Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/10923/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 р. Справа № 440/10923/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 19.01.23 по справі № 440/10923/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.06.2022; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність відмови поновити виплату позивачу надбавки до пенсії у розмірі 2000 грн, на яку ОСОБА_1 має законне право, оскільки після 01.03.2018 перерахунок його пенсії з підстав зміни складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії не проводився, а тому набуте позивачем право на одержання вищевказаної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713) не може бути звужено чи скасовано. При цьому зауважив, що з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, перерахунок пенсії проведений з метою усунення порушеного права позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №440/2965/22 не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових його грошового забезпечення, а отже ОСОБА_1 має право на отримання спірної доплати до пенсії, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №440/10923/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 440/10923/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення всупереч ч. 5 ст. 242 КАС України не було враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.10.2018 у справі №552/3407/17, відповідно до якої «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належить до «підвищення пенсії». Зауважив, що у спірних правовідносинах пенсія позивача була перерахована на виконання судового рішення, а отже дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01.06.2022 доплати до пенсії згідно з Постановою №713 є протиправними. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач набув право на державне пенсійне забезпечення та отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.07.2021 відповідач на виконання Постанови №713 нараховував позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, підсумок якої з надбавками складав 4905,60 грн (а.с. 29). Разом з цим 03.05.2022 пенсійний орган на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №440/2965/22 здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 з урахуванням сум грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, відображених у довідці Державної установи ТМО МВС по Полтавській області" від 21.01.2021 №33/37-4/12479 (а.с. 27-28). Внаслідок перерахунку основний розмір пенсії позивача з 01.12.2019 склав 6961,21 грн (а.с. 28). При цьому, враховуючи ту обставину, що підвищення пенсії перевищило 2000,00 грн, відповідач припинив нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713. Вважаючи необґрунтованими дії ГУПФ щодо припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача права на виплату доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою № 713, оскільки після 01.03.2018 ОСОБА_1 вже було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №440/2965/22 і за наслідками такого перерахунку розмір пенсії зріс більше ніж на 2000,00 грн, що в свою чергу підпадає під виключення щодо можливості застосування абз. 3 п. 1 Постанови № 713 до позивача. За висновками суду доводи позивача про звуження його права на належне соціальне (пенсійне) забезпечення визнані безпідставними, оскільки дії пенсійного органу щодо припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн після проведення перерахунку пенсії позивача у листопаді 2022 року не призвели до зменшення розміру пенсійної виплати, а навпаки - до її збільшення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ключовим у цій справі є питання наявності правових підстав для виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №

713. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII. Відповідно до положень ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Отже, у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХII, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, пенсія таких осіб підлягає перерахунку. Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до Закону без урахування таких даних. З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову №

713. Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року. Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Таким чином, внаслідок ухвалення Постанови №713 з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону України № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. При цьому, з аналізу наведених норм слідує, що обставиною, яка виключає обов`язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2 000 грн, встановлену Постановою № 713, є факт підвищення грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, внаслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії особи збільшиться на 2 000 грн. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 її розмір складав 4905,60 грн, з урахуванням щомісячної доплати до 2000 грн відповідно до Постанови №713. В подальшому пенсійним органом пенсію позивача було перераховано з 01.12.2019 (01.06.2022) на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №440/2965/22 з урахуванням складових грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року. Так, згідно з протоколом перерахунку пенсії в пенсійній справі № 9412479 МВС пенсія за вислугу років ОСОБА_1 з 01.06.2022 складає 6961,21 грн. При цьому, доплата у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713 не включена до складу пенсії. Отже, на виконання вищевказаного вказаного рішення суду відповідачем проведено позивачеві перерахунок пенсії, у зв`язку із чим припинено виплату щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн., передбаченої Постановою №

713. При цьому, відповідачем не заперечується, що після проведеного перерахунку на виконання судового рішення ГУ ПФУ в Полтавській області не здійснювало позивачу доплату, передбачену Постановою № 713, вважаючи, що розмір пенсії позивача збільшився фактично більше ніж на 2 000 грн за наслідками проведеного перерахунку, що на думку відповідача свідчить про відсутність у позивача права на отримання спірної доплати. Колегія суддів враховує, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 суд касаційної інстанції висновувався, що, аналіз наведених норм Постанови № 713, а також мети її прийняття свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Також аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 600/870/22 та від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Колегія суддів, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у вказаних вище постановах, які є обов`язковими для врахування при вирішенні подібних правовідносин, зазначає, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. У зв`язку із чим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №440/9591/21 перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн, підпадає під виключення, передбачене абз. 1 п.1 Постанови №

713. Враховуючи вищезазначене, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо скасування вже встановленої відповідно до п. 1 Постанови №713 щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 розміром 2000,00 грн є неправомірними. Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдізпроти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати, поновити та здійснити виплату щомісячної надбавки до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн згідно пунктом 1 Постанови №

713. Згідно з ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на приписи частини 6 статті 139 КАС України, наявні підстави для зміни розподілу судових витрат. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Колегія суддів зазначає, що позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 992,40 грн та апеляційної скарги 1 610,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до платіжних інструкцій ТОВ «ОТП Банк» від 19.12.2022 №238Т004КVQ на суму 992,40 грн та квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 21.02.2023 на суму 1610,40 грн. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2602,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 440/10923/22 - скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання винити певні дії задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити з 01.06.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2602(дві тисячі шістсот дві) гривні 80 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій