LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС580/2450/22

від 13.07.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 13 липня 2023 року м. Київ справа № 580/2450/22 адміністративне провадження № К/990/22827/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №580/2450/22 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати дії Черкаського апеляційного суду щодо непроведення повного розрахунку при звільненні з суддею Черкаського апеляційного суду ОСОБА_1 та відмову у видачі довідки про суддівську винагороду судді виходячи з суддівської винагороди в розмірі 218328 гривень станом на 17 лютого 2022 року протиправними; - стягнути з Черкаського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 заборгованість невиплачену при розрахунку при звільненні в сумі 878942,64 гривні; - стягнути з Черкаського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення у даній справі виходячи з суддівської винагороди в розмірі 218328 гривень за кожен місяць такої затримки; - зобов`язати Черкаський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного утримання, яка за формою та змістом відповідає Постанові правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» виходячи з суддівської винагороди в розмірі 218328 гривень станом на 17 лютого 2022 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та виплат у зв`язку із звільненням за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, компенсацію щорічних основної та додаткових відпусток, допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільненні за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2022 року складає 2481 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року, яка за формою та змістом відповідає постанові правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2022 року складає 2481 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та виплат у зв`язку із звільненням за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, компенсацію щорічних основної та додаткових відпусток, допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільненні за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2022 року складає 2481 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року, яка за формою та змістом відповідає постанові правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2022 року складає 2481 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 26 червня 2023 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року. Скаржник просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції змінити, скасувавши в частині зобов`язання Черкаського апеляційного суду нарахувати та виплати ОСОБА_1 передбачених законом виплат та в частині відмовлених позовних вимог, ухвалити нове рішення в цій частині, яким: - визнати дії Черкаського апеляційного суду щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з суддею Черкаського апеляційного суду ОСОБА_1 та відмову у видачі довідки про суддівську винагороду судді виходячи з суддівської винагороди в розмірі 218328 гривень станом на 17 лютого 2022 року протиправними; - стягнути з Черкаського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 заборгованість невиплачену при розрахунку при звільненні в сумі 878942,64 гривні; - стягнути з Черкаського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення у даній справі в сумі 2315836,31 гривень; - в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зокрема, скаржник у тексті касаційної скарги, вказує, що зроблений висновок судом апеляційної інстанції суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19. Також касаційна скарга містить цитування та посилання на постанови Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №140/2006/21, від 21 квітня 2021 року у справі №360/3574/19, а також посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №711/4010/13-ц, від 18 вересня 2019 року у справі №522/2191/17, від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, від 16 липня 2020 року у справі №812/1259/17, від 16 липня 2020 року у справі №825/1570/17, від 13 серпня 2020 року у справі №808/610/18. Проте, наведені постанови Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду зазначені скаржником безвідносно до підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Слід зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду. Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі. Всупереч вищенаведеному, скаржником без логічного порядку зазначені норми та постанови Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, в яких, на думку скаржника, містяться висновки щодо цих норм. Однак, слід зазначити, що застосування Верховним Судом норми права у постанові не завжди можна вважати висновком щодо застосування вказаної норми. Верховний Суд зазначає, що цитування уривків з постанов Верховного Суду, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. З огляду на викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №580/2450/22 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»