митного оформлення не було подано заявки на перевезення у якій, у тому числі, має бути обумовлено вартість перевезення вантажу. Означене, на думку скаржника, викликає обґрунтований сумнів у розмірі витрат на транспортування, які є складовою митної вартості. Крім того, жоден із поданих документів не містить такої складової митної вартості товару як витрати на завантаження. Як зауважує відповідач, згідно із митною декларацією країни експорту від 14.12.2022 №22LTLC0100EK2F9FA8 вартість задекларованої партії товару становить 71252,83 Єврго, натомість фактурна вартість 73568,55 дол. США. Між тим, така різниця не залежить від коливань курсу валюти. До того ж, суб`єкт владних повноважень вказує, що на його вимогу декларантом не поданого жодного додаткового документу з метою спростування обґрунтованих сумнівів митного органу в заявленій митній вартості товару. З урахуванням чого та за наслідками проведення консультацій, Львівською митницею цілком правомірно скориговану заявлену ТОВ Аквафрост митну вартість товару. Згідно із поданим позивачем до суду апеляційної інстанції відзивом на апеляційну скаргу, рішення від 14.03.2023 у справі № 420/1980/23 Одеським окружним адміністративним судом прийнято із повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. При цьому, на думку ТОВ Аквафрост, наведені в апеляційній скарзі доводи митного органу не спростовують висновків суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного митного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Львівської митниці підлягає задоволенню, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що 25.08.2022 між Компанією «Compania Sudamericana De Allmentos Socіedad Limitada» (Шапела, Іспанія) (Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Покупець) укладено контракт №25/08/22-101. Згідно із умовами даного правочину, Постачальник зобов`язується передати Покупцю товар, зазначений в інвойсі до цього контракту, а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість в термін і на умовах передбачених цим контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також інші необхідні характеристики товару, попередньо узгоджені сторонами, вказуються в інвойсі, який є невід`ємною частиною даного контракту (п.1.1 контракту). Поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає товар і бере на себе зобов`язання за розрахунками з Постачальником (п.1.2 контракту). На виконання умов вищевказаного контракту від 25.08.2022 №25/08/22-101 Компанією «Compania Sudamericana De Allmentos Socіedad Limitada» (Шапела, Іспанія) поставлено, а ТОВ «Аквафрост» імпортовано в Україну наступний товар: 1) морожене філе риби родини Merlucciidae - мерлузи (хека) аргентинської (Merlucciua Hubbsi), без шкіри, розміром по 120-200 г, вага нетто - 8266 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) серпень-вересень 2022 р. Термін зберігання 24 місяці при температурі 18 С, зона вилову FAO 41. 2) морожене філе риби родини Merlucciidae - мерлузи (хека) аргентинської (Merlucciua Hubbsi), без шкіри, розміром по 60-100 г, вага нетто 6145,5 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) серпень-вересень 2022 р. Термін зберігання 24 місяці при температурі 18 С, зона вилову FAO

41. З метою здійснення митного оформлення товарів, 19.12.2022 уповноваженою особою ТОВ «Аквафрост» до Львівської митниці подано митну декларацію №22UA209230023879U7, у якій митну вартість товару декларантом визначено за ціною контракту, а саме товар №1 вартість 4,30 дол.США/кг., товар №2 2,65дол.США/кг. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення уповноваженою особою ТОВ «Аквафрост» до контролюючого органу, разом з декларацією, подано наступні документи: рахунок-фактуру (invoice) (Commercial invoice) №CSA483-22 від 31.10.2022; специфікацію від 12.12.2022 до рахунку-фактури (інвойсу) №CSA483-22; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 14.12.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 020801 від 11.11.2022; сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 18.10.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) LT0312331/4241 від 14.12.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №90 від 15.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №25/08/22-101 від 25.08.2022; договір про надання послуг митного брокера б/н від 30.10.2021; копію митної декларації країни відправлення №22LTLC0100EK2F9FA8 від 14.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару, MUR : 680157526.231122 від 23.11.2022; договір (контракт) про перевезення №01/07/2022-2 від 01.07.2022; прайс-лист від виробника від 01.10.2022; пакувальний лист (Packing list) №7000265-700227 від 21.10.2022; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами №9357485. Під час перевірки документів, які подано декларантом на підтвердження митної вартості товару, фахівцями контролюючого органу установлено, що вони не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а саме: 1) у рахунку-фактурі від 31.10.2022 №СSА483-22 зазначено, що товар постачається на умовах СFR Клайпеда, у специфікації до інвойсу №СSА483-22 від 12.12.2022 визначено умови поставки FСА Клайпеда, відповідно у митній декларації у гр. 20 декларантом вказується FСА Клайпеда, що суперечить інформації, яка наведена у рахунку-фактурі та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 25.08.2022 №25/08/22-101; 2) відповідно до п.2.1. умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2022 №01/07/2022-23 передбачено обов`язкове надання перевізникові заявки на перевезення, у якій, у тому числі, мають бути обумовлені вартість перевезення вантажу, а також умови оплати за виконану роботу. Під час здійснення митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу, декларантом не надано даний документ; 3) у митній декларації країни експорту від 14.12.2022 №22LTLC0100EK2F9FA8 вартість задекларованої партії товару складає 71252,83 Євро (що у перерахунку по курсу НБУ станом на 14.12.2022 складає 75168 дол. США), разом з тим фактурна вартість товару становить 73568,55 дол. США. У зв`язку із встановленням митним органом означених розбіжностей, останнім на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, було зобов`язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни підправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанту також було запропоновано за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Натомість, для спростування сумнівів митного органу декларантом не поданого жодного документу. У зв`язку з чим, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення зазначеного у митній декларації товару Львівською митницею прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/100057/2 від 20.12.2022. Не погодившись із коригуванням митним органом заявленої декларантом у митній декларації митної вартості товару позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даним позовом. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються порядку визначення митної вартості товарів, правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України. Такі правовідносини урегульовано положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом до митного органу з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України). Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно із частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Згідно із ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Відтак, приписи вказаних норм права зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі поданих декларантом документів та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з даною обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які надають змогу пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та жодним чином не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, зокрема, тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Так, як з`ясовано колегією суддів, на підтвердження обґрунтованості визначеного методу митної вартості ТОВ «Аквафрост» до контролюючого органу подано наступні документи: рахунок-фактуру (invoice) (Commercial invoice) №CSA483-22 від 31.10.2022; специфікацію від 12.12.2022 до рахунку-фактури (інвойсу) №CSA483-22; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 14.12.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 020801 від 11.11.2022; сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 18.10.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) LT0312331/4241 від 14.12.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №90 від 15.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №25/08/22-101 від 25.08.2022; договір про надання послуг митного брокера б/н від 30.10.2021; копію митної декларації країни відправлення №22LTLC0100EK2F9FA8 від 14.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару, MUR : 680157526.231122 від 23.11.2022; договір (контракт) про перевезення №01/07/2022-2 від 01.07.2022; прайс-лист від виробника від 01.10.2022; пакувальний лист (Packing list) №7000265-700227 від 21.10.2022; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами №9357485. За наслідками дослідження вказаних документів апеляційним судом з`ясовано таке. Згідно із п.3.2 контракту від 25.08.2022 №25/08/22-101, який укладено між Компанією «Compania Sudamericana De Allmentos Socіedad Limitada» (Шапела, Іспанія) (Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Покупець), терміни та умови поставки (відповідно до НКОТЕРМС-2010) обумовлюються в інвойсах до цього контракту. Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 31.10.2022 №СSА483-22 умови поставки сторонами визначено «INCONTERM CFR/Klaipeda, Lithuania». Згідно із специфікацією до рахунку-фактури (інвойсу) від 12.12.2022 №СSА483-22 умови поставки є «INCONTERM FCA/Klaipeda, Lithuania». У митній декларації від 19.12.2022 №22UA209230023879U7 умовами поставки визначено «FCA LT Klaipeda». Апеляційний суд зазначає, що за офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) CFR (Cost and Freight) - ''Вартість і фрахт'' означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту. Такі умови можуть застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Термін FCA - «франко-перевізник» (... назва місця) - означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При цьому, вибір місця постачання впливає на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Згідно із доводами позивача та висновком суду першої інстанції, поставка товару була «мультимодальною», тобто здійснювалась поетапно кількома видами транспорту. Мультимодальне перевезення - транспортування вантажів за одним договором, але виконане щонайменше двома видами транспорту; перевізник несе відповідальність за все перевезення, навіть якщо це транспортування здійснюється різними видами транспорту (наприклад: залізницею, морем та автошляхом тощо). Отже, з урахуванням того, що перевезення вантажу в межах спірних правовідносин було мультимодальним, то відповідно мало місце перевантаження товару з одного виду транспорту на інший. Таке перевантаження беззаперечно впливає на видатки покупця та збільшує розмір транспортних витрат. Натомість, на підтвердження транспортних витрат декларантом до митного органу подано лише договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученні від 01.07.2022 №01/07/2022-2 та рахунок-фактуру №90 від 15.12.2022, згідно із якою транспортні витрати ТОВ «АКВАФРОСТ» становлять 92000грн., з яких 48000грн. - транспортні послуги у міжнародному перевезенні (за межами України), 44000грн. транспортні послуги у міжнародному перевезенні (по території України). Доказів на підтвердження вартості перевантаження товару з одного транспорту на інший декларантом до митного органу не подано, що фактично свідчить про заниження ТОВ «АКВАФРОСТ» транспортних витрат та митної вартості імпортованого товару в цілому. Стосовно неподання до митного оформлення заявки на перевезення апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученні від 01.07.2022 №01/07/2022-2, замовник - ТОВ «АКВАФРОСТ» подає перевізнику заявку на перевезення, яка, у тому числі має містити інформацію про вартість перевезення і умови оплати. Згідно із п.6.1 договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученні від 01.07.2022 №01/07/2022-2, ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках. Так, дійсно, визначеним ч.ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України перелік документів не містять заявки на перевезення. Однак, згідно із умовами договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученні від 01.07.2022 №01/07/2022-2 сторони самостійно визначили, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках. Таким чином, за наслідками дослідження заявки на перевезення можливо встановити реальну ціну перевезення вантажу. Натомість, вказаного документу декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товару за основним методом подано не було. Такої заявки на перевезення позивачем також не надано і до матеріалів справи. Щодо розбіжностей у вартості товару, яка зазначена в інвойсі, специфікації та експортній декларації, колегія суддів відмічає наступне. Відповідно до наявної у матеріалах справи декларації країни експорту від 14.12.2022 №22LTLC0100EK2F9FA8 вартість задекларованої партії товару складає 71252,83 Євро. Згідно із курсом НБУ станом на 14.12.2022 один Євро дорівнює 38,578грн., а долар 36,5686грн. Отже, у перерахунку по курсу НБУ станом на 14.12.2022 71252,83 Євро складає 75168,09 дол.США. Водночас, відповідно до поданих декларантом до митного оформлення документів, а саме: рахунку-фактури (invoice) (Commercial invoice) №CSA483-22 від 31.10.2022, специфікації від 12.12.2022 до рахунку-фактури (інвойсу) №CSA483-22 фактурна вартість товару становить 73568,55 дол. США. Між тим, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача та уважає неправильними висновок суду першої інстанції про те, що на розбіжність у вартості товару вплинув курс валют, з огляду на таке. Згідно із курсом НБУ станом на 31.10.2022 один Євро дорівнює 36,4095грн., а долар 36,5686грн. У перерахунку по курсу НБУ станом на 31.10.2022 71252,83 Євро складає 74841,05 дол.США. Відповідно до курсу НБУ станом на 12.12.2022 один Євро дорівнює 38,6грн., а долар 36,5686грн. У перерахунку по курсу НБУ станом на 12.12.2022 71252,83 Євро складає 75210,95 дол.США. З урахуванням наведеного апеляційний адміністративний суд зазначає, що в досліджуваній частині спору доводи позивача є необґрунтованими, а висновки окружного адміністративного суду неправильними. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у Львівської митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої ТОВ «АКВАФРОСТ» митної вартості товару, яка була нижчою від цін на такий товар, за якими вже здійснено митне оформлення. Такі сумніви є законодавчо передбаченою підставою для витребування у декларанта додаткових документів з метою підтвердження заявленої за основним методом митної вартості. Натомість, витребуваних митним органом документів позивачем подано не було, як і не обґрунтовано неможливості їх подання. Інших же способів, ніж витребування контролюючим органом додаткових документів, для узгодження із декларантом митної вартості товару законодавчими нормами не передбачено. Відтак, оскільки позивачем не подано додаткових документів у Львівської митниці не було можливості застосувати визначену ним митну вартість, що, в свою чергу, послугувало підставою для коригування останньої за резервним методом. При цьому, відповідачем послідовно доведено неможливість застосування попередніх методів оцінки. Враховуючи викладене, апеляційний адміністративний суд уважає неправильним висновок суду першої інстанції стосовно протиправності спірних рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.12.2022 № UA209000/2022/100057/2. Відтак, установлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини у повному обсязі спростовують висновки суду першої інстанції та доводи позивача. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено колегією суддів, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а відтак рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №420/1980/23 підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №420/1980/23 скасувати. Прийняти у справі нове судове рішення. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 20.12.2022 № UA209000/2022/100057/2 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді А.В. Крусян Т.М. Танасогло