Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/10074/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 р. Справа № 440/10074/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 25.01.23 по справі № 440/10074/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_2 щодо відмови у проведенні службового розслідування (розслідування нещасного випадку) щодо травми солдата ОСОБА_1 , отриманої 04 серпня 2022 року в районі м. Слов`янськ Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації та складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акту про нещасний випадок; - зобов`язати ВЧ НОМЕР_2 провести службове розслідування (розслідування нещасного випадку) щодо травми солдата ОСОБА_1 , отриманої 04 серпня 2022 року в районі м. Слов`янськ Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації та скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акт про нещасний випадок. В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність визначення відповідачем випадку травмування позивача, отриманого 04.08.2022 під час виконання бойових завдань та евакуації поранених в районі ведення бойових дій поблизу м. Слов`янськ, як застаріле захворювання, внаслідок чого безпідставно відмовлено ОСОБА_1 в облікуванні у ВЧ НОМЕР_2 вказаного випадку травмування та проведенні службового розслідування, за наслідками якого позивач просив скласти відповідну довідку про обставини отримання травми. Наголосив, що і під час тривалого лікування в закладах охорони здоров`я, і на військово-лікарській комісії (далі ВЛК) ОСОБА_1 визначено саме травму, а не застаріле захворювання. Стверджує, що пройшовши військово-лікарську комісію (далі ВЛК) у ВЧ НОМЕР_3 позивач отримав довідку № 2803 від 12.09.2022 в якій зазначено, що травма пов`язана з проходженням військової служби, водночас згідно з вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, у таких випадках за висновком ВЛК повинно бути «травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини». Вважає, що саме через відсутність відповідної довідки про обставини отримання травми, останню не було пов`язано із захистом Батьківщини. Пославшись на приписи Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 (далі Інструкція № 36), якою врегульовано порядок розслідування нещасних випадків, зазначив, що у випадку травмування позивача проведення ВЧ НОМЕР_2 розслідування є обов`язковим. Наводячи норми пунктів 21.5, 21.7 глави 21 розділу Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі Положення № 402), зауважив, що причинний зв`язок травми позивача, яка пов`язана саме із захистом Батьківщини, може бути встановлено лише за наявності відповідної довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта про нещасний випадок, складання яких за наведених обставин є обов`язковим, що було протиправно проігноровано відповідачем. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 440/10074/22 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ). Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 440/10074/22 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про безпідставне незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм пунктів 21.7, 21.8 Положення № 402, з яких чітко та однозначно слідує, що встановлення наявності чи відсутності причинного зв`язку поранення (травми, контузії, каліцтва) позивача із захистом Батьківщини не можливе за відсутності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку протиправно не складено відповідачем, що в свою чергу зумовило звернення позивача до суду за захистом порушеного права. Вважає помилковим та таким, що суперечить абз. 3 п. 21.8 Положення № 402, висновок суду про те, що наявність довідки про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402), не є обов`язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Наполягає, що застосований судом першої інстанції Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, не містить вичерпного переліку обставини, які підлягають службовому розслідуванню, а тому службові розслідування можуть проводитися в тому числі з метою встановлення обставин отримання травм військовослужбовців. Пославшись на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 813/1147/15 та від 23.02.2021 у справі № 806/2053/16, де розглядалися аналогічні правовідносини, стверджував, що наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) із захистом Батьківщини є обов`язковим для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва). Разом з цим, погодився з висновком суду першої інстанції щодо непоширення положень Інструкції №332, якою врегульовано порядок розслідування нещасних випадків, на спірні правовідносини. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Дениса Івановича задоволено. Замінено відповідача по справі № 440/10074/22 з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що згідно із записом № 9 у військовому квитку серії НОМЕР_7 від 15 березня 2010 року /а.с.11/ ОСОБА_1 26 лютого 2022 року на підставі наказу ВГК ЗСУ № 2 від 22 лютого 2022 року призваний у Збройні Сили України за призовом. Відповідно до довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 8/329 від 08 листопада 2022 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України /а.