Постанова 4855 № 620/5897/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5897/22 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. розглянув у порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії, зобов`язання вчинити певні дії, - У С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення від 23.02.2022 №3846709/2531510417 про відмову у реєстрації податкової накладної №65 від 31.01.2022, винесене Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну №65 від 31.01.2022 датою її фактичного подання; - визнати протиправним та скасувати рішення від 23.02.2022 №3846710/2531510417 про відмову у реєстрації податкової накладної №67 від 31.01.2022, винесене Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну №67 від 31.01.2022 датою її фактичного подання. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. 24.11.2022 суд першої інстанції зареєстрував заяву позивача в порядку ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України щодо питання відшкодування витрат на правову допомогу в розмір 7 000 грн. Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду задоволено: ухвалено додаткове рішення суду у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії, зобов`язання вчинити певні дії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн; Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу на рішення суду від 17 листопада 2022 року з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, не погоджуючись із додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просив скасувати додаткове рішення та відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року залишено без змін. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення а додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року залишено без змін. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги. Колегія суддів зазначає, що вказану заяву подано в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України. Клопотання, пояснення або заперечення відповідача на заяву ФОП ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду вказаної заяви. Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п.1 ч.3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат. Згідно ч.3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, становлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення ч.6 та ч.7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. За змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). В даному випадку, у заяві про розподіл судових витрат позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн., пов`язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копії наступних документів: ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 28 лютого 2023 року серії СВ №1047087; договору про надання правової (правничої) допомоги №27/02-1 від 27 лютого 2023року; акту приймання-передачі наданих послуг (по договору №27/02-1 про надання правової (правничої) допомоги від 27 лютого 2023 року) від 28 лютого 2023 року; платіжного доручення №754 від 28 лютого 2023 року. Так, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом Тарабанько Дмитром Миколайовичем укладено договір №27/02-01 від 27 лютого 2023 року про надання правової(правничої) допомоги. Пунктом 4.2 договору передбачено, що вартість послуг, за даним договором складає 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок). Пунктом 4.4 договору передбачено, що грошові розрахунки здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката на підставі належним чином підписаного сторонами Акту наданих послуг протягом 7 (семи)робочих днів. При цьому, колегія суддів зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 КАС України). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20. Таким чином, вищезазначеними документами, копії, яких долучаються до заяви, підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та право на їх стягнення з Головного управління ДПС у Чернігівській області. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги, виходячи з наступного. Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Так, пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI встановлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 закону №5076-VI). Згідно з ст. 19 закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу пов`язану з апеляційним розглядом справи, оскільки предмет спору у справі не є складним (легкий в наслідок тривалої незмінності судової практики), містить лише один епізод спірних відносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Водночас, колегія суддів зазначає подання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов`язком сторони. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № №826/15063/18 (адміністративне провадження №К/9901/18029/19). Разом з тим, колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача в суді апеляційної інстанції, оскільки представник не брав участі у судовому засіданні, що підтверджується матеріалами справи, дана справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів. З огляду на вищевикладене, колегія суддів проаналізувавши надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, приходить до висновку щодо необхідності розподілу судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП: 44094124; місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. В задоволення заяви про стягнення витрат в іншій частині - відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду. Головуючий суддя: І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов