Ухвала ККС ВС № 336/545/17

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 року м. Київ справа № 336/545/17 провадження № 51-1364 впс 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні подання Запорізького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК) (судова справа № 336/545/17), за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2019 року, із Запорізького апеляційного суду на розгляд до іншого суду апеляційної інстанції, встановив: До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищезазначене подання, яке мотивовано тим, що вказані матеріали кримінального провадження надійшли до Запорізького апеляційного суду відповідно до постанови Касаційного кримінального суду від 15 червня 2023 року, якою скасована ухвала Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2022 року. Також подання мотивовано тим, що в судовій палаті з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду працює чотири судді: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , однак, за результатом автоматизованого розподілу зазначеного кримінального провадження сформовано протокол неможливості автоматизованого розподілу судової справи № 336/545/17 між суддями Запорізького апеляційного суду. Як убачається зі змісту подання, відповідно до звіту про неможливість розподілу справи між суддями, з автоматизованого розподілу вказаної справи виключені судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також суддя судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_11 , зокрема: - судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 виключені з автоматизованого розподілу вказаної справи відповідно до вимог ч. 3 ст. 76 КПК (постановою Касаційного кримінального суду від 15 червня 2023 року скасовано ухвалу Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2022 року); - суддя ОСОБА_10 брала участь у розгляді вказаного кримінального провадження на стадії досудового розслідування; - суддею ОСОБА_7 заявлено самовідвід, який був задоволений, ? у зв`язку з чим Запорізьким апеляційним судом вичерпано процесуальні можливості по формуванню колегії суддів для розгляду вказаного провадження. Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали подання, перевіривши доводи, наведені у ньому, Суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду. Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. З наданих до Суду матеріалів провадження вбачається, що на виконання постанови колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2023 року до Запорізького апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (судова справа № 336/545/17), за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2019 року. З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями Запорізького апеляційного суду від 29 червня 2023 року вбачається, що розподіл справи не відбувся через відсутність необхідної кількості суддів для розподілу справи. Зі змісту Засад використання автоматизованої системи документообігу Запорізького апеляційного суду, затверджених рішенням зборів суддів від 19 вересня 2019 року № 5 зі змінами внесеними рішенням зборів суддів від 9 липня 2021 року № 5 вбачається, що: - спеціалізація судді при розподілі справ визначається з урахуванням до складу якої судової палати він входить; - відповідно до п.п.2.3.21. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, з урахуванням принципу універсальності суддів, у разі неможливості АСДС сформувати склад колегії суддів для розгляду кримінального провадження (справи), апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ через відсутність достатньої кількості суддів постійно-діючих колегій (як основного так і резервного складу), які можуть здійснювати розгляд провадження (справи), до автоматизованого розподілу залучаються всі судді без змінення спеціалізації, виключно як члени судової колегії, з урахуванням того, що суддя-доповідач (головуючий) визначається зі складу суддів судової палати з розгляду кримінальних справ. Відповідно до положень ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ, з чого вбачається, що запровадження спеціалізації не є обов`язковим. Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України) (далі - Положення) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій. Єдиною умовою врахування спеціалізації, визначеною КПК, є визначення головуючого у складі суду під час розгляду в апеляційному порядку кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи. Рада суддів України у рішенні від 11 червня 2021 року № 18 роз`яснила, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат. Так, до складу судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду входять 4 суддів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які виключені з автоматизованого розподілу для апеляційного розгляду вказаного провадження. Враховуючи те, що всі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду не можуть брати участь у розгляді даного провадження, визначити суддю-доповідача з числа суддів вказаної палати неможливо. Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК, у разі, якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Виходячи зі змісту положень статей 31, 32, 34 КПК та того, що у Запорізькому апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання Запорізького апеляційного суду та направити матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із Запорізького апеляційного суду до Дніпровського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного. Враховуючи викладене та керуючись статтями 31, 32, 34 КПК, Суд постановив: Подання Запорізького апеляційного суду - задовольнити. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (судова справа № 336/545/17), за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2019 року, направити із Запорізького апеляційного суду до Дніпровського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3