Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 545/3582/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 р.Справа № 545/3582/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Гальченко О.О., м. Полтава, повний текст складено 17.02.22 року по справі № 545/3582/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ №00000115 від 13.10.2021, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати: судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2022 року позов задоволено повністю. Постанову серії ВМ №00000115 від 13.10.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 34 000 грн. скасовано, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрито за відсутністю у її діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір в розмірі 908,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2022 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків щодо притягнення не належної особи до адміністративної відповідальності, оскільки відомості щодо користувача ТОВ «Авто Старт Транс» відсутні у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, при цьому власником сідлового тягача є ОСОБА_1 . Отже, на думку апелянта, Державною службою України з безпеки на транспорті правильно визначено суб`єкта правопорушення. Посилання суду на недоліки постанови вважає помилковими, оскільки Інструкцією №512 затверджено лише форму, яка визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові, в залежності від обставин вчинення порушення, а не вимоги до змісту постанов. Натомість, постанова, винесена відносно ОСОБА_1 , містить необхідну інформацію, передбачену ст.283 КУпАП. Вважає спірну постанову правомірною, оскільки факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП підтверджено належними та допустимими доказами, а саме, копіями фотографій транспортного засобу, якими зафіксовано автомобіль позивачки в момент проїзду через автоматичний пункт та інформаційної картки габаритно-вагового контролю, сформованої автоматично при фіксації адміністративного правопорушення. Зауважує, що основним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, працюють в автоматичному режимі та внесені до автоматично сформованої постанови. Відтак, наявна в матеріалах справи картка габаритно-вагового контролю, у якій зазначено інформацію про загальну масу транспортного засобу, навантаження на одиночну вісь та строєні осі на момент фіксації порушення, повністю підтверджує наявність підстав для винесення спірної постанови. Отже, на думку апелянта, спірна постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно з якою уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП. Позивачка по справі не скористалась правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Державна служба України з безпеки на транспорті отримала копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду та судову повістку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Також, учасники по даній справі про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи, а також за номерами телефонів, що підтверджується телефонограмами. Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13 жовтня 2021 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00000115 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. Згідно з постановою, відповідальна особа 12 жовтня 2021 року о 12 год. 09 хв. за адресою М-22, км. 74+810, Полтавська область, допустила рух транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: загальної маси транспортного засобу на 15,1 % (1187 тон), навантаження та строєні осі транспортного засобу на 15,8% (8348 т) (а.с.7, 8). Не погодившись із правомірністю постанови, позивачка звернулась до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, оскільки сідловий тягач MAN TGX 18.440 перебував у користуванні ТОВ «Авто Старт Транс». Отже, спірна постанова складена відносно неналежного користувача транспортного засобу, що свідчить про її протиправність. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п.4 Правил). Як передбачено статтею 48 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон №2344-ІІІ) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Відповідно до пп.4 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі по тексту - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Згідно з п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року за №3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.102001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі по тексту - ПДР). Згідно з п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Пунктами 25-28 ПДР визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб. Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством. Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч.2 визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Частиною 1 ст.14-3 КУпАП визначені суб`єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, якими можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174 (далі по тексту - Порядок №1174). Порядком №1174 передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Відповідно до п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей). Згідно з п.п. 16, 17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За частинами другою та третьою статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. За змістом диспозиції норми ч.2 ст.132-1 КУпАП для визначення складу адміністративного правопорушення з`ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування. У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як вбачається із матеріалів справи, відповідальна особа 12 жовтня 2021 року о 12 год. 09 хв. за адресою М-22, км. 74+810, Полтавська область, допустила рух транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: загальної маси транспортного засобу на 15,1 % (1187 тон), навантаження та строєні осі транспортного засобу на 15,8% (8348 т) (а.с.7, 8). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу MAN TGХ 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , та д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 . Згідно з договором оренди транспортних засобів №01/10-2021 від 01.10.2021 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Старт Транс» (орендар) та Фізичною особою-підпиємцем ОСОБА_1 (орендодавець), остання передала в оренду спеціалізований вантажний сідловий тягач MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , та причіп д.н.з. НОМЕР_2 строком з 01.10.2021 до 31.10.2021 року. Відповідно до п.6.4 договору оренди транспортних засобів №01/10/2021 від 01.10.2021 орендар має право без згоди орендодавця в межах здійснення комерційної експлуатації транспортного засобу від свого імені укладати з третіми особами договори перевезення та інші договори, якщо вони не суперечать цілям використання транспортного засобу, зазначеним у пункті 2 цього договору; надавати транспортний засіб у суборенду за письмовим дозволом орендодавця. Встановлено, що між Приватним підприємством «Хорольська спілка перевізників» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Старт Транс» (перевізник) 20.05.2021 року укладений договір №2-05/2021 надання послуг по перевезенню вантажу. Згідно з п.п. 1.1 п.1 договору №2-05/2021 перевізник бере на себе зобов`язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж з місця призначення до пункту призначення, видати його уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувача, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу, яка вказується у рахунках перевізника. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 15.10.2021 року, наказу про прийняття на роботу №К-31 від 01.10.2021 року, вбачається, що транспортний засіб MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_3 , який використовується на правах оренди ПП «Хорольська спілка перевізників», 15.10.2021 рухався від м. Кременчук до м. Полтави під керуванням працівника вказаного підприємства водія ОСОБА_2 з вантажем щебінь, насипом. Колегія суддів враховує, що у відповідності до 1 ст.14-3 КУпАП, суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197 (далі по тексту - Порядок №1197). Згідно з п.п. 3 п.2 Порядку №1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 КУпАП несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до п.п.2 п.3 вищезазначеного Порядку, підставою внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, є: визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем. Згідно з п.24 Порядку №1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача. Отже, за даними нормами Порядку №1197 вбачається, що внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача може здійснюватися як власником транспортного засобу так і належним користувачем, що спростовує висновки суду першої інстанції про покладання такого обов`язку лише на представника юридичної особи користувача. Разом з тим, ні суду першої, ні апеляційної інстанції позивачем не надано доказів того, що відомості про ТОВ «Авто Старт Транс» як належного користувача транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 , внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносились відомості про зміну користувача автомобіля, колегія суддів дійшла висновку, що у такому випадку адміністративну відповідальність несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а саме: ОСОБА_1 . Згідно зі ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-3 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Проте, ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, що протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили уповноважена особа ТОВ «Авто Старт Транс» як особа, яка користувалась транспортним засобом, звернулась особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надання документа про сплату штрафу, позивачем не надано. Отже, відповідачем в спірній постанові правильно встановлено суб`єкта адміністративного правопорушення. Висновки суду першої інстанції щодо невідповідності форми постанови від 13.10.2021 вимогам Інструкції № 512, а саме не зазначення у ній відомостей щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. На виконання п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції №512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Вказане свідчить, що Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова від 13.10.2021 містить всі обов`язкові відомості, передбачені ст.283 КУпАП та п.17 Порядку №1174, зокрема, дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, моделі номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки, що настають у разі несплати штрафу, порядок оскарження постанови, відривну квитанцію і зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення вигляді штрафу; адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації, а також посилання на виміряні показники габаритно-вагових параметрів транспортного засобу позивача, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 15,1 % (11,187 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,8 % (8348 тон). Враховуючи, що обов`язкові вимоги до змісту постанови, які встановлено ст.283 КУпАП, були дотримані відповідачем при її складанні, висновки суду першої інстанції стосовно її невідповідності Інструкції №512 (підзаконного нормативно-правового акту, що визначає перелік інформаційних даних, які можуть, а не повинні, міститися у постанові в залежності від обставин вчинення порушення) є помилковими. Щодо суті правопорушення, колегія суддів зазначає, що за змістом диспозиції норми ч.2 ст.132-1 КУпАП, для визначення складу адміністративного правопорушення з`ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування. Отже, дані вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу та фактичного навантаження на осі є визначальними для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення. На підтвердження порушення позивачем п.22.5 ПДР відповідачем надано інформаційну карту габаритно-вагового контролю, фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, сертифікат перевірки типу, сертифікат відповідності. Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Згідно з п.2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174). При вирішенні справи судом враховується, що фіксація адміністративного правопорушення здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту «WAGA» WIM7, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94, що підтверджено сертифікатами відповідності та перевірки типу. Згідно з пунктами 12-15 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Також, з аналізу положень Порядку №1174 вбачається, що система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. З викладеного вбачається, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення. На підтвердження факту порушення відповідачем надано інформаційну картку габаритно-вагового контролю, згідно якої показник зважування weight-full (загальна маса транспортного засобу) складає 51187 тон, axleload-2 (навантаження на одиночну вісь) 13712 тон, groupload-3 (навантаження на строєні осі) 30348 тон, що свідчить про недотримання вимог, встановлених п. 22.5 ПДР, зокрема щодо допустимої ваги навантаження на одинарну вісь 11 тон, на строєні осі 22 тони та загальної маси ТЗ 40 тон. При цьому, формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами закріплена в Додатку 1 до Інструкції №512, відповідно до якої: % перевищення = ((Х факт - Х норм - похибка пристрою) / Х норм) х 100 % Х факт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Х факт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр). Як зазначив відповідач, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (51 187 - 40 000 - 10%*51 187)/40 000)*100%= 15,1%.; перевищення на строєні осі: (30 348 - 22 000 - 16%*30 348)/22 000)*100% = 15,8%. Зазначені показники відповідають тим, що містить оскаржувана постанова. Отже, надані відповідачем докази доводять встановлене правопорушення та підтверджують, що останнє зафіксовано щодо транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 . Таким чином, подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у спірній постанові. Посилання ОСОБА_3 на відсутність за адресою М-22, км. 74+810, Полтавська область, відповідного дорожнього знаку, що інформує учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з листа Державного агентства автомобільних доріг України від 03.11.2021 року вбачається, що майданчик зважування в русі WIM07 було споруджено на 74+810 км автодороги М-22 Полтава-Олександрія в межах с. Підгорівка у 4-му кварталі 2020 року. Станом на 01.11.2021 року зазначений майданчик знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 5.70 «Фото -, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» з табличками 7.2.1 «Зона дії» (3 км), які були встановлені на під`їзді до с. Підгорівка з боку м. Полтава на км 72+500 (праворуч) та з боку м. Кременчук на км 75+500 (ліворуч) у 1-му кварталі 2019 року. Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними. Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів, дійшла висновку, що спірна постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає. Натомість, суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи, невірно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2022 по справі № 545/3582/21 скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц Н.С. Бартош