LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/3887/22

від 14.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/3887/22 - скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2023 р. Справа № 520/3887/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 (суддя Рубан В.В.; м. Харків) по справі № 520/3887/22 за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства - юстиції (м.Харків) (надалі також - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови по виконавчому провадженню ВП НОМЕР_1 складені та підписані державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Васильєвою А.С.: - постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2022р.; - постанову про арешт коштів боржника від 28.01.2022р; - постанову про стягнення виконавчого збору від 01.02.2021р. в розмірі 102,00грн.; - постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.01.2022р. визначена в розмірі 269,00грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено термін для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з моменту отримання ухвали шляхом подачі до суду оригіналу квитанції про доплату судового збору у на суму 1984,80 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року позовну заяву - повернуто позивачу. Позивач не погодився із вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 02.02.2023 та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що копію ухвали про залишення позову без руху він не отримував як у письмовому вигляді, так й у електронному вигляді. Вказує, що позивач є користувачем додатку «Електронний суд» з липня 2022 року, за період липень 2022р. по 16 лютого 20223р. отримано 302 повідомлення від судів, перші повідомлення від суду отримані 29.07.2022. Відповідно до даних з додатку Електронний суд по вказаний справі № 520/3887/22 маються данні про отримання позивачем лише ухвали суду від 02.02.2023р. без надання інших документів в листуванні. На особисту електронну адресу позивача: Email: ІНФОРМАЦІЯ_1 будь яка інформація протягом 28.02.2022р. по вказаній справі не надходила. На адресу реєстрації позивача : АДРЕСА_1 будь яка кореспонденція від суду по вказаній справі в період з 22.02.2022р. по - лютий 2023 року не надходила. Також позивач не погоджується із визначеним в ухвалі від 22.02.2022 розміром судового збору. Вказує, що ним заявлено одну вимогу немайнового характеру щодо скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження, а решта вимог є похідними, тому судовий збір за них не сплачується. Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 312 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Як свідчать матеріали справи, в ухвалі від 22.02.2022 про залишення позовної заяви без руху судом встановлено позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви тривалістю 5 календарних днів, перебіг якого розпочинається з моменту отримання позивачем копії цієї ухвали. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вказав, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху у встановлений в ухвалі строк, копію якої отримано позивачем в електронному кабінеті 28.02.2022, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа. Згідно з ч. 6 ст. 169 КАС України, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Відповідно пункту 2 частини 6 статті 251 КАС днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. (п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України). Відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Вища рада правосуддя рішенням від 17.08.2021р. за №1845/0/15-21 затвердила «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи». З 05.10.2021р. почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, передбачено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Згідно з п.37 розділу ІІІ Положення наведеного розділу, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя. Таким чином, у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС з 05 жовтня 2021 року, обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, здійснюється в електронній формі. Відповідно до п. 42 розділу ІІІ Положення, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету. Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення. Так, в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа від 28.02.2022, складена відповідальним працівником Харківського окружного адміністративного суду, відповідно до якої ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 22.02.2022 по справі № 520/3887/22 було надіслано в електронному вигляді позивачу та доставлено до електронного кабінету одержувача 28.02.2022 о 15:48 (а.с. 10). Проте в апеляційній скарзі позивач факт отримання ухвали суду від 22.02.2022 в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" заперечує. Стверджує, що він є користувачем додатку "Електронний суд" лише з липня 2022 року та перші повідомлення від судів ним отримані 29.07.2022, на підтвердження чого надав до апеляційної скарги відповідні скріншоти зі свого електронного кабінету. Колегією суддів, з метою надання оцінки доводам позивача викладеним в апеляційній скарзі та повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання, було витребувано матеріали адміністративної справи № 520/3887/22 з Автоматизованої системи документообігу Харківського окружного адміністративного суду та встановлено, що підтвердження про доставлення 28.02.2022 о 15:48 до Електронного кабінету позивача ухвали суду від 22.02.2022 до автоматизованої системи діловодства Харківського окружного адміністративного суду не надходило. Натомість, згідно з наявною у цій програмі інформації, вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 07.03.2023 о 01:26. У свою чергу, до електронного кабінету відповідача вказана ухвала надійшла 28.02.2022 о 15:48. За таких обставин, колегія суддів не може вважати довідку про доставку електронного листа від 28.02.2022 належним та достовірним доказом вручення позивачу копії ухвали від 22.02.2022 про залишення позовної заяви без руху, а отже у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення ОСОБА_1 позовної заяви, оскільки, як вже було зазначено, перебіг встановленого судом строку для усунення недоліків позову розпочинається з моменту отримання позивачем копії ухвали від 22.02.2022 про залишення позовної заяви без руху. Щодо заперечень позивача стосовно визначеного судом розміру судового збору, колегія суддів зазначає таке. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою - ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону "Про судовий збір" № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною 1 ст. 172 КАС України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому, пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Водночас, похідні вимоги окремо судовим збором не оплачуються, що відповідає практиці Верховного Суду. Аналогічні правові висновки викладені в ухвалах Верховного суду від 25.06.2018 у справі № 800/467/17, від 03.07.2018 у справі № 826/4079/17 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі. Колегія суддів звертає увагу, що при перевірці правильності сплати судового збору та при визначенні кількості позовних вимог за подання позовної заяви необхідним є врахування того, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою. Матеріали справи свідчать, що предметом оскарження у цій справі є постанови державного виконавця: про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2022р.; про арешт коштів боржника від 28.01.2022; про стягнення виконавчого збору від 01.02.2021р. в розмірі 102,00грн.; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.01.2022р. визначена в розмірі 269,00грн. Вказаний позов обґрунтований незгодою позивача саме з фактом відкриття виконавчого провадження, що, на переконання позивача, свідчить про незаконність рішення про відкриття виконавчого провадження та відповідних похідних рішень відповідача. Тобто, позовні вимоги у частині визнання протиправними та скасування постанов відповідача про арешт коштів боржника від 28.01.2022, про стягнення виконавчого збору від 01.02.2021 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.01.2022 в межах ВП № НОМЕР_1 є взаємопов`язаними та похідними від основної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2022. Додаткових самостійних підстав для визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника позивачем у своїй позовній заяві не наведено, отже їх задоволення безпосередньо залежить від задоволення вказаної основної позовної вимоги. Таким чином, судовий збір за подання позову у цій справі становить 992,40 грн та, як вбачається з матеріалів цієї справи, був сплачений позивачем у повному обсязі. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 520/3887/22 - скасувати. Адміністративну справу № 520/3887/22 за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»