Постанова 4876 № 908/1163/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.07.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1163/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Чус О.В. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В., секретар судового засідання Солодова І.М. Представники сторін: від позивача: Буц О.В., (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат від відповідача: Балацький Я.А. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - самопредставництво розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 (повний текст рішення скадено 27.12.2022, суддя Левкут В.В.) у справі №908/1163/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький тепловозоремонтний завод (вул. Демократична, 73, м. Запоріжжя, 69067) до відповідача державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Промислова, 133) про стягнення 3286149,98 грн., ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький тепловозоремонтний завод звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція 3286149,98 грн., які складаються з: 2920045,00 грн. основного боргу за договором №75/158-21/11-121-01-21-10616 від 31.08.2021, 35674,97 грн. 3% річних та 330430,01 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №75/158-21/11-121-01-21-10616 від 31.08.2021 щодо розрахунків за надані послуги: Код ДК 021:2015:50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (послуга: «Капітальний ремонт залізничних платформ»). На виконання умов договору відповідачу надані обумовлені послуги на загальну суму 2920045,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг № 132 від 15.12.2021 на суму 1098600,00 грн. з ПДВ та № 131 від 30.12.2021 на суму 1821445,00 грн. з ПДВ. За доводами позивача, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач за надані послуги не розрахувався, що є підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 625, 901 ЦК України та ст.ст. 193, 222 ГК України, позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 50000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у даній справі позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький тепловозоремонтний завод (вул. Демократична, 73, м. Запоріжжя, 69067; ідентифікаційний код 40297125) 2920045,00 грн. (два мільйона дев`ятсот двадцять тисяч сорок п`ять грн. 00 коп.) основного боргу, 35674,97 грн. (тридцять п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 97 коп.) 3% річних, 330430,01 грн. (триста тридцять тисяч чотириста тридцять грн. 01 коп.) інфляційних втрат та 49292,25 грн. (сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто дві грн. 25 коп.) судового збору. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що неналежне виконання відповідачем зобов`язань підтверджено матеріалами справи. Доказів повної оплати основного боргу за договором відповідачем не надано. Не погодившись з зазначеним рішенням, через систему Електронний суд, державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних; зупинити дію оскаржуваного рішення; вирішити питання про розподіл судових витрат. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що між сторонами спору був укладений договір № 75/158-21/11-121-01-21-10616 від 31.08.2021, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги «Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (послуга: «Капітальний ремонт залізничних платформ». Код ДК 021:2015:50220000-3») у визначені договором строки загальною вартістю 2 920 045,00 грн з ПДВ, а відповідач зобов`язався здійснити оплату послуг в порядку і на умовах, вказаних в п. п. 2.2, 2.3 договору. При цьому, умовами договору № 75/158-21/11-121-01-21-10616 від 31.08.2021 сторони розмежували строки сплати ПДВ від вартості наданих послуг, тобто сума в розмірі ПДВ сплачується виконавцю виключно після реєстрації останнім належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що обумовлено в п. 2.3 договору. Таким чином, умовами договору строк оплати частини вартості наданих послуг у розмірі суми ПДВ не встановлений. Внаслідок неправильного визначення судом граничного строку виконання відповідачем обов`язку зі сплати частини вартості наданих послуг у розмірі суми ПДВ, неправильно визначений період прострочки зі сплати ВП «Запорізька АЕС» частини вартості наданих послуг у розмірі ПДВ, а відповідно і суми 3% річних та інфляційних втрат. Також, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права в частині визначення впливу обставин непереборної сили на дії відповідача та наслідки виконання умов договірних відносин. Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1163/22. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1163/22. 25.05.2023 матеріали справи № 908/1163/22 надішли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2023 поновлено строк державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у справі № 908/1163/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у справі №908/1163/22. Зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у справі №908/1163/22. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 06.07.2023 о 10 год. 40 хв. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023 заяву (клопотання) представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» - адвоката Буц Олени Володимирівни, задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 908/1163/22, призначене на 06.07.2023 о 10:40 год з представником позивача - адвокатом Буц Оленою Володимирівною в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 заяву (клопотання) представника відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Балацького Ярослава Анатолійовича, задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 908/1163/22, призначене на 06.07.2023 о 10:40 год. з представником відповідача Балацьким Ярославом Анатолійовичем (самопредставництво) в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 06.07.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький тепловозоремонтний завод (Виконавцем, позивачем у справі) та державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (Замовником, відповідачем у справі) 31.08.2021 укладений договір № №75/158-21/11-121-01-21-10616 (надалі Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець прийняв на себе зобов`язання надати Замовнику послуги: «Код ДК 021:2015:50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (послуга: «Капітальний ремонт залізничних платформ»). Вимоги до результатів послуг визначені у Технічній специфікації до предмета закупівлі (невід`ємний Додаток № 2 до Договору) (п. 1.2 Договору). Послуги виконуються на робочих потужностях Виконавця та Замовника (п. 1.7 Договору). Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг визначається Протоколом узгодження договірної ціни (невід`ємний Додаток № 1 до Договору) та складає: 2630500,00 грн., крім того ПДВ 526100,00 грн., разом: 3156600,00 грн. Такі ж умови передбачені в Додатку № 1 до Договору Протокол узгодження договірної ціни. Сторонами складена і підписана Технічна специфікація до предмета закупівлі Капітальний ремонт залізничних платформ, що є Додатком № 2 до Договору. Згідно із п. 2.2 Договору оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання обома сторонами Акта здачі-прийняття наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Відповідно до п. 2.3 Договору оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). За змістом п. 3.1 Договору, Виконавець зобов`язується надати послуги в строк: вересень листопад 2021 року. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що приймання наданих послуг Замовником та їх передача Виконавцем здійснюється за Актом здачі-приймання наданих послуг. За визначенням п. 10.2 Договору досудовий порядок врегулювання спору між сторонами є обов`язковим. Згідно п. 13.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 01.03.2022. З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2021 відповідачем здійснена передача в капітальний ремонт платформи заводський № 2529 (чотиривісна №5), що підтверджується Актом здачі-приймання в капітальний ремонт платформи. Також відповідачем 12.11.2021 здійснена передача в капітальний ремонт платформи №39120951 (залізничний 8-вісний транспортер № 8), що підтверджується Актом здачі-приймання в капітальний ремонт платформи. Позивачем 15.12.2021 та 30.12.2021 здійснена передача з ремонту платформи заводський № 2529 (чотиривісна №5) та платформи № 39120951, що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання. Підписанням актів здачі-приймання наданих послуг № 131 від 30.12.2021 на суму 1821445,00 грн. з ПДВ та № 132 від 15.12.2021 на суму 1098600,00 грн. з ПДВ сторони підтвердили, що послуги надані в повному обсязі, відповідають умовам технічного завдання і належним чином оформлені. Акти здачі-приймання містять підписи уповноважених представників Замовника і Виконавця та скріплені печатками обох підприємств. Відповідач надані позивачем послуги за вказаним Актами здачі-приймання наданих послуг прийняв без зауважень і претензій. Зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг відповідачем не виконано. Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих за договором послуг у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Предметом апеляційного перегляду є рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних. За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства У статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України). Спірні правовідносини сторін виникли за договором № №75/158-21/11-121-01-21-10616 від 31.08.2021, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Виходячи з умов п. 2.2 Договору оплата наданих послуг 60 календарних днів з дати підписання акта здачі-приймання наданих послуг. Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості наданих послуг у визначений у Договорі строк не здійснив. Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують оплату вартості наданих позивачем послуг у визначений строк в сумі 2920045,00 грн. Доводи відповідача/скаржника про неправильне визначення позивачем строку виконання Замовником зобов`язання з оплати послуг з огляду на розмежування строку оплати вартості послуг без ПДВ та не визначення строку сплати ПДВ колегія суддів визнає необґрунтованими з огляду на наступне. За змістом п. 4.7 Договору визначено, що Виконавець зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПП у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgm.npp.zp.ua. Позивач з урахуванням вимог п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України (складення та реєстрації податкових накладних) зареєстрував податкові накладні, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про їх реєстрацію. (а.