LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд0740/980/18

від 04.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітн…

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 0740/980/18 пров. № А/857/8328/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Матковської З.М., Улицького В.З., за участю секретаря Зінчук Ю.Р., представника апелянта Феделищак Р.П., представника відповідача Кремер А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Маєцька Н.Д. о 10 год. 22 хв. у м. Ужгород, повне судове рішення складено 11 квітня 2023 року) у справі № 0740/980/18 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.05.2018 року №0017471201. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що за результатами камеральної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 року № 0017471201, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 343777, 08 грн. Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним, та таким, що прийняте без урахування всіх фактичних обставин. Так, судовими рішеннями, що набули законної сили, встановлено ряд обставин щодо порушень при веденні облікової картки платника податків, які призвели до завищення розміру податкового боргу, штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань та завищеного нарахування штрафних санкцій, що відобразилось на періоді, який охоплювався перевіркою 11.04.2018. Так, податковий орган неправомірно зарахував сплачені підприємством кошти в рахунок неіснуючого податкового зобов`язання, внаслідок чого в акті містяться зайво нараховані суми штрафних санкцій по причині завищення строків затримки сплати узгоджених податкових зобов`язань. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 у справі № 876/6114/14 (в суді першої інстанції № 807/242/14) встановлені обставини щодо порушень при веденні облікової картки платника ПДВ , які призвели до штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань та завищеного нарахування штрафних санкцій. Позивач зазначає, що це зокрема обставини щодо неправомірного зарахування відповідачем в рахунок сплати податкового зобов`язання за квітень 2011 року 442728, 00 грн всупереч вимогам ст. 87 Податкового кодексу України при тому, що реальна узгоджена сума податкового зобов`язання з ПДВ за квітень 2011 року складає 288238, 00 грн. Тобто, розмір несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання за квітень 2011 року та всі наступні податкові періоди є завищеним на 154490, 00 грн. Таким чином, на переконання позивача 154490, 00 грн сплачених підприємством коштів зараховані в рахунок сплати неіснуючого зобов`язання, хоча вони мали бути зараховані в рахунок наступних за календарними строками виникнення узгоджених податкових зобов`язань. Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 13990/12/9104 було визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення ДПІ у м. Ужгороді № 0003431640/0/1655/03344326/10057 від 20.04.2006, № 0003431640/1/2879/03344326/16803 від 23.06.2006, № 0003431640/2/3294/15-0/03344326/21995 від 10.08.2006 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 430630, 12 грн за порушення граничного строку сплати узгодженого зобов`язання з ПДВ. Дані штрафні санкції стали узгодженим податковим зобов`язанням після ухвалення постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 у справі № 7/369-206, яка в подальшому була скасована ухвалою Вищим адміністративним судом України від 27.10.2009 по справі № К -7796/07. Вказана сума була сплачена позивачем 10.07.2008 в ході виконання постанови Кабінету Міністрів України № 440 відповідно до платіжного доручення № 52 від 10.07.2007. Однак, податковий орган не зменшив нарахування податкових зобов`язань, у зв`язку з визнанням даних податкових повідомлень-рішень неузгодженими датою прийняття ухвали Вищим адміністративним судом України від 27.10.2009 по справі № К-7796/07. На переконання позивача, оскільки дані зобов`язання були сплачені підприємством, то податковий орган з моменту винесення ухвали Вищим адміністративним судом України від 27.10.2009 по справі № К-7796/07 зобов`язаний був перерахувати сплачені позивачем кошти у сумі 430630, 12 грн в рахунок наступних за календарними строками виникнення податкових зобов`язань з ПДВ. Однак, відповідач цього не зробив. В обґрунтування позовних вимог, позивач також зазначав, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 у справі № 876/6114/14 (номер у суді першої інстанції № 807/242/14) встановлені обставини щодо порушень при веденні облікової картки платника ПДВ, які призвели до штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань та завищеного нарахування штрафних санкцій. Це зокрема, обставини щодо штучного завищення розміру податкового боргу за рахунок порушень, вчинених відповідачем при веденні облікової картки платника ПДВ за період з вересня по грудень 2012 року. Однак, як зазначає позивач, не зважаючи на наявність судових рішень, що набули законної сили, відповідач не вніс відповідні зміни до облікової картки платника ПДВ позивача. Оскільки, оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі даних облікової кратки, яка містить недостовірні дані, то воно є протиправним та підлягає скасування. