Постанова Одеський апеляційний суд № 947/2976/23

Номер провадження: 33/813/1041/23 Номер справи місцевого суду: 947/2976/23 Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.07.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого судді - Князюк О.В., за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Одінцова Едвіна Володимировича на постанову Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 року в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,- ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА Постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Отримувач: ГУК Одеської області) в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсо тридцять шість) грн. 80 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101). Не погодившись із вищевказаною постановою суду захисник ОСОБА_1 адвокат Одінцов Е.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, відповідно до прохальної частини якої вбачається, що апелянт просить суд скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у полоні російської федерації, з 24.06.2021 року по теперішній час, тобто фактично він не міг керувати транспортним засобом. Вказане також підтверджується листом доданим поліцією відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у розшуку, як безвісті зниклий. Тобто фактично поліцейські склали протокол на особу, яка на даний час перебуває у полоні поза межами території України і не мала можливості скоїти адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 130 КУпАП, а суд першої інстанції визнав винною особу не дослідивши належним чином матеріали справи. Посилається на відсутність в матеріалах справи відеозапису подій. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Одінцов Е.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у справі про порушення правил, у порядку визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР передбачена ст. 130 КУпАП. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 089632, 25.12.2022 року о 23:15 годин на вул. Люстдорфська дорога, 114 в м. Одесі, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mersedes-Benz державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху України», в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився, зі згоди водія, у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер, результат позитивний 1,55%., відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 089632 від 25.12.2022 року; актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду 1,55%; наявним в матеріалах справи відеозаписом подій. Вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вина останнього у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи в повному обсязі. Апеляційний суд погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції. Так, згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи відеозапису подій є неспроможними, оскільки управлінням патрульної поліції на запит апеляційного суду було направлено відеозапис подій, який залучено до матеріалів справи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у полоні Російської Федерації, з 24.06.2021 року по теперішній час, тобто фактично він не міг керувати транспортним засобом, то такі доводи спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом подій. Так, з відеозапису подій вбачається, що ОСОБА_1 розповів патрульним поліцейським про те, що він перебував у полоні Російської Федерації, між тим на даний час проживає в м. Одеса. Особу ОСОБА_1 було встановлено патрульними поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу. Доказів щодо спростування вказаних у даному абзаці обставин справи матеріали справи не містять. Отже, надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За таких обставин, доводи апеляційної скарги, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Обставини правопорушення й вина порушника в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються зібраними по справі доказами, згідно ст. 251 КпАП України. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, а тому висновок Київського районного суду м. Одеси викладений у постанові про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст.33 КУпАП на накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Одінцова Едвіна Володимировича залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Князюк