LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4808354/503/17

від 13.07.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Яремчанського міського суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін.

Справа № 354/503/17 Провадження № 22-ц/4808/761/23 Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В. Суддя-доповідач Фединяк В.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач) суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О. секретаря Петріва Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 25 квітня 2023 року, постановлену в складі судді Остап`юк М. В. в м. Яремче у справі позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного нотаріуса Фріса П.Л., приватного нотаріуса Питлюка В.І., Яремчанської міської державної нотаріальної контори, Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна за клопотанням ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову , ВСТАНОВИВ: У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного нотаріуса Фріса П.Л., приватного нотаріуса Питлюка В.І., Яремчанської міської державної нотаріальної контори, Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна. Ухвалою Яремчанського міського суду від 14 листопада 2017 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження та реєстраційних дій щодо житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Яремчанського міського суду від 08 серпня 2022 року залишенно без розгляду позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного нотаріуса Фріса П.Л., приватного нотаріуса Питлюка В.І., Яремчанської міської державної нотаріальної контори, Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, яка залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.03.2023 року. 06 квітня 2023 року ОСОБА_2 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову у даній справі, посилаючись на те, що позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, ухвала вступила в законну силу, тому відсутня необхідність забезпечувати позов у даній справі. Ухвалою Яремчанського міського суду від 25 квітня 2023 року клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заборону відчуження та реєстраційних дій, щодо житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 накладені ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року. Не погоджуючись з ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Вказує, що її не повідомляли належним чином про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Розгляд справи судом без повідомлення учасника справи підлягає скасуванню судового рішення, прийнятого за наслідком такого судового засідання. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Сторони у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явились у судове засідання, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності. Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав. Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що при постановлені кінцевого рішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову не вирішувалось, а позов залишено без розгляду, таким чином наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ухвалою Яремчанського міського суду від 14 листопада 2017 року за заявою ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження та реєстраційних дій щодо житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Яремчанського міського суду від 08 серпня 2022 року залишенно без розгляду позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного нотаріуса Фріса П.Л., приватного нотаріуса Питлюка В.І., Яремчанської міської державної нотаріальної контори, Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, яка залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.03.2023 року. 06 квітня 2023 року ОСОБА_2 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Яремчанського міського суду від 14 листопада 2017 року. Відповідно до частин другої, третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідно до керівних роз`яснень, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. З матеріалів справи убачається, що за результатами розгляду цивільної справи, ухвалою Яремчанського міського суду від 08 серпня 2022 року залишено без розгляду позовну Заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного нотаріуса Фріса П.Л., приватного нотаріуса Питлюка В.І., Яремчанської міської державної нотаріальної контори, Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, яка залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.03.2023 року. За змістом частини дев`ятої статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Прийнявши 08 серпня 2022 року ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову на підставі положень частини дев`ятої статті 158 ЦПК України. Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову, в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосовування таких заходів. З врахуванням наведеного, підстави накладення заборони на відчуження та реєстраційних дій щодо спірного майна - житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відпали, оскільки позов залишено без розгляду. Посилання апеляційної скарги про порушення судом процесуальних прав ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним повідомленням його про день і час розгляду заяви про скасування арешту, не можуть слугувати підставою для скасування ухваленого судового рішення з огляду на наступне. Зі справи убачається, що під час вирішення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 направлялись повістка про дату, час та місце розгляд заяви, однак відомостей про її отримання не міститься.. Зазначені обставини дають підстави для висновків про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом у відсутність даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про день і час розгляду поданої по справі заяви. Згідно п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року справа підлягає розгляду за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України в чинній редакції, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. Положеннями ч. 1 ст. 128 ЦПК передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Отже, діючим процесуальним законом не передбачено вирішення судом питання про скасування заходів забезпечення позову з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у розгляді справи. Твердження апеляційної скарги про те, що в судовому засіданні ОСОБА_1 участі не приймала та не була повідомлена належним чином про день, час та місце розгляду справи є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що судова повістка про виклик в судове засідання направлялася (т.3 ас. 177), та у відповідності до ст. 154 ЦПК України неявка осіб не перешкоджала розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року). Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Яремчанського міського суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її підписання і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Повний текст складено 13 липня 2023 року. Судді: В.Д.Фединяк Л.В.Василишин І.О.Максюта

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»