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2018. Постановою Верховного Суду від 06.12.2022 скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В постанові від 06.12.2022 Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою підстави для задоволення позовних вимог у справі № 876/6114/14, зокрема має значення не лише резолютивна частина рішення про скасування спірного податкового повідомлення-рішення як результат розгляду справи, а встановлена судами обставина щодо порушення податковим органом порядку ведення облікової картки платника податків, починаючи з квітня 2011 року та не виключення грошових зобов`язань, які нараховані не правильно, що встановлено у судовому рішенні. Також, Верховний Суд зазначив, що у даній справі важливо з`ясувати стан розрахунків податків по сплаті податків, та можливо запропонувати сторонам провести звірку розрахунків, в тому числі в період, який передував періоду, охопленому перевіркою або призначити судово-економічну експертизу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що вказані у мотивувальних частинах судових рішень в справі № 876/6114/14 та № 876/661/15 обставини не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із сумою податкового боргу з ПДВ, який виник по податкових деклараціях з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2017 року та по розстроченому (відстроченому) податковому боргу (по податкових деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2015 року, січень-серпень 2016 року, уточнюючому розрахунку від 29.07.2016, податкових повідомленнях-рішеннях від 11.04.2014 № 0002711501, від 04.07.2016 № 0000621401, № 0000641401), що несвоєчасно погашався у періоді з 24.01.2017 року по 17.11.2017 (акт камеральної перевірки від 11.04.2018 № 501/12-01/03344326). Окрім цього суд зазначив, що вказані рішення судів не звільняють позивача від обов`язку дотримання строків сплати узгоджених податкових зобов`язань та сплати розстрочених платежів вчасно та у повному обсязі відповідно до графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, уклавши мирову угоду про розстрочку платежу в сумі 2356141, 81 грн (в т.ч. 430630, 12 грн штрафної санкції, застосованої податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2006 ) № 0003431640/0 (від 23.06.2006 № 0003431640/1, від 10.08.2006 № 0003431640/2) узгодив вказане податкове зобов`язання в порядку п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» та станом на 10.07.2008 погасив його. Крім цього, суд встановив, що програмне забезпечення ДФС України при веденні інтегрованих карток КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» працює у відповідності до ст. 129, п. 131.2 ст. 131 ПК України, що підтверджується відповідними розподілами та розрахунками у інтегрованих картках КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» в період з 24.01.2017 по 17.11.2017 охоплений вказаною перевіркою. Отже суми платежу здійснені підприємством були зараховані в рахунок погашення наявного податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином облікову (інтегровану) картку платника ПДВ та не застосував норми права, які підлягали застосуванню у спірних відносинах, зокрема ст. 87 та п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України. Також вказує, що судом порушено норми процесуального права, зокрема вимоги ч. 4 ст. 78 КАС України, згідно якої обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом. Крім цього вважає, що суд першої інстанції підтримав позицію податкового органу про те, що уклавши мирову угоду у справі № 16/377 і розстрочивши суму податкового боргу у справі № 807/1099/16, підприємство погодилося з сумою податкового боргу, правильність нарахування пені та іншого. Однак, це суперечить фактичним обставинам справи, змісту судових рішень та позиції Верховного Суду. Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що відповідачем 11.04.2018 проведено камеральну перевірку КП «ВУВКГ міста Ужгорода» з питання своєчасності сплати податку на додану вартість згідно поданих КП «ВУВКГ міста Ужгорода» податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2017 року та постанови суду від 28.10.2016 № 807/1099/16 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. За результатами перевірки складено акт перевірки від 11.04.2018 № 501/12-01/03344326, яким встановлено, що за період з 24.01.2017 по 17.11.2017 КП«ВУВКГ міста Ужгорода» в порушення вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України із затримкою більше 30 календарних днів сплатило 1718885, 40 грн податку на додану вартість, в т.ч. 409099, 40 грн податкового боргу з ПДВ строки сплати, якого узгоджені згідно постанови суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 28.10.2016 № 807/1099/16 (граничні терміни сплати 24.01.2017, 24.02.2017, 24.03.2017, 24.04.2017, 24.05.2017, 24.06.2017) та 1309786 грн узгодженого ПДВ згідно податкових декларацій за січень 2017 року (граничний термін сплати 02.03.2017), за лютий 2017 року (граничний термін сплати 30.03.2017), за березень 2017 року (граничний термін сплати 30.04.2017), за квітень 2017 року (граничний термін сплати 01.06.2017). На підставі акта перевірки від 11.04.2018 № 501/12-01/03344326 відповідачем прийнято 06.05.2018 податкове повідомлення-рішення № 0017471201, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість визначеного п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 275, 275, 244, 266, 266, 238, 238, 238, 207, 207, 207, 207, 177, 177, 146, 260, 260, 232, 232, 201, 169, 169, 169 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 1718885, 40 грн до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 343777, 08 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Позивач вважаючи спірне податкове повідомлення рішення протиправним, звернувся до суду із відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України). Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 ПК України платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. При погашенні податкового боргу платниками податків, податковий орган керується п. 87.9 ст. 87 ПК України, згідно якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник, що визначено ст. 109 ПК України, відповідно до якої, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 111 ПК України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Разом з цим, судом першої інстанції вірно зазначено, що передбачена пунктом 126.1 ст. 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами). Так, апелянт в обґрунтування позовних вимог та в апеляційній скарзі, зазначає, що судовими рішеннями встановлено ряд обставин щодо порушень при веденні облікової картки платника, які призвели до завищення розміру податкового боргу, штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань та завищеного нарахування штрафних санкцій, що відобразилося і на періоді, який охоплювався перевіркою 11.04.2018. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що КП «ВУВКГ м.Ужгорода» зверталось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 28.10.2013 за № 0010931501 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 113992, 19 грн. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 в адміністративній справі № 807/242/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 (справа № 876/6114/14) скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 по справі № 807/242/14 та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено: визнано незаконним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 № 0010931501 /796/07-01-15-01 /03344326/3558. Постановою Верховного Суду від 04.02.2019 р залишено постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 у справі № 807/242/14 без змін. Крім цього, позивач звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2011 №0000101640/0/51/152/03344326/717. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 в справі № 2а-0770/543/11 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.01.2011 № 0000101640/0/51/15-2/03344326/717. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 (справа № 876/661/15) залишено постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 у справі №2а-0770/543/11 без змін. Верховний Суд у постанові від 06.12.2022, скасовуючи рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02. 2019 у справі № 0740/980/18 зазначив, що має значення не лише резолютивна частина рішення про скасування спірного податкового повідомлення-рішення як результат розгляду справи, а встановлена судами обставина щодо порушення податковим органом порядку ведення облікової картки платника податків, починаючи з квітня 2011 року та не виключення грошових зобов`язань, які нараховані не правильно, що встановлено у судовому рішенні. Колегією суддів під час розгляду справи підтверджено висновки суду першої інстанції, яким встановлено, що у картці особового рахунку КП «ВУВКГ міста Ужгорода» з податку на додану вартість за 2011 рік комунальним підприємством «ВУВКГ міста Ужгорода» 30.05.2011 нараховано 307411, 00 грн ПДВ на підставі податкової декларації КП «ВУВКГ міста Ужгорода» за квітень 2011 року (вх. № 9003466420 від 19.05.2011), 31.05.2011 зменшено нараховану суму ПДВ, що підлягає сплаті на 200000, 00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок КП«ВУВКГ міста Ужгорода» (вх. № 53355 від 31.05.2011), 03.06.2011 збільшено нараховану суму ПДВ, що підлягає сплаті на 180827, 00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок КП «ВУВКГ міста Ужгорода» (вх. № 53529 від 03.06.2011) та нараховано 5425, 00 грн штрафної санкції на підставі вказаного уточнюючого розрахунку, яку КП «ВУВКГ міста Ужгорода» самостійно нарахувало у зв`язку із виправленням податкового зобов`язання. Відтак, у картці особового рахунку КП «ВУВКГ міста Ужгорода» з податку на додану вартість КП«ВУВКГ міста Ужгорода» за квітень 2011 року нараховано 288238, 00 грн ПДВ (307411 - 200000 + 180827). Грошові кошти сплачені КП «ВУВКГ міста Ужгорода» за період з 01.05.2011 по 03.06.2011 в сумі 142000 грн відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України були зараховані в рахунок погашення податкового боргу (станом на 01.05.2011 податковий борг склав 1196660, 33 грн) згідно з черговістю його виникнення. Крім того, як вбачається з матеріалів справи згідно інтегрованої картки КП «ВУВКГ міста Ужгорода» за 2015 рік неузгоджена сума ПДВ в розмірі 113992, 19 грн 29.05.2015 була скасована на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 по справі № 876/6114/14 (а.с. 43 на звороті), неузгоджена сума ПДВ в розмірі 249260, 81 грн 19.06.2015 скасована на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 по справі № 876/661/15 (а.с. 44 на звороті). З огляду на наведене вище, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що вказані у мотивувальних частинах судових рішень в справі № 876/6114/14 та № 876/661/15 обставини не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із сумою податкового боргу з ПДВ, який виник по податкових деклараціях з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2017 року та по розстроченому (відстроченому) податковому боргу (по податкових деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2015 року, січень-серпень 2016 року, уточнюючому розрахунку від 29.07.2016, податкових повідомленнях-рішеннях від 11.04.2014 № 0002711501, від 04.07.2016 № 0000621401, № 0000641401), що несвоєчасно погашався у періоді з 24.01.2017 по 17.11.2017 (акт камеральної перевірки від 11.04.2018 № 501/12-01/03344326). Ба більше, вказані рішення судів не звільняють позивача від обов`язку дотримання строків сплати узгоджених податкових зобов`язань та сплати розстрочених платежів вчасно та у повному обсязі відповідно до графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості. Щодо посилань позивача на те, що відповідач не зменшив нарахування податкового зобов`язання у сумі 430630, 12 грн згідно податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Ужгороді від 20.04.2006 № 0003431640/1655/03344326/10057, від 23.06.2006 № 0003431640/1/2879/03344326/16803, від 10.08.2006 № 0003431640/2/3294/03344326/21995, у зв`язку з визнанням їх неузгодженими датою прийняття ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.10.2009 по справі № К-7796/07, суд зазначає наступне. У обліковій картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість 06 квітня 2007 року проведено нарахування 430630, 12 грн штрафної санкції, застосованої податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Ужгороді від 20.04.2006 № 0003431640/0 (від 23.06.2006 № 0003431640/1, від 10.08.2006 № 0003431640/2) та узгодженого відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 по справі № 7/396-2006. Крім цього, у обліковій картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість 15.05.2007 проведено відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2007 по справі № 16/377 про закриття провадження в адміністративній справі розстрочку платежу в сумі 2356141, 81 грн (в т.ч. 430630, 12 грн штрафної санкції, застосованої податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2006 № 0003431640/0 (від 23.06.2006 № 0003431640/1, від 10.08.2006 № 0003431640/2), узгодженого відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 по справі № 7/396-2006). По картці особового рахунку залишок в сумі 1724983, 44 грн, розстроченої згідно ухвали Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2007 по справі № 16/377, що рахувався за підприємством станом на 10.07.2008 в порядку черговості КПМ «ВУВКГ міста Ужгорода» був погашений, а ухвала Вищого адміністративного суду України по справі № К-7796/07, прийнята 27.10.2009, якою постановлено постанову Господарського апеляційного суду Закарпатської області від 08.12.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 по справі № 7/396-2006 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що позивач, уклавши мирову угоду про розстрочку платежу в сумі 2356141, 81 грн (в т.ч. 430630, 12 грн штрафної санкції, застосованої податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2006 ) № 0003431640/0 (від 23.06.2006 № 0003431640/1, від 10.08.2006 № 0003431640/2) узгодив вказане податкове зобов`язання в порядку п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» та станом на 10.07.2008 погасив його. Отже, мирову угоду було виконано позивачем ще до постановлення ухвали Вищого адміністративного суду від 27.10.2009 по справі № К-7796/07. В той же час, сума 430630, 12 грн з інтегрованої картки позивача з ПДВ була виключена 19.02.2010, що підтверджується відповідними записами в інтегрованій картці за 2010 рік (акт інвентаризації № 22 від 19.02.2010). Станом на 18.02.2010 недоїмка становила 1159712, 33 грн, а станом на 19.02.2010 зменшилась на 430630, 12 грн та становила 729082, 21грн. Фактично сплачені кошти КП «ВУВКГ міста Ужгорода» в сумі 430630, 12 грн були зараховані в рахунок погашення наявного податкового боргу станом на 19.02.2010 згідно з черговістю його виникнення. Крім цього, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 в справі № 807/1099/16 задоволено позовну заяву Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» про стягнення податкового боргу. Стягнуто з Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», податковий борг у розмірі 4756158, 80 грн. Розстрочено виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена в адміністративній справі № 807/1099/16 за зміненою позовною заявою Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» про стягнення податкового боргу у розмірі 4756158, 80 грн на 36 (тридцять шість) місяців з щомісячним погашенням суми до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, встановивши наступний графік сплати: з листопада 2016 року по вересень 2019 року (включно) щомісячно по 132115, 52 грн та у жовтні 2019 року 132115, 60 грн. Відтак, при проведенні камеральної перевірки встановлено не своєчасну сплату податку на додану вартість, згідно встановленого графіку сплати відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 в справі № 807/1099/16. Щодо доводів позивача про те, що не зарахувавши на рахунок КП «Водоканал м.Ужгорода» № 37518000002116 у системі електронного адміністрування ПДВ кошти у сумі 4486117, 35 грн, які підприємством було перераховано на сплату ПДВ у 2015 році у ході виконання постанови КМУ № 375 від 04.06.2015, податковим органом, починаючи з серпня 2015 року було позбавлено підприємство суттєвого джерела сплати ПДВ, суд першої інстанції вірно зазначив таке. Згідно інтегрованої картки КП «ВУВКГ міста Ужгорода» з ПДВ за 2015 рік за рахунок поступлень комунальному підприємству «ВУВКГ міста Ужгорода» субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах 28.08.2015 погашено податковий борг в сумі 468381, 00 грн. 17.12.2015 погашено податковий борг в сумі 856000, 00 грн, 17.12.2015 погашено податковий борг в сумі 2498905, 09 грн, 17.12.2015 погашено податковий борг в сумі 105130, 51 грн, 17.12.2015 погашено податковий борг в сумі 557700, 75 грн. Таким чином, субвенція в сумі 4486117, 35 грн була перерахована в рахунок погашення заборгованості КП «ВУВКГ міста Ужгорода» з податку на додану вартість без затримання. Вказане перерахування підтверджується і копіями платіжних доручень КП «ВУВКГ м. Ужгорода» від 28.08.2015 № 1, від 16.12.2015 № 1, № 2, № 3 (Т .1 а.с.а.с. 119-122). Щодо посилань позивача на порушення відповідачем ведення обліку погашення податкових зобов`язань і податкового боргу, суд зазначає наступне. Як вже встановлено судом, камеральна перевірка позивача була проведена з питання своєчасності сплати податку на додану вартість у період з 24.01.2017 по 17.11.2017. Відповідач на підставі акту перевірки, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу 343777, 08 у розмірі 20 % погашеної суми 1718885, 40 грн податкового боргу з податку на додану вартість . Пеня у вказаному податковому повідомленні-рішенні не нараховувалась. Крім того, позивач визнав борг по пені, який утворився станом на 30.09.2016 у справі № 807/1099/16 та постановою від 28.10.2016 у вказаній справі розстрочено виконання постанови про стягнення податкового боргу. Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Згідно п.2 гл.1 розд. VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016, № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за №751/28881, (далі - Порядок) у разі наявності у платника податкового боргу кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості органами ДФС (Державної виконавчої служби України, органами Казначейства) заходів, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг. Відповідно до пп. 129.1.1, пп. 129.1.2, пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пеня розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. Відповідно до пп. 129.3.1, пп. 129.3.2, пп. 129.3.3, пп. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пенсі закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийняття відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Враховуючи наведене вище, пеня за несвоєчасну сплату податкового боргу, який підлягає розстроченню (відстроченню) за рішенням суду, нараховується відповідно до вимог статті 129 ПК України (пеня нараховується за весь період фактичного існування податкового боргу, включаючи період розстрочення (відстрочення) на підставі рішення суду). Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно інтегрованої картки КП «ВУВКГ міста Ужгорода» з податку на додану вартість 26.10.2017 КП «ВУВКГ міста Ужгорода» із затримкою більше 30 календарних днів сплатило 97100, 01 грн згідно платіжного доручення від 26.10.2017 № 13092831, в т.ч. 85394, 76 грн узгодженого ПДВ та 11705, 25грн пені згідно постанови суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 28.10.2016 № 807/1099/16 (а.с.36). Згідно інтегрованої картки КП «ВУВКГ міста Ужгорода» з податку на додану вартість 17.11.2017 КП «ВУВКГ міста Ужгорода» із затримкою більше 30 календарних днів сплатило 1717805, 33 грн згідно платіжних доручень від 17.11.2017 № 13405111, № 13405109, № 13405106, № 13405108, № 13405107, № 13405110, № 13405105, в т.ч. 1670984, 33 грн узгодженого ПДВ та 46821, 00 грн пені згідно постанови суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 28.10.2016 № 807/1099/16. Відповідно до п. 1.4, п. 1.6, п. 1.7, п. 1.9 розділу 1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України , затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 (чинної до 05.12.2013) облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів. Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. Облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби «До обліку». Обов`язковою вимогою до проектів АІС обліку і звітності в органах державної податкової служби є захист, архівування та збереження даних, забезпечення можливості доступу до баз даних, у тому числі минулих звітних періодів (тільки в режимі перегляду), виведення карток особових рахунків на друк, у файл та на екран комп`ютера, відстеження за кожним податковим зобов`язанням стану розрахунків платника з бюджетом. Доступ до інформації, що міститься у картках особових рахунків за минулі роки, забезпечується, незважаючи на зміни версій програмного забезпечення за період перегляду на дату закриття відповідного року. Відповідно до п. 4.1, пп. 4.2.3, п.п. 4.2.5 п. 4.2 розділу 4 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов`язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов`язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов`язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов`язань. Нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов`язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені». Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843. Нарахування сум відсотків за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов`язань проводиться в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені» шляхом їх перенесення засобами програмного забезпечення з журналу реєстрації відстрочених або розстрочених сум податкових зобов`язань. Таким чином, програмне забезпечення ДФС України при веденні інтегрованих карток КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» працює у відповідності до ст. 129, п. 131.2 ст.131 ПК України, що підтверджується відповідними розподілами та розрахунками у інтегрованих картках КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» в період з 24.01.2017 по 17.11.2017 охоплений вказаною перевіркою. Отже суми платежу здійснені підприємством були зараховані в рахунок погашення наявного податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Варто також зазначити, що покликання позивача на практику Верховного Суду (постанови від 03.05.2018 №820/4177/17, від 31.07.2018 №824/2675/14-а, від 14.08.2018 у справі №818/1507/17) є недоречним, оскільки висновки Верховного Суду стосуються правомірності застосування штрафної санкції відповідно до ст. 126 ПК України у випадку подання платником уточнюючої декларації зі зменшенням попередньо задекларованого зобов`язання. Подібні правовідносини виникали у судовій справі № 876/6114/14 і не стосуються спірного податкового повідомлення-рішення у даній справі. У 2017 році позивач не подавав уточнюючої декларації зі зменшенням попередньо задекларованого зобов`язання з ПДВ. Позивач помилково вказує, що «з даної практики Верховного Суду також випливає, що зменшення абсолютного значення суми самостійно визначених грошових зобов`язань шляхом подання уточнюючої податкової декларації не свідчить про погашення податкового боргу для цілей нарахування пені, оскільки пеня як і штраф є одним із видів відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань». Як вже згадувалось, податкове повідомлення-рішення, яке оскаржувалось у судовій справі № 876/6114/14 та було скасовано на виконання рішення суду, не містило нарахування пені. У спірному податковому повідомленні-рішенні також не міститься нарахування пені. Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Крім цього, як зазначалося судом, Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у даній справі зазначив про можливість запропонувати сторонам провести звірку розрахунків, у тому числі у періоді, який передував періоду, охопленому перевіркою або призначити судово-економічну експертизу. В той же час, під час нового розгляду справи, як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді, позивач вказав на недоцільність проведення звірки чи судово-економічної експертизи. Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі № 0740/980/18 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 12 липня 2023 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»