Ухвала КГС ВС № 910/7291/22

УХВАЛА 14 липня 2023 року м. Київ cправа № 910/7291/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я. перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" за вх. № 4629/2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у складі колегії суддів: Барсук М.А. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю. на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у складі судді Коткова О.В. у справі № 910/7291/22 за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про стягнення грошових коштів,- В С Т А Н О В И В: 10.08.2022 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" надійшла позовна заява про стягнення з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" стягнення грошових коштів: безпідставно отриманих коштів - 142 377,12 грн, 3% річних - 1 415,97 грн та збитків від інфляції - 15 091,97 грн. 22.12.2022 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст" на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" грошові кошти: безпідставно отримані кошти 142 377,12 грн, 3% річних 1 415,97 грн, інфляційні втрати 15 091,97 грн та судовий збір 2 481,00 грн. 29.05.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/7291/22 рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 залишено без змін. 27.06.2023 (згідно з трек-номером на поштовому конверті) Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/7291/22; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Акціонерного товариства "Укртелеком". Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 910/7291/22. 05.07.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Погребняка В.Я., Банаська О.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7291/22 з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. У пункті 1 частини першої статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481 грн. Предметом позову у даній справі є стягнення, у розмірі 158 966,98 грн, що загалом менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання позову у 2022 році (2 481 грн х 100 = 248 100 грн). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено. Підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського від 29.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/7291/22 Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, статті 1212 ЦК України та вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що сплачені позивачем кошти є такими, що безпідставно набуті та підлягають поверненню. Також скаржник посилається на порушення місцевим та апеляційним судами норм процесуального права, зокрема, статтей 12, 247 ГПК України та вказує, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії малозначних, оскільки, на його думку, ця справа є складною, стосується стягнення не тільки сум безпідставно набутих коштів, а і збитків від інфляції та 3% річних, і потребує вивчення та дослідження в судовому засідання значної кількості доказів. При цьому у касаційній скарзі Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" просить суд відкрити касаційне провадження у справі № 910/7291/22 також з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді справи № 910/8079/22 за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення неустойки; справа № 910/7291/22 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення скаржника, оскільки у даному випадку стягнення з нього коштів на підставі 1212 ЦК України призведе до безпідставного користування позивачем майном територіальної громади міста Києва, починаючи з вересня 2020 року по теперішній час. Перевіривши доводи касаційної скарги, наведені в обґрунтування наявності визначених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадків, за яких можливе відкриття касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд відхиляє їх з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Зі змісту частини п`ятої статті 12 ГПК України вбачається, що малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною другою статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Частиною третьою статті 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Статтею 250 ГПК України унормовано, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Враховуючи наведене вище, при вирішенні питання про віднесення справи до категорії малозначних, суд враховує приписи статті 247 ГПК України. При цьому, складність судової справи є суб`єктивною підставою віднесення справи до категорії малозначних, яку суд оцінює під час розгляду відповідної справи. Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7291/22. При цьому, керуючись нормами статті 247 ГПК України та враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, судом постановлено розгляд справи №910/7291/22 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Зважаючи на викладене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що справа № 910/7291/22 помилково віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності, оскільки характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин та врахування судом першої інстанції вимог статті 247 ГПК України, не дають підстав вважати, що ця справа не могла бути віднесена до категорії малозначних справ з підстав незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому колегія суддів зауважує, що реалізація стороною її процесуальних прав у судовому процесі не пов`язана з порядком розгляду справи та жодним чином не звужує можливості щодо їх використання відповідно до принципів господарського судочинства, а залежить лише від суб`єктивного бажання сторони щодо реалізації таких прав. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність випадку, наведеного у підпункті "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Також з урахуванням предмета та підстав позову у справі № 910/7291/22 є необґрунтованими інші доводи касаційної скарги, оскільки їх не можна визнати такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за умови наявності яких можливе відкриття Верховним Судом касаційного провадження за касаційною скаргою на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а суд з власної ініціативи їх також не вбачає. Відтак, підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" немає. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997). Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на постанову Північного апеляційного господарського від 29.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/7291/22, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Водночас, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. При цьому колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) про те, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7291/22, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у цій справі колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не розглядається. Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/7291/22. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Пєсков Судді О. Банасько В. Погребняк