с. 54-59 т. 1) Відповідно до п.14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Пунктом 25 вказаного Порядку встановлено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування. Згідно з п.188.1. Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг. Отже, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до положень пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до п.18 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Положення п. 2.3 Договору щодо оплати покупцем частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати повної вартості наданих послуг, в тому числі і суми ПДВ, оскільки згідно ч. 1 ст. 188 ПК України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни послуги і не підлягає відокремленню. В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, у разі чого Замовник повинен здійснити повну оплату послуг з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку 60-ти календарних днів з дати підписання обома сторонами Акта здачі-приймання наданих послуг. Відповідно до п. 7.7 договору, лише у випадку відсутності зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН у встановлений Податковим кодексом строк, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену пунктом 2.1 цього договору на суму ПДВ. Матеріалами справи підтверджується факт дотримання позивачем умов договору щодо складення податкової накладної та її реєстрації у визначений Податковим кодексом України строк, про що свідчить відповідна квитанція. Отже, позивачем виконано умови договору та реєстрації податкової накладної. Колегія суддів зауважує, що податкові накладні є підставою для здійснення розрахунків з бюджетом, і дотримання сторонами вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних не має значення для визначення початку строку виконання цивільних (господарських) зобов`язань. В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, на підставі якої відповідач має право включити суму ПДВ до податкового кредиту та здійснювати розрахунки з бюджетом. Проте, здійснити повну оплату наданих позивачем послуг з урахуванням ПДВ він має в межах визначеного договором строку - 60-ти календарних днів від дати підписання обома сторонами Акта здачі-прийняття наданих послуг (п. 2.2. договору). Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 2920045,00 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано, місцевий господарський суд дійшов аргументованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вказаному розмірі. Як вбачається з матеріалів справи, за порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 35674,97 грн. 3% річних та 330430,01 грн. інфляційних втрат. Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. Позивачем нараховано та заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 13.02.2022 по 20.07.2022 за актом здачі-приймання № 132 від 15.12.2021 та з 28.02.2022 по 20.07.2022 за актом № 131 від 30.12.2021 у розмірі 35674,97 грн. та суму інфляційних втрат за період: лютий-травень 2022 року за актом здачі-приймання № 132 від 15.12.2021 та березень-травень 2022 року за актом № 131 від 30.12.2021 в розмірі 330430,01 грн. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним. Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника про те, що умовами договору строк оплати частини вартості наданих послуг у розмірі суми ПДВ не встановлений, тому у відповідача не виникло зобов`язання щодо оплати наданих послуг в розмірі суми ПДВ, а відповідно суми 3% річних та інфляційних втрат. Доводи відповідача/скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України та введення військового стану не спростовують вищевикладеного, зважаючи на наступне. Згідно статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що адресований "Всім кого це стосується", згідно якого на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракта, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до п. 9.2. договору наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або уповноваженим органом, відповідно до законодавства України. Сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язання за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, паротягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа. (п. 9.3. договору) Проте, відповідачем/скаржником не надано доказів, які би свідчили про виконання останнім умов п.9.3. Договору щодо повідомлення позивача про форс-мажорні обставини та надання відповідних документів протягом визначено часу. Також колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22). Також, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Отже, саме по собі посилання відповідача на наявність листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем. Разом з тим, відповідачем/скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що військова агресія Російської Федерації проти України унеможливлює виконання відповідачем обов`язку зі сплати заборгованості за надані послуги. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у справі №908/1163/22 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у справі №908/1163/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 17.07.2023. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна