Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/1674/23

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/284/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Куценко О. В. Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.07.2023 року.Суддя Кропивницького апеляційного суду Драний В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому Кіровоградської області, адміністративну справу за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2023 року. Цією постановою стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - закрито провадження про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №327700 від 01.03.2023 року о 07 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керував транспортним засобом Ford Mondeo, д.н.з. знак НОМЕР_1 , у м. Миколаїв, по вул. Кірова від вул. Космонавтів в бік вул. Електронна, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого біля будівлі по вул. Кірова. 153, перед виїздом з прилеглої території, на пішохідному переході, здійснив зіткнення з іншим т/з Mazda, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась в попутному напрямку. В наслідок ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п.2.3 б, п.13.1 Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Дослідивши матеріали адміністративної справи, місцевий суд дійшов висновку про відсутність у діях водія ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Рішення суду мотивоване тим, що викладені обставини події дорожньо-транспортної пригоди у протоколі про адміністративне правопорушення, належним чином не відображають, якими саме конкретними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 б, п.13.1 Правил дорожнього руху, що в подальшому призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Схема дорожньо-транспортної пригоди, долучена до протоколу, не дає чіткої та повноцінної можливості уявити та зрозуміти, в чому саме полягало порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що в подальшому призвело до ДТП. Надані ОСОБА_2 фото пригоди повністю підтверджують його пояснення та обґрунтовують саму обстановку ДТП, спростувати їх у суду не має можливості, оскільки матеріали адміністративної справи не в повній мірі відображають характер вчинення ДТП. В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2023 року. Дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, допитати в судовому засіданні потерпілу. Скасувати постанову судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2023 та притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП в межах санкції ст. 124 КУпАП. Обгрунтовує свої доводи тим, що суд не з`ясував усіх обставин справи, а саме не допитав потерпілу ОСОБА_1 , яка стверджує що до того, як сталася дорожньо - транспортна пригода вона рухалася у правій смузі для руху, після чого включила показник лівого повороту заздалегідь і перестроївшись в ліву смугу для руху проїхала певну відстань, при цьому не створювала аварійної ситуації для ОСОБА_2 , так як останній не їхав за її автомобілем, а виїжджав на вул. Кірова з вул. Космонавтів. Порушуючи п.2.3 б, п.13.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалась, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення свого автомобіля, а саме передньої частини з задньою частиною автомобіля потерпілої, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків. Отже, у діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначає, що рішення місцевого суду прийнято 03.04.2023, про розгляд справи вона належним чином повідомлена не була, копію рішення не отримувала, дізналась про рішення суду 20.05.2023, апеляційна скарга до суду була направлена 24.05.2023, однак повернулась без вручення 05.06.2023, отже строки пропущенні з поважних причин. Потерпіла ОСОБА_1 під час прийняття рішення місцевим судом 03.04.2023, у судовому засіданні присутня не була, відомостей про направлення їй копії рішення у справі відсутні, за таких обставин, вважаю необхідним поновити потерпілій ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2023, як такий, що пропущений з поважних причин. ОСОБА_2 подав до суду заперечення на апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 , у яких просив рішення суду першої інстанції залишити без змін та розгляд справи проводити без його участі. Потерпіла ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надала. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами. Враховуючи викладене, вважаю за можливе справу розглянути за відсутності потерпілої ОСОБА_1 , на підставі наявних доказів. Перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід зашити без змін, з таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону місцевим судом дотримані. Згідно із ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних засобів, що мають функції відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність, яка настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною нормою закону є наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди. Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення. Відповідно до п.2.3 б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно із п.13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до матеріалів справи, стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №327700 від 01.03.2023 року о 07 год. 30 хв. згідно якого він керував транспортним засобом Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Миколаїв, по вул. Кірова від вул. Космонавтів в бік вул. Електронна, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого біля будівлі по вул. Кірова. 153, перед виїздом з прилеглої території, на пішохідному переході, здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом Mazda, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась в попутному напрямку. У наслідок ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п.2.3.б, п.13.1 Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Проте, обставини події дорожньо-транспортної пригоди, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не містять відомостей про те, якими конкретними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3.б, п.13.1 Правил дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Разом з цим, схема дорожньо-транспортної пригоди, долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, не відображає порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Водночас, надані ОСОБА_2 фото пригоди підтверджують його пояснення відповідно до яких, він о 08.10 год рухався лівою смугою в бік вул. Електронна, перед пішохідним переходом водій транспортного засобу здійснив маневр автомобіль Mazda, д.н.з. НОМЕР_2 без попереджувальних сигналів з правої смуги руху до лівої смуги. Для уникнення зіткнення з транспортним засобом він почав екстрене гальмування. У цей момент на пішохідному переході з`явився чоловік і автомобіль Mazda, д.н.з. НОМЕР_2 загальмував, що і стало причиною неминучого зіткнення. Автомобіль Ford Mondeo, д.н.з НОМЕР_1 , отримав пошкодження бамперу, освітлювальних приладів, та радіатору охолодження з правої сторони. Автомобіль Mazda, днз НОМЕР_2 отримала пошкодження заднього бамперу з лівої сторони, що свідчить про те, що вказаний автомобіль створив аварійну обстановку. Враховуючи викладене, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли підтвердження. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що порушення ОСОБА_2 вимог п.2.3 б, п.13.1 Правил дорожнього руху призвело до ДТП та мають причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди. Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що у діях ОСОБА_2 є склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, не заслуговують на увагу, і повністю спростовуються доказами наявними у матеріалах справи, яким суд першої інстанції дав всебічну, повну і об`єктивну оцінку. При цьому, потерпілій було забезпечено право бути присутньою при розгляді справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді, надати особисті пояснення, бути заслуханою судом, проте ОСОБА_1 своїм правом не скористалася. З урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04). Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод регламентовано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Згідно принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Враховуючи викладене, апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_2 , закрито провадження про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, слід залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити потерпілій ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2023 року. Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_2 , закрито провадження про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду В.В. Драний