Постанова 4854 № 946/2465/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 946/2465/23 Перша інстанція: суддя Адамов А.С. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., при секретарі судового засідання Коблова А.О., за участю представника апелянта адвоката Воронкова В.О., представника відповідача Воробйової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського районного суду Одеської області від 31 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И Л А: 07 квітня 2023 року адвокат Воронков Володимир Олексійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову серії АА № 00006341 від 14.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП. Крім того, представник позивача наголошував, що у зв`язку із закінченням строку дії повірки технічного засобу вимірювання, отримані відомості в автоматичному режимі не можуть вважатися достовірними. З огляду на це позивач вважав, що оскаржувана постанова є протиправною, тому підлягає скасуванню. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Державна служба України з безпеки на транспорті надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач як відповідальна особа допустила перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,2 % від допустимого значення. Також, за твердженням відповідача, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується відповідними документами. Поряд з цим відповідач наголошував, що оскаржувана постанова містить усі необхідні відомості, які вимагаються чинним законодавством України. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 травня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема, апелянт наполягає, що обставини закінчення 28 грудня 2022 року терміну чинності сертифікату відповідності вимірювального приладу ставить під сумнів технічну спроможність (придатність) засобу вимірювальної техніки в автоматичному режимі встановити саме об`єктивні (достовірні, фактичні) дані відхилення ваги багатотонного вантажного автомобіля та встановити при цьому незначні відхилення ваги вантажного автотранспорту та навантаження на строєні осі транспортного засобу від нормативно дозволених показників. Також апелянт доводить, що постанова Кабінету Міністрів України № 412 від 05 квітня 2022 року «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» формально встановила презумпцію чинності на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях позитивних результатів періодичної повірки. При цьому, у зв`язку із відсутністю внесення змін до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» щодо термінів проведення повірки в період воєнного стану, на думку апелянта, засоби вимірювальної техніки повинні проходити повірку як того вимагає Закон, а не постанова Кабінету Міністрів України № 412, яка є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. Фермерське господарство «ДІНЕКС-АГРО» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником транспортного засобу SCANIA R400 д/н НОМЕР_1 (а.с. 23). Засновником та керівником фермерського господарства «ДІНЕКС-АГРО» є Петкова Любов Василівна (а.с. 17-22). Постановою Укртрансбезпеки серії АА № 00006341 від 14.03.2023 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн (а.с.26). Зазначеною постановою встановлено, що 17.02.2023 року о 17 год. 31 хв. за адресою М-03 Київ-Одеса, км 22+717 відповідальною особою допущено рух транспортного засобу SCANIA R400 д/н НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: загальної маси ТЗ на 6,313 % (2,525 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,2% (1,932 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше, чим скоєно адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги. При цьому суд вказав, що оскаржувана постанова, як така, містить всю необхідну інформацію, передбачену статтею 283 КУпАП. Суд також прийшов до висновку, що вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні, тому з огляду на наявні в матеріалах справи докази така техніка є справною, а зафіксовані відомості - об`єктивними. Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення. Згідно п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623). Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів 18,75 м), фактичну масу понад 40 т для двомісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом, трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, понад 42 т для двовісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, понад 44 т для трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, навантаження на одиночну вісь 11,5 т, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 т, від 1 до 1,3 метра 16 т, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 т, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 т, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 т, понад 1,3 до 1,4 метра 24 т. Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно. Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174). Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №

163. Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174). Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до статей 229, 255, 279-5, 279-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини другої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, та з метою нормативно-правового врегулювання питань здійснення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проваджень у справах про адміністративні правопорушення наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 затверджено, зокрема, Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі. Пунктом 3 Інструкції (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Як вбачається з оскаржуваної постанови АА № 00006341 від 14.03.2023 року, вона містить всі необхідні реквізити, відповідно до додатку 1 Інструкції. Так, постановою встановлено, що загальна маса транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 45 525 кг, що є перевищенням нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу на 6,313% (2,525 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу перевищило на 9,2% (1,932 тон) при дозволеному навантаженню на строєні осі 21 тона. Як зазначено вище, п.22.5 ПДР України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує 40 т для двомісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом, трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, навантаження на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 т. За обставинами справи, позивач є керівником фермерського господарства «ДІНЕКС-АГРО», що має у власності транспортний засіб SCANIA R400 д/н НОМЕР_1 (а.с. 23). Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою АА 00006341, загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 47 250 кг, навантаження на строєні осі 27 300 кг. Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, в редакції до 14.05.2022 року не містила формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Разом з тим, зазначена формула визначена у ДСТУ OIML R 134-1:2010, Так, відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі. Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси та навантаження на строєну вісь транспортного засобу здійснюється за формулою: % перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100% Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту

22. Правил дорожнього руху. Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу виглядає так: (47250 кг - 40 000 кг - 10%*47250 кг)/40 000 кг)*100%=6,313%. Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження на строєні осі виглядає так: (27300-21000-16%*27300)/21000)*100= 9,2%. Як зазначено раніше, відповідальність відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП наступає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 %, що з огляду на зафіксовані параметри мало місце у даному випадку. У той же час, суд апеляційної інстанції вважає прийнятними доводи апелянта в частині того, що нездійснення своєчасної повірки вимірювального приладу ставить під сумнів технічну спроможність засобу вимірювальної техніки в автоматичному режимі встановити саме об`єктивні дані відхилення ваги багатотонного вантажного автомобіля, з огляду на наступне. Статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку. Відповідно до міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1417-16#n13), встановлено, що прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь мають міжповірочний інтервал в 1 рік. Таким чином, для автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь чітко встановлено міжповірочний інтервал, який становить 1 рік. Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що постанова Кабінету Міністрів України № 412 від 05 квітня 2022 року «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», якою продовжений строк проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки до закінчення воєнного стану, не може змінювати нормативно встановлений міжповірочний інтервал, оскільки положення постанови Кабміну суперечать вимогам ч.1 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», якими передбачена періодична повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації. У даному випадку постанова Кабміну № 412 не враховує особливостей роботи зважувального приладу, який здійснює фіксацію параметрів всіх транспортних засобів, які рухаються по шосе. На думку судової колегії, на період дії воєнного часу та протягом певного періоду після його закінчення може бути продовжений строк дії прав або обов`язків особи, проте пролонгація строку чергової повірки приладу в такий спосіб є неможливим, оскільки постанова Уряду не може продовжити строк його експлуатації. На користь цього висновку свідчить той факт, що постанова № 412 втратила чинність ще до закінчення воєнного стану - на підставі постанови Кабміну № 440 від 07.04.2023 року. З огляду на це, достовірність зафіксованих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів у випадку непроходження зважувальним приладом чергової повірки, викликає обґрунтовані сумніви. До того ж, суд апеляційної інстанції враховує і те, що сертифікат відповідності за №UA.TR.113-0694/06F-21 від 29.12.2021 року, наданий відповідачем для підтвердження відповідності вимірювального засобу, не має відношення до зважувального приладу, яким було зафіксовано габаритно-вагові параметри транспортного засобу позивача. Отже, судова колегія приходить до висновку, що за встановлених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення з ухваленням нового про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 травня 2023 року скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00006341 від 14.03.2023 року притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у розмірі 8 500 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко