Постанова 4873 № 911/2441/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" липня 2023 р. Справа№ 911/2441/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Козир Т.П. Скрипки І.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у справі № 911/2441/22 (суддя Шевчук Н.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 15 127,97 грн пені, 3% річних та інфляційних втрат УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" звернулось до господарського суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 15 127,97 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 10-22 від 07.02.2022, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині своєчасного повернення позивачу суми забезпечення виконання договору про закупівлю, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій у вигляді: інфляційних втрат - 5 485,10 грн; пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 9 034,22 грн та 3% річних - 608,65 грн. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у справі №911/2441/22 у позові відмовлено. За висновками суду першої інстанції, відсутність права на повернення забезпечення виконання договору, що випливає з додаткової угоди № 2-22 від 29.03.2022 про розірвання договору від 07.02.2022 № 10-22, унеможливлює застосування позивачем до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат, а також пені, яка, не передбачена ні умовами договору ні законом за невиконання зобов`язання з повернення внесеного забезпечення. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у справі №911/2441/22 та прийняти нове рішення по суті позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом не досліджено обставин, що дострокове розірвання договору відбулося не за ініціативою позивача, а за спільною домовленістю, відтак були всі правові підстави для повернення коштів позивачу, проте такі кошти були повернуті з простроченням строку. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 апеляційну скаргу у справі №911/2441/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Скрипка І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2441/22 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому представник просив суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 23.05.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд прийняте законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з викладених у позові обставин, 07.02.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (Постачальник) укладено договір № 10-22, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався у визначені договором строки передати замовнику у власність макаронні вироби (код 15850000-1) далі - товар; якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації та технічному завданні, які є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язувався прийняти цей товар та оплатити на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору). Загальна сума договору складає: 871 200,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту ПДВ - 20%): 145 200,00 грн (пункт 3.1 Договору). Згідно із пунктом 3.2 Договору ціна на товар зазначається у специфікації (додаток 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна (Акт приймання-передавання товару для перевезення) Постачальника. Відповідно до пункту 4.2 Договору розрахунки за товар, що поставляються проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 45 календарних днів за умови здійснення доставки товару до товароодержувача. Пунктом 5.2 Договору передбачено, що поставка товару за цим договором складає п`ять робочих днів, починаючи з 01 числа календарного місяця. Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника, зазначену в договорі. Доказом отримання заявки вважати лист-підтвердження направлений на електронну пошту Замовника @dpsu.gov.ua про отримання заявки від постачальника протягом однієї робочої доби. У разі відсутності такого листа, доказом отримання постачальником заявки замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (провайдера). У пункті 5.5 Договору сторонами погоджено, що датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті прийманні-передачі товару на перевезення. Відповідно до пункту 6.3 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором. Пунктом 7.7 Договору передбачено, що замовник не повертає забезпечення виконання договору у разі невиконання (неналежного виконання) постачальником умов договору, в разі порушення ним строку поставки товару більше 10 днів та/або якості поставленого товару. Згідно із пунктом 10.11 Договору замовник повертає забезпечення виконання договору, внесеного постачальником суми, яка дорівнює 5 відсоткам ціни цього договору, після повного належного виконання всіх його умов у випадках, передбачених статтею 27 ЗУ "Про публічні закупівлі", але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з моменту подання постачальником запиту про повернення забезпечення. У разі добровільної несплати постачальником пені передбаченої п. 7.3 цього договору, замовник утримує розмір пені з суми забезпечення виконання договору внесеної постачальником, та повертає решту забезпечення постачальнику. Відповідно до пункту 10.1 Договору датою закінчення строку дії цього договору є 31 грудня 2022 року. Так, на виконання умов вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", після визначення відповідачем позивача переможцем процедури закупівлі "макаронні вироби", на розрахунковий рахунок відповідача UA708201720355189002000017870, позивачем на підставі платіжного доручення № 8 від 07.02.2022 було внесено грошові кошти у розмірі 43 560,00 грн, в якості забезпечення виконання договору, предмет закупівлі: за кодом CPV за ДК 021:2015-15850000-1 Макаронні вироби (Макаронні вироби); без ПДВ. Як зазначає позивач, після виконання умов укладеного договору № 10-22 від 07.02.2022, з боку позивача на адресу відповідача було направлено лист від 25.04.2022 № 1, відповідно до якого позивач просив відповідача повернути забезпечення виконання укладеного договору між сторонами у розмірі 43 560,00 грн в найближчий термін, тобто відповідно до умов пункту 11.10 Договору, протягом 5 банківських днів. Такий лист, за твердженнями позивача, отримано відповідачем 25.04.2022. 29.07.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 2907/22, відповідно до якої прохав про повернення грошового забезпечення у розмірі 43 560,00 грн, де строк такого повернення для відповідача на момент подачі вимоги у липні 2022 року, сплив, через що просив також сплати на рахунок позивача штрафні санкції у зв`язку із несвоєчасним поверненням грошового забезпечення позивачу у розмірі 43 560,00 грн, адже такі кошти є власністю позивача. У відповідь на вимогу позивача, відповідач листом за вих. № 14/2764-22 від 03.08.2022 вказав, що кошти на суму 43 560,00 грн на підставі платіжного доручення № 526 від 13.04.2022 були перераховані до Державної казначейської служби України. Отже, звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив, що 20.10.2022, тобто з пропуском строку повернення грошового забезпечення позивачу, відповідачем було повернуто грошове забезпечення виконання договору № 10-22 від 07.02.2022 у розмірі 43 560,00 грн, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача 5 485,10 грн інфляційних втрат; 9 034,22 грн пені та 608,65 грн 3% річних, нарахованих за період з 03.05.2022 по 19.10.2022. Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач зазначає, що визнає факт укладення договору № 10-22 від 07.02.2022 та звернення позивача з листом від 25.04.2022 № 1 із проханням щодо повернення забезпечення виконання договору № 10-22 від 07.02.2022 в розмірі 43 560,00 грн. Проте вказує на те, що керуючись розділом 8 договору № 10-22 від 07.02.2022 позивач звернувся до відповідача з листом від 25.03.2022 № 2, в якому просив розірвати договір № 10-22 від 07.02.2022 у зв`язку із різким зростанням цін, неможливістю доставки по країні через активні бойові дії та зіпсовані дорожні шляхи, а також просив повернути суму забезпечення договору. В результаті чого, 29 березня 2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" укладено додаткову угоду № 2-22 про розірвання договору від 07.02.2022 № 10-22. Разом з тим, Військова частина на звернення позивача здійснила повернення забезпечення за договорами №№ 23-22, 22-22, 11-22 та 10-22, про що свідчить платіжне доручення № 526 від 13.04.2022 та про що було повідомлено позивача листами № 70/894-22-Вих від 27.04.2022 та № 14/2764-22-Вих від 03.08.2022. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України. Зокрема, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки та із договорів. За своєю юридичною природою даний договір є договором поставки. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Так, частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що належним виконанням зобов`язання є виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на положення статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункт 11.10 Договору, які визначають умови та порядок повернення внесеного забезпечення виконання договору про закупівлю. Відповідно до статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю. Тобто, закон наводить вичерпний перелік умов для повернення забезпечення виконання договору. Договір, укладений між сторонами, а саме пункт 11.10, як умову повернення забезпечення виконання договору визначає повне та належне виконання всіх його умов у випадках, передбачених статтею 27 ЗУ "Про публічні закупівлі", але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з моменту подання постачальником запиту про повернення забезпечення. У разі добровільної несплати постачальником пені передбаченої п. 7.3. цього договору, замовник утримує розмір пені з суми забезпечення виконання договору внесеної постачальником та повертає решту забезпечення постачальнику. Однак, судом не встановлено обставин повного та належного виконання умов договору № 10-22 від 07.02.2022. Договір було достроково розірвано, при чому причиною цього стала неспроможність постачання товару з боку постачальника. Як зазначено, 29.03.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та ТОВ "Ісполін Плюс" було укладено додаткову угоду № 2-22 про розірвання договору № 10-22 від 07.02.2022, відповідно до умов якої замовник і постачальник дійшли згоди розірвати договір, у зв`язку з істотними змінами обставин, що призвели до неспроможності постачання товару (макаронні вироби) з боку постачальника за винятком сплати штрафних санкцій замовнику щодо якості та порушення строків поставки товару з боку постачальника на умовах цього договору, станом на момент підписання цієї додаткової угоди. Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що з моменту набрання чинності цією Угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договору. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за договором, до моменту його розірвання (пункт3 Додаткової угоди). Ця Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами (пункт 4 додаткової угоди). Пунктом 7.7 Договору сторони погодили, що замовник не повертає забезпечення виконання договору в повному обсязі у разі невиконання (неналежного виконання) постачальником умов договору, в разі порушення ним строку поставки товару на 10 днів і більше та/або якості поставленого товару. Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимоги повернення внесеного забезпечення виконання договору у розмірі 43 560,00 грн, проте відповідач діючи добросовісно все ж виконав повернення забезпечення виконання договору відповідно до платіжного № 526/ від 13.04.2022. Відповідно, відсутність права на повернення забезпечення виконання договору унеможливлює застосування позивачем до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати 3% річних, інфляційних втрат та пені. Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог. Доводи відповідача щодо обставин укладення додаткової угоди не спростовують наведеного вище та не змінюють зміст такої угоди, відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за договором, до моменту його розірвання. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та відповідно скарга задоволенню не підлягає. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України. Керуючись ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у справі №911/2441/22 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс". Матеріали справи №911/2441/22 повернути суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Т.П. Козир І.М. Скрипка