Постанова Київський апеляційний суд № 372/1656/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2023 року м. Київ Справа № 372/1656/23 Апеляційне провадження № 33/824/3288/2023 Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ПП «Європейська солідарність» начальником відділу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за ч. 1 ст. 184 КУпАП ВСТАНОВИВ Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.04.2023 року серія ВАВ № 072103 ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 11.04.2023 року близько 18 год. 00 хв. перебуваючи поблизу ставка, що в с. Германівка, вживав невідому речовину з вмістом алкоголю, в результаті чого в останнього запаморочилось в голові та підкосились ноги та в подальшому потрапив до приймального відділення м. Обухів. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді попередження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 536 грн 80 к. Не погодившись з такою постановою, 22 травня 2023 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить постанову Обухівського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків не ухиляється. Вказує, що родина є багатодітною, ОСОБА_1 є батьком п`ятьох дітей. Наразі вони з дружиною виховують четверо неповнолітніх синів, а старший син проходить службу в ЗСУ. Діти мають гарну успішність в навчанні, добре та позитивно характеризуються за місцем проживання та навчання. В сім`ї спиртні напої та тютюнові вироби ні ОСОБА_1 , ні його дружина, а ні тим паче діти - не вживають. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено пояснень ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять пояснень його дружини - ОСОБА_3 , які вона надавала. Крім того, єдиним документом в якому зазначено, що син отруївся алкоголем є протокол про адміністративне правопорушення, інших доказів що підтверджують отруєння ОСОБА_2 алкоголем матеріали справи не містять. За результатами аналізів та огляду лікарями встановлено, що син отруївся невідомою речовиною, обстеження на алкоголь та наркотики не підтвердили їх вживання. Проте, інспектор не зважаючи на вказані обставини самостійно та безпідставно вписав в протоколі інформацію про вживання В`ячеславом рідини із вмістом алкоголю. Вказує, що наявні матеріали не містять доказів, що вказують на його бездіяльність у вихованні сина, а також його умислу на ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до його дітей. Суд при винесенні оскаржуваної постанови обмежився лише формальним перерахуванням вимог закону без визначення в чому саме полягає незаконність дій або бездіяльність ОСОБА_4 , які саме вимоги закону були порушені ОСОБА_1 , та які конкретні дії або бездіяльність призвели до вчинення адміністративного правопорушення і які негативні наслідки наступили від дій або бездіяльності ОСОБА_1 . Також зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства йому не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу не роз`яснено його права та не надано можливості скористатись допомогою адвоката. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Оскільки нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення обчислення процесуальних строків, взагалі, не врегульовано, у зв`язку з чим вважаю за необхідне застосувати аналогію права, а саме, положення ст.115 КПК України, яка регулює подібні питання. Згідно ч.7 ст. 115 КПК України якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день Оскільки оскаржувану постанову винесено 10 травня 2023 року, апеляційну скаргу направлено 22 травня 2023 року, що було наступним робочим днем за днем закінчення строку, який припав на вихідний, то строк апеляційного оскарження не пропущено. У судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року. Вказував, що даний випадок був одиничним і не може свідчити про ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання сина. Крім того, це єдиний випадок у родині, адже з жодним з синів подібні ситуації не траплялись. Зазначає, що син характеризується позитивно як за місцем проживання, так і за місцем навчання. Захисник ОСОБА_1 адвокат Озюменко Є. Ю. у судовому засіданні зазначив, що жодним доказом не підтверджено вживання неповнолітнім ОСОБА_2 алкогольних напоїв, а відповідно до норм чинного законодавства саме на працівників поліції покладено обов`язок доведення інкримінованих особі дій. Вказує, що тести проведені в лікарні не вияви в організмі дитини ні алкогольних ні наркотичних речовин. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено в чому саме проявляється ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання сина, та які обов`язки ним не виконано. Посилається на те, що з характеристик долучених до матеріалів справи, вбачається що ОСОБА_2 характеризується позитивно і вказано, що батьки займаються його вихованням. Враховуючи положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Суд першої інстанції визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення вказував, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУПАП підтверджується відповідними доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 072103 від 12.04.2023 року, рапортом, копіями паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи. Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Згідно ст. 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист. Із протоколу про адміністративне правопорушення від 12.04.2023 року серія ВАВ № 072103 вбачається, що ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 11.04.2023 року близько 18 год. 00 хв. перебуваючи поблизу ставка, що в с. Германівка, вживав невідому речовину з вмістом алкоголю, в результаті чого в останнього запаморочилось в голові та підкосились ноги та в подальшому потрапив до приймального відділення м. Обухів. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення останнього від виконання ним обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання його сина, в яких його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та яке конкретне порушення вимог ст. 150 СК України мало місце. Вживання дитиною алкоголю, жодними доказами не підтверджено. Пояснення ОСОБА_1 про те, що в медичному закладі при обстеженні в крові сина не було виявлено вмісту алкоголю, судом не оцінені та не спростовані. Жодних об`єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися як таке ухилення. Крім цього, суд зазначає, що ОСОБА_2 в розумінні закону не є малолітньою особою, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 СК України малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років. В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, до матеріалів справи долучено лише виключно такі документи: рапорт про виклик від 12.04.2023 року, протокол про адміністративне правопорушення від 12.04.2023 року серія ВАВ № 072103, письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 , копії паспорту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, рапорт працівника поліції, не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, сам по собі рапорт, в силу положень ст. 251 КУпАП, не може бути доказом у даній справі. Інших доказів, на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків щодо виховання сина, до матеріалів справи не долучено. До матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, було долучено докази (характеристики за місцем проживання та навчання ОСОБА_2 ), що характеризують ОСОБА_1 , як батька котрий займається і приймає участь у вихованні сина, однак суд першої інстанції не надав їм належної оцінки та не обґрунтував підстави з яких він не взяв їх до уваги. Відповідно до характеристики виданої старостою села Германівка ввд 19.04.2023 року № 23, ОСОБА_1 за час проживання в селі зарекомендував себе як порядний житель. Порядний, ввічливий, трудолюбивий, добросовісний, відповідальний. Скарги на гр. ОСОБА_1 та членів його сім' ї до старости села Германівка не надходили. Згідно характеристики виданої Германівським ліцеєм імені братів Гетьманів на ОСОБА_2 , вбачається, що останній навчається в ліцеї з сьомого класу, володіє учбовим матеріалом на середньому рівні, вивчає предмети які йому цікаві, навчається не в повну міру своїх сил. Виявляє творче мислення, має здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Не піддається чужому впливу, на все має власну думку, дуже гостро реагує на несправедливість. Під час суперечки може бути емоційним і проявляти впертість, схильний до незалежності. Небайдужий до людської біди, ніколи не проходить повз, якщо потрібна допомога. Завжди охайний. Батьки приділяють належну увагу вихованню сина, активно виховують дитину і сприяють його розвитку, намагаються змінити ситуацію з успішністю сина, завжди йдуть на контакт з керівником класу, відвідують школу. З аналізу даних характеристик судом встановлено, що батько приділяє увагу своєму сину ОСОБА_2 , займається його вихованням та належно виконує батьківські обов`язки. Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять, а одиничний випадок, вживання сином невідомої рідини, та погіршення стану здоров`я у зв`язку з таким вживанням не є показником ухилення батьків від виховання дитини. За таких обставин, висновки суду першої інстанції є необґрунтованими. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Обухівського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року підлягає скасуванню, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184КУпАП -закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 247, 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року про визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Желепа О.В.