с. 10/, солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 27 червня 2022 року по 09 серпня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації в району населеного пункту Бахмут Донецької області; підстава: витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 27 червня 2022 року №169, №212 від 09 серпня 2022 року, бойове розпорядження Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 501/5/6дск/окп. Згідно з випискою форми 100 (невідкладна допомога) медичної роти ВЧ НОМЕР_1 від 04 серпня 2022 року /а.с. 13-14/ солдат ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_1 травмувався о 06 год 40 хв 04 серпня 2022 року під час евакуації поранених біля Слов`янська; механічна травма правого плеча; діагноз: закритий повторний вивих правого плеча; уточнений діагноз: закритий вивих правого плеча, що повторюється. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2380, виданої Дніпровською клінічною лікарнею на залізничному транспорті (АТ «Українська залізниця» філія «Центр охорони здоров`я» /а.с.15-16/, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 09 серпня 2022 року по 25 серпня 2022 року; повний діагноз (основний): звичний закритий вивих правого плеча, застаріле пошкодження Банкарта (МРТ 17.08.2022); анамнез захворювання: хворіє з 2017 року, коли вперше виник вивих правого плечового суглобу з рецидивами 1 раз /рік; останній рецидив 04 серпня 2022 року на фоні фізичного навантаження; вивих вправили у м. Краматорськ; евакуйований у Дніпро, направлений в ДКЛ, госпіталізований у н/в з-за відсутності місць у травматологічному відділенні. Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4720, виданою КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» 12 вересня 2022 року /а.с.17-19/, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі в травматології з 26 серпня 2022 року по 12 вересня 2022 року; повний діагноз: пошкодження ротаційної манжети правого плеча в сухожильній частині підлопаткового м`яза; нестабільність правого плечового суглоба, пошкодження Bankart; вертеброгенна цервікокраніолгія на фоні протрузій МХД в сегментах С2-С3, С3-С4, С5-С6, С6-С7 з помірним больовим м`язово-тонічним синдромом; анамнез хвороби: зі слів хворого травма під час виконання службового завдання 04 серпня 2022 року при надмірному фізичному навантаженні на праву верхню кінцівку; вивих вправили в м. Краматорськ; евакуйований у Дніпро; після лікування в неврологічному відділенні направлений на госпіталізацію до травматичного відділення КП « 1-а МКЛ ПМР»; госпіталізований в травматологічне відділення для оперативного лікування після загальноклінічного обстеження; операції 01 вересня 2022 року. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України № 2303 від 12 вересня 2022 року /а.с. 20/ 12 вересня 2022 року військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_3 проведено медичний огляд солдата мобілізованого ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_2 , та встановлений діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після оперативного лікування (01.09.2022) підакроміально-піддельтоподібна бурсктомія праворуч; транспозиція дзьобоподібного відростка на передню поверхню ділянки суглобової поверхні правої лопатки (операція Латарже Брістоу) з приводу пошкодження ротаційної манжети правого плеча в сухожильній частині підлопаткового м`яза; нестабільність правого плечового суглоба з тимчасовим порушенням функції; довідка про обставини травми відсутня; травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби; потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів. 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 із рапортом, в якому просив облікувати у військовій частині НОМЕР_2 випадок його травмування 04 серпня 2022 року, провести службове розслідування його обставин та надати йому довідку про обставини отримання травми (згідно форми додатку № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу) з метою отримання відповідного статусу та пільг, передбачених законодавством для військовослужбовців. До вказаного рапорту додав копії: форми 100 від 04 серпня 2022 року, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2380 від 25 серпня 2022 року Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті, виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 4720 від 12 вересня 2022 року КП « 1-а МКЛ ПМР», довідки ВЛК № 2303 від 12 вересня 2022 року /а.с. 21/. Листом Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України /а.с. 22/ ОСОБА_1 на його рапорт вх.№8/5903 від 07 листопада 2022 року повідомлено, що 04 серпня 2022 року він потрапив на обстеження о 08:10 до медичної роти військової частини НОМЕР_1 з діагнозом згідно форми 100 - закритий повторний вивих правого плеча, що повторюється, в місті Краматорськ вивих вправили, у зв`язку з чим його направили для подальшого лікування в Дніпровську клінічну лікарню на залізничному транспорті, де у виписці із медичної карти амбулаторного хворого № 2380 в пункті 7 анамнезу захворювання вказано, що хворіє з 2017 року, коли вперше виник вивих правого плечового суглобу з рецидивами 1 раз/рік. Після оперативного лікування йому проведено медичний огляд Військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 ''12" вересня 2022 року, яка на виконання вимог наказу Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних силах У країни", згідно з розділом 21 пункту "д" визначила, що травма, "ТАК, пов`язана з проходженням військової служби", коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби. Щодо даного випадку травмування він не зареєстрований по тій причині, що це рецидив старої травми із 2017 року і вивих відразу вправлено, а тому факту бойового травмування не існує, розслідування не призначалось і відповідно неможливо отримати висновок ВЛК про отримання травми у зв`язку із захистом Батьківщини. Не погодившись із діями ВЧ НОМЕР_2 щодо відмови у проведенні службового розслідування (розслідування нещасного випадку) стосовно травми, отриманої 04 серпня 2022 року в районі м. Слов`янськ Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації та складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акту про нещасний випадок, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за нормами Положення № 402 основи організації військово-лікарської експертизи у воєнний час мають певні особливості та їх правове регулювання відрізняється від правового регулювання у мирний час, зокрема постанови ВЛК про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва), оформлюються довідками ВЛК, які у воєнний час у штатну ВЛК на контроль не направляються, та, крім того вказані постанови ВЛК приймаються на підставі картки передового району, а також документів про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), наведених у Положенні № 402, серед яких відсутня довідка про обставини травми, а отже остання не є обов`язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Дійшовши висновку, що положення Інструкції № 332 не поширюються на військовослужбовців, які отримали травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій та такі травми не підлягають обліку як нещасні випадки, суд першої інстанції, врахувавши відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження настання нещасного випадку (у розумінні Інструкції № 332), а також з огляду на характер травми позивача, вважав, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332, що зумовило відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. Також за висновками суду відсутні правові підстави для призначення та проведення службового розслідування відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, оскільки відповідно до вказаного акту призначення та проведення службового розслідування здійснюється у разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем, в діях або бездіяльності якого вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок. Встановивши відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги, суд вказав на відсутність підстав й для задоволення похідної від неї вимоги про зобов`язання ВЧ НОМЕР_2 провести службове розслідування щодо травми солдата ОСОБА_1 , отриманої 04 серпня 2022 року в районі м. Слов`янськ Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації та скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акт про нещасний випадок. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі Закон № 2232-XII). Згідно з частинами 1, 4 статті 2 Закону 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту Положення № 402). Згідно з пунктом 1.1 Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до пункту 1.2 Положення № 402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. З наведеного слідує, що одним із основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть. Пунктом 2.1 Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Відповідно до пунктів 21.1, 21.2, 21.5 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК. Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема: а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення. ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії. д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні. Пунктом 21.7 Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України). Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється (пункт 21.8 Положення № 402). Згідно з пунктом 21.24 Положення № 402 довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов`язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок, зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва). Водночас пунктом 21.25 Положення № 402 встановлено, що при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у воєнний час основи організації військово-лікарської експертизи мають певні особливості та їх правове регулювання дещо відрізняється від правового регулювання у мирний час. Так, у мирний час (п. 21.7) постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі довідки про обставини травми або на підставі Акта про нещасний випадок. Водночас, законодавець у пункті 21.25 прямо передбачив окремий випадок, в який довідка про обставини травми та акт про нещасний випадок не є обов`язковими документами на підставі яких приймається постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення, а саме під час дії воєнного стану вказані постанови ВЛК приймаються на підставі картки передового району та додаткових документів (не обов`язково всіх) зазначених у пункті 21.25. Отже, наявність довідки про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402) не є обов`язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Відповідно до пункту 21.29 Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення) поряд з іншими постановами записується в історію хвороби, Книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або довідку, медичну книжку військовослужбовця з обов`язковим посиланням на документ, який підтверджує обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Згідно з пунктом 22.3 Положення № 402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів. Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється /пункт 22.5 Положення № 402/. Сукупний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що постанови ВЛК про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) оформлюються довідками військово-лікарської комісії, які у воєнний час у штатну ВЛК на контроль не направляються. Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався і діє до 17.08.2023. Отже, починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час в Україні триває воєнний стан. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач згідно з випискою форми 100 (невідкладна допомога) медичної роти ВЧ НОМЕР_1 від 04 серпня 2022 року /а.с. 13-14/ травмувався о 06 год 40 хв 04 серпня 2022 року під час евакуації поранених біля Слов`янська; механічна травма правого плеча; діагноз: закритий повторний вивих правого плеча; уточнений діагноз: закритий вивих правого плеча, що повторюється. В подальшому ОСОБА_1 перебував на лікуванні у Дніпропетровській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» та КП «1-ша міська клінічна лікарня ПМР». Після проведеного лікування позивач пройшов ВЛК у ВЧ НОМЕР_3 та отримав довідку №2803 від 12.09.2022 в якій зазначено, що травма ТАК, пов`язана з проходженням служби. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в позовній заяві позивач заперечує кваліфікацію ВЛК його травми, як такої, що ТАК, пов`язана з проходженням військової служби та наполягає, що випадок його травмування, що стався 04.08.2022, необхідно визначати, як «травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини». При цьому, неправильну кваліфікацію ВЛК травми позивач пов`язує з бездіяльністю ВЧ НОМЕР_8 щодо не складення довідки про обставини травми відповідно до Положення № 402 та вважає, що за наявності такої ОСОБА_1 зможе отримати постанову ВЛК про причинний зв`язок травми відповідно до пунктів 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №

402. Варто вказати, що в рапорті від 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 просив командира ВЧ НОМЕР_2 облікувати у ВЧ НОМЕР_2 випадок його травмування 04 серпня 2022 року, провести службове розслідування його обставин та надати йому довідку про обставини отримання травми (згідно форми додатку № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу) з метою отримання відповідного статусу та пільг, передбачених законодавством для військовослужбовців. Листом ВЧ НОМЕР_2 Міністерства оборони України /а.с. 22/ ОСОБА_1 на його рапорт вх.№8/5903 від 07 листопада 2022 року повідомлено, що 04 серпня 2022 року він потрапив на обстеження о 08:10 до медичної роти військової частини НОМЕР_1 з діагнозом згідно форми 100 - закритий повторний вивих правого плеча, що повторюється, в місті Краматорськ вивих вправили, у зв`язку з чим його направили для подальшого лікування в Дніпровську клінічну лікарню на залізничному транспорті, де у виписці із медичної карти амбулаторного хворого № 2380 в пункті 7 анамнезу захворювання вказано, що хворіє з 2017 року, коли вперше виник вивих правого плечового суглобу з рецидивами 1 раз/рік. Після оперативного лікування йому проведено медичний огляд Військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 ''12" вересня 2022 року, яка на виконання вимог наказу Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних силах України", згідно з розділом 21 пункту "д" визначила, що травма, "ТАК, пов`язана з проходженням військової служби", коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби. Щодо даного випадку травмування він не зареєстрований по тій причині, що це рецидив старої травми із 2017 року і вивих відразу вправлено, а тому факту бойового травмування не існує, розслідування не призначалось і відповідно неможливо отримати висновок ВЛК про отримання травми у зв`язку із захистом Батьківщини. При цьому, колегія суддів враховує, що матеріали справи містять докази на підтвердження того, що позивач отримав травму - закритий повторний вивих правого плеча; хворіє з 2017 року, коли вперше виник вивих правого плечового суглобу з рецидивами 1 раз /рік; останній рецидив 04 серпня 2022 року на фоні фізичного навантаження/ внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій /під час евакуації поранених біля ОСОБА_2 . З огляду на вищенаведені висновки суду апеляційної інстанції щодо особливостей організації військово-лікарської експертизи у воєнний час слід зазначити, що довідка про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402) не є обов`язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, а тому її відсутність жодним чином не впливає на кваліфікацію травми та не підтверджує протиправність дій відповідача щодо відмови у її видачі. У воєнний час причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) можуть зазначатися в службовій та медичній характеристиці, витязі з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, довідці військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історії хвороби або витязі з неї, свідоцтві про хворобу, записі лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу тощо. На причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) вказує постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва), яка записується в довідці ВЛК. Крім того, позивачу після звернення до медичної роти ВЧ НОМЕР_1 було надано первинну медичну картку (невідкладна допомога) Форма 100, яка містить обставини отримання травми, місце та час (а.с. 13). Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично не погоджується з висновком ВЛК ВЧ НОМЕР_3 , зазначеним у довідці № 2803 від 12.09.2022 щодо кваліфікації його травми, як такої, що ТАК, пов`язана з проходженням служби. Однак у даній справі позовні вимоги звернуто до ВЧ НОМЕР_1 щодо визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні службового розслідування, видачі довідки або акту нещасного випадку, а не до військово-лікарської комісії. Колегія суддів зазначає, що у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача буде оскарження дій ВЛК щодо визначення травми позивача, як такої, що пов`язана з проходженням військової служби (якщо захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності), а не травми, отриманої під час захисту Батьківщини. Разом з цим, враховуючи, що ВЛК не є відповідачем у даній справі, та позовні вимоги до неї не заявлені, суд апеляційної інстанції на даній стадії судового розгляду позбавлений такої процесуальної можливості, як залучити ВЛК до участі у справі в якості відповідача, а тому відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою обрання належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача. Колегія суддів враховує, що позивач в апеляційній скарзі погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для складання відповідачем акту нещасного випадку та проведення службового розслідування нещасного випадку відповідно до Інструкції № 332, однак зазначив, що згідно з Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 (далі Порядок № 608), ВЧ НОМЕР_1 може провести службове розслідування з метою встановлення обставин отримання травм військовослужбовців. Разом з цим, відповідно до пункту 1 Порядку № 608 цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі. Колегія суддів зазначає, що конкретні підстави призначення службового розслідування відповідно до Порядку № 608 перелічені у пункті 1 розділі ІІ вказаного Порядку, також зазначено, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. З наведеного слідує, що норми вказаного Порядку не можуть бути застосовані до позивача, оскільки обставини цієї справи не свідчать про допущення позивачем невиконання (неналежного виконання) своїх службових обов`язків або вчинення правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дій (бездіяльності) які призвели до завдання шкоди державі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в оскаржуваних діях відповідача протиправності щодо відмови у проведенні службового розслідування (розслідування нещасного випадку) стосовно травми солдата ОСОБА_1 , отриманої 04 серпня 2022 року в районі м. Слов`янськ Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації, та складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акту про нещасний випадок, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог. Посилання апелянта на відповідні висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 29.11.2021 у справі №813/1147/15 та від 23.02.2021 у справі №806/2053/16, є неприйнятними, оскільки не можна визнати, що правовідносини у цій справі, та у справах, на які зроблено посилання відповідачем, є подібними. Так, у справі № 806/2053/16 питання впливу відсутності довідки про обставини травми на висновок ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, судом касаційної інстанції не досліджувалось, оскільки метою отримання такої довідки було доведення права виплату одноразової грошової допомоги, та, крім того, у цій справі під час проходження ВЛК позивачу вже було кваліфіковано його захворювання як таке, що «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», що додатково доводить, що наявність довідки про обставини травми не є обов`язковим документом для прийняття постанови ВЛК у воєнний час. Також, судом встановлено, що у справі № 813/1147/15 Верховний Суд дійшов висновку про обов`язковість надання довідки про обставини травми, зазначивши, що особливістю цієї справи є відсутність будь-яких документальних доказів звернення позивача за медичною допомогою у зв`язку з отриманням травми в АТО. Крім того, позивачу у вказаній справі через відсутність підтверджуючих документів було встановлено захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням служби. Натомість у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції достатньо доказів на підтвердження звернення позивача за медичною допомогою в день отримання травми, а також офіційних документів (медичних виписок та довідок), які дозволили ВЛК кваліфікувати травму ОСОБА_1 , як таку, що ТАК, отримана під час проходження служби. З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду справи підтвердилась відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги, колегія суддів погоджується, що з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести службове розслідування (розслідування нещасного випадку) щодо травми солдата ОСОБА_1 , отриманої 04 серпня 2022 року в районі м. Слов`янськ Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації та скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акт про нещасний випадок. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду в цій частині не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі № 440/10074/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій